Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс

На спиртзаводи інколи поступає тростинна меляса, яку одержують при пере­робці на вітчизняних цукрових заводах імпортного тростинного цукру-сирцю у бі­лий цукор. Тростинна меляса містить біля 80% сухих речовин, 62% зброджуваних цукрів, 52% цукрози, 8% Інвертного цукру та 2% рафінози. Як бачимо доброякіс­ність її висока-у середньому 75% . Це пояснюється тим, що тростинна меляса має знижений вміст азоту (до 0,5%), мінеральних речовин (3,8%). У ній містяться такі ж самі вітаміни, що і у буряковій мелясі. Реакція тростинної меляси слабокисла (рН 6,2).

При виробництві цукру-рафінаду з цукру-піску одержують як відход виробни­цтва рафінадну мелясу, яка може бути сировиною для виробництва спирту.

Склад рафінадної меляси (%); сухих речовин - 80%, цукру - 49%, загального азоту - 1,6%, золи - 4,2%.

Нетрадиційні види сировини

Помилкою у технічній політиці розвитку спиртової промисловості к. СРСР була вузька профілізація більшості заводів з переробки у спирт тільки одного виду сировини - крохмалевмісної сировини чи бурякової меляси. В умовах нестабільно­сті сільського господарства і відповідно сировинного балансу галузі на початку 90-х років багато підприємств тривалий час не працювали через відсутність сирови­ни. Треба розширити асортимент сировини спиртової промисловості за рахунок нетрадиційних видів сировини - топінамбуру, цикорію і молочної сироватки.

25

Топінамбур

Топінамбур або земляна груша - бульбоносна рослина з родини складноквіт-кових Composita і належить до роду Helianthus. Ботанічна назва Helianthus tuberosus L у перекладі на українську мову означає "бульбоносний соняшник".

У природних умовах більшість видів роду Helianthus є мешканцями відкритих місць і навіть болота. У залежності від сорту і умов вирощування у топінамбура буває від 10 до 20 бульб найрізноманітнішої форми І забарвлення. Зазвичай одер­жують бульби масою 10...20 г, іноді більше 20 г. В окремі роки при високому рівні агротехніки маса бульб досягає 50-80 і навіть 100 г.

Слабкий розвиток коркової тканини у бульб земляної груші є причиною легко­го інфікування їх різними хворобами при зберіганні.

При достатній кількості тепла і опадів топінамбур дає великий урожай клуб-нів і зеленої маси, ця культура невибаглива до грунту. Середній хімічний склад бульб земляної груші такий (%): вода - 80,8; протеїн - 2,2; жир - 0,2; клітковина -0,8; безазотисті екстрактивні речовини - 14,9; зола - 1,1.

Одним з найбільш цінних і переважаючих вуглеводів топінамбура е: інулін. У бульбах топінамбура міститься від 12 до 20 % інуліну разом з цукрами, серед них біля 6 % цукрози. Значно менше його у стеблах (2...4%), і він цілковито відсутній у листях топінамбуру.

У складі зольних елементів бульб особливо виділяється великий вміст солей заліза, який у 3 рази перевищує вміст заліза в інших коренеплодах.

З точки зору збирання урожаю та одержання високого виходу вуглеводів з од­ного гектара доцільно збирати бульби наприкінці жовтня,

У перезимувавших у полі бульбах у 3...10 разів збільшується вміст редукую­чих речовин внаслідок розпаду інуліну і його високомолекулярних гомологів з утво­ренням фруктози і глюкози. Збільшується вміст розчинного пектину.

Топінамбур - рослина, яка має великі можливості як харчова та кормова куль­тура, а також як сировина у ряді мікробіологічних виробництв, у тому числі в спир­товому.

У довоєнний час у к..СРСР було проведено дуже багато досліджень з розробки технології спирту із топінамбуру і цикорію, основною умовою якого був обов'язко­вий гідроліз інуліну до фруктози. Виходячи з цього, установлені оптимальні умови конверсії інуліну під дією ферментів сировини, та при розварюванні під надлишко­вим тиском. Деякий час до і після війни топінамбур і цикорій, як рідкісні види сировини, перероблялись у спирт.

Та у проблемній науково-дослідній лабораторіі НУХТ під керівництвом В.М.Швеця встановлено, що ферменти дріжджів здатні швидко гідролізувати при температурі 30° С інулін до зброджуваних цукрів - фруктози і частково глюкози. Мабуть, у цьому процесі вирішальну роль відіграє фермент -фруктофуранозида-за.. У зв'язку з цим у порівнянні з виробництвом спирту is крохмалевмісної сирови­ни (зерна і картоплі) технологія спирту з топінамбуру має ряд переваг: виключа­ються витрати теплоти на розварювання сировини під надлишковим тиском, немає

26

потреби и оцукрюючих матеріалах, у солодових відділеннях або цехах ферментних препаратів, виключаються витрати кондиційного зерна на виробництво оцукрюю­чих матеріалів, скорочується тривалість зброджування живильного середовища. Також розроблені різні технології спирту із зеленої маси топінамбуру.