
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Мембранна технологія спирту
Перед спиртовою промисловістю сьогодні, як ніколи, ставиться проблема одержання харчового та технічного спирту міцністю 96-100%, який відповідав би існуючим стандартам, з найменшими витратами теплоти, електроенергії, сировини, робочої сили та металоконструкцій на обладнання.
Роботи в галузі виділення спирту з бражки і водно-спиртової суміші та його концентрації й очистки мембранними методами проводяться в багатьох країнах світу і мають позитивні результати.
Німецькі вчені успішно провели дослідження і промислові випробування по виділенню спирту з бражки під вакуумом через половолоконні мембрани із поліди-метилсилоксану. Але концентрація одержаного спирту складала біля 50% об,
Для виділення спирту з бражки на спиртовому заводі потужністю 50 тис.дал/ добу за допомогою мембран методом випарювання витрати енергії на 50% менші, ніж при традиційних методах перегонки і ректифікації.
Г.Д.Мехта узагальнив експериментальні дані про можливість використання мембран для виділення спирту з бражки, його концентрування і очистки. Автор відзначає, що зворотній осмос можливо застосовувати для концентрування спирту бражки тільки до 30%, а 95%-ного спирту - до 99,5%.
Обгрунтована ефективність комбінованого способу концентрування спирту, при якому процес проводять спочатку осмосом, потім перегонкою, а в кінці знову зворотним осмосом. Встановлено, що капіталовкладення на устаткування комбінованої установки складають 50...75% від вартості традиційних брагоректифікаційних установок при однакових експлуатаційних витратах і потужностях.
Якщо чистий етиловий спирт має нейтральну реакцію, то технічному спирту, який має різні домішки (кислоти, ефіри, альдегіди, вищі спирти та інші хімічні сполуки) властиві слабокислі реакції. Це має важливе значення для підбору мембран і розділення водно-спиртової рідини.
484
В'язкість водно-спиртових розчинів знижується при підвищенні їх температури, (при концентрації спирту 10% мас в'язкість при 0° С рівна 3,2 сантипуаз, а при 70° С - 0,5 сантипуаз). При підвищенні концентрації розчину при низьких температурах до 45% в'язкість підвищується, в подальшому знижується, для температури розчину вище 30° С в'язкість при підвищенні концентрації не змінюється.
Доведено, що у водно-спиртових розчинах вода і спирт утворюють складні рівноважні системи, що складаються з водно-спиртових комплексів - гідратів, склад і асоціація яких залежить від кількісного співвідношення між компонентами у розчині, а також від температури і тиску.
У розчині вода і спирт перебувають у стані більш асоційованому (роз'єднаному), ніж у чистому вигляді кожний компонент при тій же температурі. Але стан молекул води і спирту в їх розчинах інший, ніж у чистих компонентах, в розчині ці молекули перебувають у більш стиснутому стані, ніж у чистих компонентах. Молекули води і спирту, як відомо, є полярними і ці сили у водно-спиртових розчинах проявляють свою дію. Вони виникають в атомах і молекулах при обертанні їх електронів. Між молекулами діють І інші сили. У водно-спиртових розчинах можлива і поляризаційна взаємодія, яка є результатом індуктивного впливу сусідніх молекул.
Для одержання абсолютного спирту на брагоректифікаційній установці витрачається 12 кг/дал, на такій же установці, але під вакуумом 7.,.8 кг/дал, а на молекулярних фільтрах (мембранах) 6...6,5кг/дал.
На технічний спирт у Франції переробляється як цукровий буряк, так І меляса та цукровий сироп. Для виробництва пари використовуються в основному елект-рокотли (до ЗО т пари за годину) Там успішно працюють установки з виробництва спирту- моторного палива на молекулярних ситах. Процес розділення водно-спиртової суміші здійснюється методом дегідратації, тобто методом відщеплення молекул води від молекул спирту, ефірів, альдегідів, кислот та сивушних масел, які представляють собою технічний спирт високої (96-100%) концентрації.
Дегідраційна установка складається з двох адсорберів, які працюють поперемінне в процесах абсорбції і десорбції. Адсорбція води здійснюється в паровій фазі під тиском. Десорбція проходить під вакуумом як регенерація молекулярних сит, насичених водою. Процес адсорбції і десорбції повністю автоматизований за відповідною оптимальною програмою. Установка працює при низьких енергетичних витратах.