Змішування меляси з водою

Кількість меляси і води, потрібні для приготування сусла, розраховують на основі рівняння балансу сухих речовин.

При однопотоковому способі зброджування мелясного сусла баланс сухих речовин:

де М - кількість меляси, кг; С- вміст сухих речовин у мелясі, %; V - об'єм меляс­ного сусла, л; d - відносна густина сусла; - вміст сухих речовин у суслі, %.

У лівій частині рівняння виражена кількість сухих речовин меляси, у правій частині - сухих речовин сусла.

Величину d знаходять по таблицях залежності між вмістом сухих речовин і відносною густиною мелясних розчинів.

Маса сусла (кг):

Кількість води, яка додасться до меляси: (М_с - М) (кг або л). При двопотоковому способі зброджування мелясного сусла баланс сухих речовин виражається такими рівняннями: для основного сусла -

для сусла для дріжджів -

де - кількість меляси для основного і сусла для дріжджів, кг;

вміст сухих речовин у мелясі для основного і сусла для дріжджів, %; -

об'єми основного і еусла для дріжджів, л; - відносна густина основного і

сусла для дріжджів; - вміст сухих речовин у основному і суслі для

дріжджів, %.

В умовах безперервного зброджування мелясного сусла особливу увагу слід приділити безперервному приготуванню сусла. Одержання однорідного за концен­трацією сухих речовин еусла - необхідна умова для розмноження дріжджів з метою рівномірного розподілу його між дріжджогснераторами, нормальної дії приладів системи автоматичного регулювання роботи дріжджобродильного відділення та під­тримання стабільних умов життєдіяльності дріжджових клітин.

Для розведення меляси використовують безперервнодіючі змішувачі двох ти­пів: з механічним розмішуванням і без нього. Конструкція змішувача першого типу така ж як і в описаного вище механічного змішувача.

Із змішувачів без розмІшувачів найбільш досконалий аппарат конструкції Укр-НДІ спиртбіопроду (к. УкрНДІСП) (рис. 3.3). Він має вигляд вертикальної цилінд­ричної посудини 5, у його нижній частині є патрубки 7, 6 і 2 для підводу відповідно меляси, гарячої і холодної води. Кільцеву гребінку 3 закріплюють до нижньої кри­шки 1 так, щоб утворилася камера, у яку надходить меляса, а також вода для кра­щого перемішування і нагрівання меляси. Перемішуванню сприяють також танге-нціально встановлений патрубок холодної води. У верхній частині змішувача роз-

51

ташовані від 8 до 10 ситчастих та­рілок: 4 з вирізами, які по черзі розташовані з протилежного боку. Тарілка має 24.. .26 отворів діаме­тром 15... 20 мм. Завдяки розташу­ванню вирізів з протилежних бо­ків подовжується шлях прохо­дження мелясного сусла і покра­щується перемішування внаслідок зустрічі повздовжніх і попопере-чних напрямів сусла. У нижній частині змішувача є вентиль 8 для його випорожнення.

З метою зменшення витрати артезіанської води і кількості ви­робничих стоків для розведення меляси можна частково викорис­товувати післяспиртову мелясну барду, воду після промивання си­вушного масла, конденсатів парів мелясної барди та промивні води з цеху хлібопекарських дріжджів.

Рис. 3.3 Змішувач меляси з водою

Можливості повернення піс-ляспиртової барди на розведення меляси на спиртових заводах, які

виробляють хлібопекарські дріжджі, дуже обмежені - біля 10 % від загальної ви­трати води на приготування сусла. При більшому поверненні знедріждженої барди вихід спирту зменшується і погіршується якість хлібопекарських дріжджів.

При додержуванні повних умов - нетривале перебування у збірниках, біологі­чна чистота транспортних пристроїв і комунікацій - барда не викликає закисання бражки. Продукти автолізу дріжджових клітин, які містяться у нездріждженій піс-ляспиртовій барді, активують процес головного бродіння.

Ректифікований спирт, одержаний із бражки з бардою, відповідає вимогам до ректифікованого спирту вищої очистки. Вихід спирту при поверненні у виробни­чий цикл до 40 % нездріждженої барди не змінюється протягом декількох місяців.

Повернення первинної мелясної барди на розведення меляси дозволяє змен­шити витрати артезіанської води на приготування мелясного сусла , кількість важ-коочисних стоків, площу полів фільтрації.

Співробітниками УкрНДІ спиртбіопроду встановлено, що використання кон­денсатів парів первинної і вторинної мелясної барди для розведення меляси не впли­ває негативно на процес спиртового бродіння, розмноження дріжджів і вихід спир­ту. Витрати конденсату парів вторинної мелясної барди складав 43 % від витрат артезіанської води на розведення меляси.

52

Велика кількість спиртових заводів не має достатніх джерел артезіанської води і тому для розбавлення меляси вимушені використовувати ставкову воду, яку небхі-дно піддавати знезараженню і очистці. A.M. Кривчун розробив спосіб очистки ста­вкової води методом електрокоагуляції і електрофлотації з метою використання її для технологічних цілей у спиртовому виробництві.