
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
Сьогодні мембранна технологія води у спиртовому виробництві поки не застосовується, незважаючи на те, що в Інших галузях харчової промисловості розроблено і впроваджено декілька способів застосування мембран для підготовки води.
Відомо, що підвищення вмісту гідрокарбонатів кальцію і магнію в воді зміщує рН розвареної маси аж до нейтральної реакції, Крім того, висока тимчасова жорсткість води, яка використовується для замочування зерна при виробництві на спиртовому заводі солоду затримує його проростання і понижує ферментативну активність. А тому воду жорсткістю більше 8 мг • екв/л, яка застосовується в спиртовому виробництві для замочування зерна, приготування солодового молочка, розбавлення меляси, розварювання крохмалевмісної сировини необхідно підкисляти сірчаною кислотою або виправляти ультрафільтруванням за допомогою мембранних фільтрів. При цьому знижується не тільки жорсткість води, але і вміст заліза. Крім того, вода повністю звільняється від завислих речовин та мікрофлори, що має важливе значення як при виробництві ферментних препаратів так і лікеро-горілчаних виробів.
МЕМБРАННА ТЕХНОЛОГІЯ МЕЛЯСНИХ РОЗЧИНІВ
Як у спиртовому, так і в дріжджовому виробництвах ультрафільтрування можна успішно застосувати при кларифікації мелясних розчинів перед бродінням. Відомо, що колоїди, карамелі і меланоїдини, які знаходяться в мелясі в деякій мірі Інгібують клітини дріжджів, понижують якість, а головне зменшують вихід спирту з одиниці сировини.
Дослідження, проведені в Московському національномц університеті харчової промисловості, показали, що при фільтруванні розчину меляси концентрацією 15% СР через мембрану УАМ-І5О, оптична густина її знижується на 18%, вміст сухих речовин на 3% (за рахунок нецукрів), а кількість цукрози і редукуючих речовин практично не змінюється. Якість розчину меляси збільшується на 1,7 од. Відповідна мембранна технологія передбачає комплексне використання кларифікатора (сепаратора) ультрафільтрувального апарата та діафільтрування з добавкою води, щоб повністю виключити втрати цукру в ультраконцентраті. Зброджування очищеного мелясного сусла дозволяє інтенсифікувати утворення спирту від 3,0 до 4,1 г/л год, при цьому цикл зброджування зменшується з ЗО до 18 год.
МЕМБРАННА ТЕХНОЛОГІЯ ПРИ ФІЛЬТРУВАННІ БАРДИ
Запропонована ВНДІПрБ технологічна схема з переробки барди для зворотного водопостачання включає в себе розділення барди за допомогою сит на дробину і грубий фільтрат, сепарування фільтрату, ультрафільтрування, в результаті якого
483
утворюється ультраконцентрат і ультрафільтрах. Ультраконцентрат, як і дробина і шлам після сепарування, спрямовуються на кормові цілі, а ультрафільтрах концентрується методом зворотного осмосу до 25% СР, одержуючи при цьому пермеат барди з вмістом 0,6% СР. Це і є технічна вода, яка може бути використана для приготування замісу і для других цілей у спиртовому виробництві.
Концентрат барди після зворотного осмосу може бути використаний для вирощування кормових дріжджів з добавкою сульфату амонію та ін. Одержана куль-туральна рідина, яка містить 15% СР та 100 г/л дріжджів попередньо фільтрується і сепарується. Потім біомасу сушать до вологості 10% з такими показниками: сирий протеїн 54% на АСР, білок 46% на АСР, вуглеводи 11%на АСР (відношення вуглеводів до білків становить 0,25:1).
Дріжджовий фугат обробляється ультрафільтруванням та зворотним осмосом так само, як і барда, а дріжджовий концентрат спрямовується на корм для тварин та птиці. Дріжджовий пермеат, як технічна вода, спрямовується на приготування замісу та ін.