
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
Пари спирту й супутних йому домішок навіть при невеликому вмІсті у повітрі шкідливі для обслуговуючого персоналу і у певних співвідношеннях з повітрям утворюють вибухонебезпечну суміш. Спирт та його домішки легко займаються і тому дуже небезпечні також у пожежному відношенні.
На організм людини етанол справляє наркотичний вплив, викликаючи спочатку збудження, а при дії великих доз - розлад і параліч нервової системи. Гранично допустима концентрація (ГДК) парів етанолу в повітрі виробничих приміщень 1000 мг/м3 (ГОСТ 12.1.005-88).
Етанол - легкозаймиста рідина. Температура межі займання насичених парів етанолу в повітрі від 11 до 41 ° С; область займання парів етанолу при атмосферному тиску від 3,6 до 19% (за об'ємом), від 68 до 340 г/м3. Температура самозаймання 404° С, спалаху 13° С.
275
Категорія і група вибухонебезпечної суміші етанолу з повітрям IIА-Т2 - згідно з ГОСТ-32.1.0П-78. Приміщення ректифікації етилового спирту відноситься за пожежо- і в и бухо не безпечністю до категорії А згідно з СНіГТ 11 -90-81 і класу В 1а (ПУЕ). Вони повинні мати надійно працюючу вентиляцію і необхідні засоби пожежогасіння. При гасінні етанолу, що загорівся, допускається використання будь-яких засобів пожежогасіння.
У процесі експлуатації ректифікаційних установок забороняється:
працювати, якщо є витоки спирту в сальниках, трубопроводах, фланцевих з'єднаннях та інших елементах установки;
застосовувати відкритий вогонь, виконувати роботи з нагрітими металевими предметами (паяльниками), з устаткуванням й інструментом, які можуть дати іскру;
зберігати в ректифікаційному відділенні самозаймисті матеріали;
підвищувати надлишковий тиск у колонах над нормативний;
- чистити окремі апарати під час роботи ректифікаційної установки. Перед ремонтом установок або окремих їх елементів треба ретельно стягнути
спирт з установки, промити й пропарити водяною парою колони, дефлегматори, конденсатори, холодильники, трубопроводи та ін., а ємності, де містився спирт, залити повністю водою.
Перед зварювальними роботами всередині ректифікаційного відділення необхідно закінчити стягування спирту з установки не менш ніж за 2 години до початку зварювання; повністю видалити спирт з установки, лічильників спирту і спирто-приймального відділення у спиртосховищі; ретельно провітрювати приміщення.
При проведенні зварювальних робіт не дозволяється вносити в приміщення ректифікації балони з киснем.
Для освітлення апаратів всередині при ремонті, чистці й огляді застосовують лише низьковольтні переносні лампи (12... 24 В). Для переносного освітлення при експлуатації установки треба обов'язково користуватись електричним ліхтарем з напругою 2... 3,5 В.
При переміщенні спирту і його домішок виникає статична електрика, тому для попередження іскрового розряду необхідно забезпечити заходи із захисту від неї.
Усі працівники виробництва повинні знати і суворо дотримуватись правил техніки безпеки й охорони праці, правил технічної експлуатації ректифікаційного обладнання та його герметизації.
Контрольні питання і завдання
Фазова рівновага в системі етанол-вода.
Закони Коновалова і Врсвського.
Дайте характеристику процесу ректифікації.
Як одержують спирт-сирець і спирт-ректифікат?
Як працює брагоректифікаціиний апарат?
Поділ летких домішок спирту по хімічному складу і леткості.
Апаратурно технологічна схема брагоректифікаційної установки непрямої дії.
Побічні продукти ректифікації спирту.
Як виділити спирт із головної фракції етилового спирту?
10. Характеристика роботи всіх колон брагоректифікаційної установки.
276