- •Основні види сировини
 - •Зернові культури
 - •Будова зерна
 - •Хімічний склад зерна
 - •Хімічний склад меляси
 - •Мікрофлора меляси
 - •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
 - •Нетрадиційні види сировини
 - •Топінамбур
 - •Цикорій
 - •Молочна сироватка
 - •Допоміжні матеріали
 - •Кислоти
 - •Сірчана кислота
 - •Соляна кислота
 - •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
 - •Формалін
 - •Сульфонол
 - •Каустична сода
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 2
 - •Приймання зерна
 - •Приймання меляси
 - •Зберігання сировини
 - •Дихання
 - •Зміни хімічного складу сировини
 - •Випаровування та поглинання вологи
 - •Дія від'ємних температур
 - •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
 - •Зберігання зерна
 - •Зберігання меляси
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ з
 - •Підготовка зерна
 - •Повітряно-ситове сепарування
 - •Магнітне сепарування
 - •Відділення насіння бур'янів
 - •Підготовка меляси
 - •Підкислення і асептування меляси
 - •Стерилізація меляси
 - •Змішування меляси з водою
 - •Кларифікація мелясних розчинів
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 4
 - •Оцукруючі матеріали
 - •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
 - •Механізм дії ферментів
 - •Концентрація ферменту
 - •Температура
 - •Активатори та інгібітори ферментів
 - •Оксидоредуктази
 - •Трансферази
 - •Гідролази
 - •Ізомерази
 - •Активність ферментів
 - •Виробництво солоду
 - •Замочування зерна
 - •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
 - •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
 - •Способи замочування зерна
 - •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
 - •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
 - •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
 - •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
 - •Оптимізація процесів солодорощення
 - •Способи солодорощення
 - •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
 - •Токове солодорощення
 - •Витрати зерна на солод
 - •Виробництво мікробних ферментних препаратів
 - •Продуценти ферментів
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
 - •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 6 спиртові дріжджі
 - •Температура і рН
 - •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
 - •Види і джерела живлення
 - •Інші фактори
 - •Аеробний розпад вуглеводів
 - •Молочнокислі бактерії
 - •Оцтовокислі бактерії
 - •Маслянокислі бактерії
 - •Гнилісні бактерії
 - •Мікрофлора води та повітря
 - •Розділ 7
 - •Розділ 8
 - •Характеристика дріжджів
 - •Приготування чистої культури дріжджів
 - •Періодичне культивування
 - •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
 - •Розділ 9 зброджування сусла
 - •Періодичний спосіб
 - •Безперервно-проточний спосіб
 - •Циклічний спосіб
 - •Технологічні показники бродіння
 - •Порівняльна характеристика способів зброджування
 - •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
 - •Одержання спирту-сирцю
 - •Непрямої дії
 - •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
 - •Виділення сивушного масла
 - •Одержання технічного спирту
 - •Одержання абсолютного спирту
 - •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
 - •Розділ 11
 - •Вихід спирту
 - •Облік і зберігання спирту
 - •Розділ 12
 - •Сушка дріжджів
 - •Термоліз дріжджів
 - •Упарювання мелясної барди
 - •Склад газів спиртового бродіння
 - •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
 - •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
 - •Розділ 13
 - •Характеристика стічних вод
 - •Механічні способи
 - •Хімічні способи
 - •Фізико - хімічні способи
 - •Біологічні способи
 - •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
 - •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
 - •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
 - •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
 - •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
 - •14.6. Дегідратація етилового спирту
 - •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 15
 - •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
 - •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
 - •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
 - •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
 - •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
 - •15.6 Особливості використання концентрованих
 - •Ферментних препаратів у залежності
 - •Від технологічної схеми водно-теплової
 - •Обробки сировини
 - •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
 - •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
 - •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
 - •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
 - •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
 - •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
 - •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
 - •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
 - •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
 - •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
 - •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 16
 - •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
 - •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
 - •Мембранне газорозділення
 - •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
 - •Мембранна технологія спирту
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
 - •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
 - •Література
 
Розділ 8
КУЛЬТИВУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ДРІЖДЖІВ
КУЛЬТИВУВАННЯ ДРІЖДЖІВ У ВИРОБНИЦТВІ СПИРТУ ІЗ КРОХМАЛЕВМІСНОЇ СИРОВИНИ
Виробничими дріжджами спиртового виробництва називають зброджене сусло для дріжджів, масова частка сухих речовин у якому зменшилася до 1/3 від початкової, з вирощеними дріжджами концентрацією від 180 до 200 млн. клітин в 1 см3.
Виробничі дріжджі, вирощені на підкисленому сірчаною кислотою суслі, називають сірчанокислими дріжджами, а вирощені на підкисленому молочною кислотою суслі - молочнокислими дріжджами.
Засівні дріжджі - природно чиста культура дріжджів, вирощена на стерильному суслі і призначена для подальшого розмноження.
Характеристика дріжджів
Для зброджування сусла спиртового виробництва використовують дріжджі Saccharomyces cerevisiae раси XII, ХІІ-Т, К-81 та Schizosaccharomyces pombe 80. Ці дріжджі осмофільні, стійкі до спирту і можуть накопичувати до 12-13 % спирту.
Дріжджі Sacch. cerevisiae К-81 і ХІІ-Т е термотолерантними і витримують температуру 36-37° С, дріжджі Sch. pombe-80 - 33-34° С. Ці дріжджі відселекційо-вані і досліджені В.О.Маринченком, Л.В.Кислою та Т.Є.Мудрак.
Дріжжі Sacch.cerevisiae К-81 мають овальну або яйцевидну форму, розміри їх клітин; діаметр 4,5-5,5 мкм, довжина 6,2-7,5 мкм.
Дріжджі Sch.pombe 80 мають палочкоподібну форму. З підвищенням температури культивування від ЗО до 33° С розміри їх клітин збільшуються: діаметр з 3,5 до 4,5 мкм, довжина з 8,4 до 9,2 мкм і площа клітин збільшується на 50-55 %. Під мікроскопом видно зернисту структуру клітин.
Дріжджі XII раси мають овальну форму, розмір клітин 6,5 х8,5 мкм. Під мікроскопом не просвічується зерниста структура клітин.
Дріжджі Sacch.cerevisiae K-81 на солодовому суслі-агарі мають круглі, випуклі, гладенькі колонії, краї яких мілко-хвилясті з ледь помітним концентричним колом. Забарвлення колоній матове. У прохідному світлі вони напівпрозорі.
Дріжджі Sacch.cerevisiae XII мають круглу форму колоній з радіальними рисками, плоскими хвилеподібними краями і припіднятнм, гладеньким центром. Колонії мають два концентричні круги з валиком між ними. Забарвлення колоній матове. У прохідному світлі вони напівпрозорі, за винятком центру колонії.
Термотолерантні дріжджі Sacch. cerevisiae K-81 і Sch.pombe 80 на 40 % зброджують арабінозу. У зрілій бражці, одержаній з використанням цих дріжджів, концентрація декстринів в 10 разів менша, ніж у бражці, одержаній з використанням дріжджів раси XII.
143
Для більш повного використання вуглеводів сировини розроблено двостадій-ний спосіб зброджування сусла (В.О.Маринченко, Т.Є.Мудрак та ін.). На першій стадії використовують дріжджі Sacch. cerevisiae K-81, на другій, через 10-12 год від початку зброджування сусла в бродильному апараті, підсівають дріжджі Sch.pombe 80. Цей спосіб впроваджений на Ліпнікському спиртовому заводі.
Використання термотолерантних дріжджів дозволяє на ЗО % зменшити витрати води на охолодження бражки і підвищити вихід спирту внаслідок більш повного виброджування вуглеводів і меншого накопичення альдегідів (на 20-25) і гліцерину (на 40-45 %) в порівнянні з расою XII.
Дріжджі Sacch.cerevisiae K-81 при оптимальних умовах накопичують на 70-90 % більше дріжджових клітин, у порівнянні з расою XII.
