
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Одержання технічного спирту
На цей час спиртові заводи України поряд з харчовим ректифікованим спиртом (ГОСТ 5962-67) виробляють технічний спирт і абсолютований спирт (див.табл. 10.1).
Технічний спирт використовується підприємствами органічного синтезу і мікробіологічною промисловістю як сировина, а у багатьох галузях промисловості - як розчинник.
У зв'язку з виснаженням родовищ і підвищенням цін на нафту та нафтопродукти в цей час етиловий спирт використовується як паливо для двигунів внутрішнього згоряння. Він може бути використаний у чистому вигляді або як добавка до бензину в кількості 6...20 %.
Введення етанолу в бензин підвищує його якість (забезпечує підвищення октанового числа палива), що дозволяє відмовитись від введення до бензину екологічно шкідливих антидетонаційних присадок (наприклад, на основі тетраетилсвин-цю). Кожні 3 % добавки етанолу до суміші забезпечують підвищення октанового числа на одиницю. При використанні суміші етанолу з бензином знижується токсичність відпрацьованих газів і витрата пального. Використання етанолу як моторного пального в майбутньому стане основним чинником споживання технічного спирту.
Паливний етанол не вимагає його глибокої очистки від домішок, в зв'язку з чим можливе його одержання в одноколонному брагоперегонному (типу сирцевого) апараті, що дозволяє скоротити питомі витрати пари при його одержанні. Для одержання "газохолу" (бензин з добавкою до 10 % етанолу) можна застосувати спирт з концентрацією 96,0...96,2 % об. за умови додавання до суміші речовин-стабіліза-торів. При одержанні паливних сумішей з великим вмістом етанолу потрібне його абсолютування (зневоднення), тому що можливе розшарування бензину та спирту. При використанні чистого спирту як моторного палива його абсолютування не вимагається.
Технологія одержання технічного спирту з крохмалевмісної й цукровмісної сировини включає звичайні для спиртового виробництва стадії: підготовку сировини, одержання бражки і виділення спирту з бражки та його очистку за допомогою ректифікації.
Технічний спирт категорії А одержують на типових брагоректифікаційних установках з виділенням головної фракції й сивушного масла за тією ж технологією, що й при виробництві спирту ректифікованого харчового.
266
При виробництві технічного спирту категорії Б процес може відбуватися в одноколонній ректифікаційній установці з частковим відбором головних домішок і компонентів сивушного масла (див. рис. 10,46) або на типових брагоректифікацій-них установках з вилученням зі схеми епюраційної колони (див. рис. 10.21).
Для виробництва технічного спирту категорії В найбільш доцільно використовувати одноколонну сирцеву ректифікаційну установку зі збільшеним числом тарілок у концентраційній частині колони (до 50 шт.) і збільшенням флегмового числа. При цьому треба передбачити відбір сивушного масла.
Рис. 10.46 Схема ректифікаційної
установки для виробництва технічного спирту категорії Б: 1 - колона;
2 - дефлегматор; 3 - сепаратор С02, 4 - конденсатор сепаратора СОз;
5 - конденсатор; СРТ - спирт ректифікований технічний; СФ - сивушна фракція; Бр - бражка; Бд - барда;
ГФ - головна фракція; П - пара гріюча
Одержання спирту категорії В можна здійснювати й на типових брагоректифікаційних установках (без включення епюраційної колони та відбору головних домішок). Вводять бражний дистилят у даному випадку на тарілку живлення ректифікаційної колони, а відбирають спирт - з конденсатора або дефлегматора спиртової колони. Використання од-ноколонної ректифікаційної установки при виробництві технічного спирту категорії Б і В вимагає менших витрат енергії та води.
Денатурація здійснюється з метою виключення можливості застосування технічного спирту для виготовлення харчових продуктів (алкогольних напоїв) або подальшої переробки у ректифікований спирт питних кондицій.
Перелік денатуруючих добавок до спирту етилового технічного включає такі речовини: моно етил єн гліколь, етилацетат, ацетон, скипидар, метил етил кетон та ін., які надають денатурованому спирту стійкого неприємного смаку і запаху, а також барвники "Основний фіолетовий К", метиленовий синій, які зумовлюють його специфічне забарвлення.
267