
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Розділ 7
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕРЕРВНОГО КУЛЬТИВУВАННЯ ДРІЖДЖІВ ТА СПИРТОВОГО БРОДІННЯ
НАКОПИЧЕННЯ БІОМАСИ ДРІЖДЖІВ
Розмноження - це відтворювання нових клітин шляхом брунькування. Споживаючи живильні речовини, клітина синтезує складні сполуки усього організму. Розмножуватися клітини можуть і за відсутності росту. У несприятливих умовах розмноження клітин припиняється, але зростання їх продовжується , вони досягають великих розмірів, витягуються у довжину, що є ненормальним явищем.
При розгляді закономірностей розмноження і росту клітин використовують терміни швидкість і ріст клітин дріжджів, вкладаючи у це поняття інтенсивність утворення клітин чи біомаси.
Про розмноження дріжджів дізнаються із збільшення чисельності клітин, а про ріст - вимірюючи їх розміри.
При періодичному способі культивування швидкість розмноження дріжджів має такі фази росту. Дріжджові клітини у рідкому живильному середовищі починають розмножуватися не спочатку, а через деякий час. У цей період клітини пристосовуються до зовнішнього середовища, діють на нього ферментами і перетворюють складні компоненти у прості, які здатні дифундувати у клітини.
Проміжок часу, протягом якого посіяні у середовище дріжджові клітини ще не почали розмножуватися, зветься лаг-фазою.
Після лаг-фази клітини починають рости, розміри їх збільшуються, утворюються бруньки - починається період розмноження дріжджів. Через проміжок часу, який зветься тривалістю генерації, кількість клітин і їх біомаса подвоюється. У цей період розмноження дріжджів відбувається з постійною питомою швидкістю. При цьому кількість клітин і їх маса збільшуються у геометричній прогресії. Період швидкого розмноження клітин зветься логарифмічною або експоненціальною фазою, тому що у рівнянні, яке описує питому швидкість розмноження культури, розмір часу стоїть у показнику ступеня (експонента). Якщо кількість клітин або їх біомасу виразити у логарифмах, то залежність приросту клітинної маси від часу зображається прямою похилою лінією. У цей період клітини найбільш активні , молоді, швидко брунькуються.
З
виснажуванням середовища розмноження
дріжджів уповільнюється, приріст
клітин зменшується -
наступає
фаза сповільнення, яку називають також
фазою від'ємного
прискорення росту. При цьому питома
швидкість розмноження
поступово
знижується.
137
Із зменшенням вмісту поживних речовин у середовищі розмноження дріжджів зовсім припиняється і настає стаціонарна фаза. Кількість клітин і біомаси не змінюється. Уся клітинна популяція знаходиться у кінцевій стадії свого розвитку.
Через деякий час кількість клітин і біомаси починає зменшуватися. Вичерпавши середовище, клітини для підтримання життя використовують власні резервні речовини. Настає фаза старіння і відмирання культури під дією метаболітів і авто-літичних процесів, які супроводжуються розпадом клітин. Усе це призводить до зменшення біомаси - крива росту ухиляється донизу.
Характер кривої росту дріжджів зумовлений якістю середовища, фізіолого-біохімічними особливостями культури дріжджів і умовами їх культивування. Ці фактори можуть змінити вигляд кривої. Але послідовність фаз залишається.
Збільшення концентрації біомаси від Хо до X характеризується абсолютною (валовою) і максимальною відносною (питомою) швидкістю її розмноження.
Середня
валова швидкість росту Vcep
за
час
визначається
з рівняння
Найбільша
швидкість розмноження (константа росту)
визначається з рівняння
геометричної прогресії
де
е
-
основа
натуральних логарифмів, яка дорівнює
2,3
після
логарифмування дорівнює
Для
визначення
треба
дослідним шляхом встановити приріст
біомаси у експоненціальній
фазі при найбільшій швидкості розмноження
на середовищі з надлишком
живильних речовин.
Валова
швидкість розмноження характеризує
збільшення біомаси в абсолютних
величинах; питома швидкість -
це
приріст мікроорганізмів, які утворилися
з одиниці їх кількості в одиницю часу,
і має розмірність
Між
швидкістю розмноження
і
максимальною питомою швидкістю
розмноження
.є
таке співвідношення
де
-
кількість
брунькувань кожної клітини за одиницю
часу, або
Швидкість
розмноження можна виразити співвідношенням
де
-
середня
тривалість генерації клітин, тобто
подвоєння їх кількості або маси.
138
Швидкість
розмноження мікроорганізмів пропорційна,
але не дорівнює максимальній
швидкості розмноження
Якщо
число клітин збільшується удвічі за 2
год
Визначивши
цей час, можна за цим рівнянням розрахувати
дріжджових
клітин досягається тоді, коли вони
розвиваються в оптимальному
за складом живильному середовищі Й у
ньому відсутні інгібітори.
-
це
суто
математичний, ніколи не досяжний рівень
швидкості розмноження мікроорганізмів.
У реальних умовах дріжджі розмножуються
не завжди в оптимальних умовах
і середовищі. Тому крім
розрізняють
ще реальну питому швидкість розмноження
-
вона
може досягнути 90%
Вивчення кривої росту в експоненціальній фазі при періодичному процесі стало обґрунтуванням для математичного опису безперервного процесу культивування мікроорганізмів.
Питома
швидкість розмноження залежить від
концентрації субстрату чи відповідних
речовин, які у даних умовах є лімітуючим
фактором. Термін лімітуючий фактор
включає у себе фактор живлення чи інші
фактори, які впливають на
Моно і незалежно від нього Новик і
Сцилард показали, що між питомою
швидкістю
розмноження
і
концентрацією живильних речовин є така
залежність
де
S
- концентрація
лімітуючої ріст поживної речовини, яка
знаходиться у мінімальній кількості,
г/л; Ks
-константа
насичення, яка чисельно дорівнює
концентрації живильної речовини, при
якій швидкість розмноження досягає
половини максимальної
Між
концентрацією живильної речовини у
середовищі і швидкістю розмноження
дріжджів існує залежність, яка описується
рівнянням, аналогічним рівнянню
Міхаеліса-Ментена, що характеризує
зв'язок між концентрацією субстрату і
швидкістю
ферментативної реакції. Різниця у тому,
що якщо остання проходить при
постійній кількості ферменту, то процеси
росту клітин супроводжуються збільшенням
кількості дріжджів, а отже і кількості
ферментів.Тому у рівнянні Моно абсолютна
швидкість процесу замінена відносною,
тобто швидкістю розмноження перерахованою
на одиницю зростаючої біомаси
Це рівняння достатньо точно описує кінетику росту дріжджів у дріжджогене-раторах і головних апаратах бродильної батареї, коли концентрація інгібітора росту спирту невелика. Якщо з одночасним розмноженням дріжджів відбувається спиртове бродіння, продукти, які при цьому утворюються, гальмують розмноження клітин. Залежність питомої швидкості розмноження від концентрації продуктів бродіння описується рівнянням Ієрусалимського
139
де
-
питома
швидкість розмноження за відсутності
продуктів бродіння; Кр-
константа, яка дорівнює концентрації продуктів бродіння, при якій питома швидкість розмноження уповільнюється вдвічі; Р-фактична концентрація цих продуктів.
Однак дослідження УкрНДІСПу показали, що дріжджові клітини досить добре розмножуються і при відносно високих концентраціях спирту в середовищі (6-8 об. %), якщо у ньому відсутні такі лімітуючі фактори, як вміст фосфорного та азотного живлення дріжджів, вміст стимуляторів росту, наявність інгібітор і в. Отже, при безперервному зброджуванні крохмалемістких і мелясних середовищ основним фактором, який лімітує розмноження клітин, є вміст живильних речовин у середовищі, яке зброджується, а не утворення і накопичення у ній спирту.
Питома швидкість розмноження дріжджів залежить також від таких факторів: тривалості перебування клітин у середовищі, швидкості розведення середовища в апараті, температури і рН середовища, осмотичного тиску, активності культури, концентрації клітин у середовищі, концентрації метаболітів, наявності біостиму-ляторів і інгібіторів росту та ін.
Для гомогенно-безперервного культивування дуже важливим показником є швидкість розведення середовища D, тобто швидкість обміну середовища у дріж-джовирощувальному апараті. D показує, яка частка корисного об'єму апарата заповнюється свіжим середовищем протягом 1 год:
де F - швидкість притоку середовища в апарат, м3/год; Vp - робочий об'єм апарата, м3.
При безперервному процесі притік середовища у апарат дорівнює відтоку його з апарата.
Оскільки
миттєвий приріст біомаси дріжджів
компенсується
виносом її з використаним
середовищем DX,
то
стійкий стан процесу визначається
залежністю
Це
рівняння визначає основну закономірність
гомогенно-безперервного способу
культивування мікроорганізмів. Коли
то
сталий режим порушується, дріжджові
клітини вимиваються з апарата, концентрація
їх зменшується, поживні речовини
як слід не використовуються і втрати
їх з відтоком збільшуються. З підвищенням
концентрації середовища
процес
стабілізується на новому рівні при
більш
високій концентрації середовища і
меншій концентрації дріжджів. Навпаки,
при уповільненому розведенні час
перебування клітин у апараті збільшується,
поживні
речовини повніше засвоюються, кількість
клітин стає більшою,
знижу-
140
Теоретичні основи безперервного культивування дріжджів та спиртового бродіння
ється і процес стабілізується на іншому режимі. При безперервному культивуванні мікроорганізмів система автостабілізується.
Час перебування середовища в апараті (оберт апарата) т є величиною, яка зворотня D;
При гомогенно-безперервному культивуванні дріжджів продуктивність апарата дорівнює
Концентрацію біомаси дріжджів X при сталому безперервному процесі визначають за рівнянням
X = Y(S0-S),
де Y - вихід біомаси дріжджів з живильних речовин, економічний коефіцієнт; S0 -концентрація живильних речовин у проточному середовищі; S - концентрація живильних речовин у відходному середовищі.
Найбільш істотним недоліком безперервного розмноження мікроорганізмів є розвиток у середовищі сторонньої мікрофлори, головним чином- бактерій. Сторонні мікроорганізми не тільки потребують тих самих поживних речовин, що і дріжджі, але і виділяють у середовище продукти свого обміну, які пригнічують життєдіяльність дріжджових клітин. Вихід біомаси зменшується.
Розвиток сторонніх мікроорганізмів підпорядковується таким же закономірностям, що і дріжджових клітин.
Якщо
швидкість розведення середовища більша
максимальної питомової швидкості
розмноження сторонніх мікроорганізмів,
вони вимиваються із дріжджогене-раторів.
При
вони
затримуються в ньому, концентрація їх
зростає.
Коли сторонні мікроорганізми весь час надходять із свіжим середовищем, вони ніколи не можуть бути вимиті з апарата. У цьому випадку притік і ріст дріжджів будуть перевищувати відтік.
НАКОПИЧЕННЯ ЦІЛЬОВОГО ПРОДУКТУ
Процес зброджування цукрів підпорядковується закону мономолекулярної реакції, константа швидкості якої виражається рівнянням
де
С0
і С
- концентрація
зброджуваних цукрів на початку бродіння
і через тривалість
часу
Фізичне розуміння К - витрати цукру за 1 год.
141
Тривалість бродіння визначається за рівнянням
Як при кожній мономолекулярній реакції, процес зброджування може бути характеризовано часом напіврозпаду - часом, за який вихідна кількість цукрів зменшиться вдвічі (С=0,5Со). Тоді т буде дорівнювати
Величина К залежить від концентрації дріжджів у середовищі, фізіологічної активності дріжджів, складу середовища, яке зброджується, температури бродіння та інших зовнішніх факторів.
Контрольні питання і завдання
Технологія і математичний опис накопичення біомаси дріжджів і спирту.
Продуктивність дріжджобродильних апаратів.
142