Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

“Затверджую” Перший проректор “_____”_________________20 р.

Кафедра математики і методики викладання Навчальний рік 2012 -2013 Семестр                8         Форма навчання - денна

Програма

педагогічної практики з математики

Іv курс

факультет: природничої і фізико-математичної освіти .

напрями підготовки: 6.040201 Математика*

Бурчак С.О._____________________

_{( прізвище та ініціали викладача, його вчений ступінь і звання)}

Термін проведення практики 6 тижнів

Годин за навчальним планом - 72

Програму підготував:

Бурчак С.О. _______________

Затверджено на засіданні кафедри математики і методики викладання

протокол № 1 від ____________ 2012 р.

Завідувач кафедрою математики і методики викладання

Кугай Н.В. ______________

Затверджено радою факультету природничої і фізико-математичної освіти протокол № від 2012 р.

Декан факультету

Коренева І.М. ________________

ВСТУП

Педагогічна практика студентів є важливим елементом педагогічної підготовки майбутніх вчителів. Метою практики є ознайомлення студентів зі всіма сторонами навчально-виховного процесу з математики в загальноосвітніх і спеціальних школах.

Перед студентом поставлено ряд важливих завдань:

1. Навчитися самостійно і творчо використовувати на практиці теоретичні знання, отримані ними в процесі вивчення педагогіки, психології, методики викладання математики та спеціальних дисциплін.

2. Навчитися цілеспрямовано спостерігати за ходом педагогічного процесу з математики шляхом ознайомлення з різного роду документацією: навчальними програмами, робочими та виховними планами, класними журналами, зошитами учнів тощо.

3. Ознайомитися з передовим педагогічним досвідом викладання математики в базових навчальних закладах, навчитися його аналізувати, узагальнювати і використовувати в своїй практиці.

4. Навчитися самостійно планувати і проводити заняття з математики, ви­користовуючи різноманітні педагогічні методи і прийоми для до­сягнення найбільшої ефективності навчально-виховного процесу.

5. Засвоїти технологію позакласних занять з математики. Звернути особливої уваги вмінням керувати творчими здібностями учнів.

6. Навчитися вміло забезпечувати політехнічне навчання молоді.

7. Набути досвіду проведення виховної роботи. Звернути увагу на ознайомлення з системою виховної роботи класного керівника з колективом учнів, з батьками; оволодіння методикою планування виховних заходів і методами вивчення окремих учнів і класних колективів; збору необхідної педагогічної інформації, складання психолого-педагогічних характеристик.

Мета навчально-залікової практики: ознайомити студента-практиканта зі своєю майбутньою професією, з роботою в загальноосвітніх навчальних закладах, виробити в нього уміння й навички проводити уроки з математики в умовах профільного навчання; використовувати диференціацію та індивідуалізацію у навчанні; ознайомити з різними видами позакласної роботи з математики, виховувати потребу систематично поповнювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності.

Цілі і завдання педагогічної практики на 4 курсі

Педагогічна практика з математики проводиться в оснащених відповідним чином базових школах і проходить у 5 - 9 класах , триває 5 тижнів;

У 8 семестрі студенти проводять 3 залікові уроки з математики, отримують до кожного уроку по 2 консультації методиста і вчителя.

Педагогічна практика вимагає:

• ознайомлення зі школою (зустріч з директором, заступником директора з навчально-виховної роботи, організатором позакласної роботи), із шкільною документацією (план роботи школи, класного керівника, календарних, тематичних і поурочних планів учителя математики, класним журналом).

• ознайомлення з класом, в якому студент буде вести навчальну і виховну роботу;

• ознайомлення з технічним та інформаційним обладнанням кабінету математики;

• проведення навчальної роботи:

а) аналіз розділів і тем навчальних програм з математики;

б) опрацювання методичної літератури;

в) відвідування і аналіз уроків з математики вчителя, студентів-практикантів.

• виготовлення наочності до уроків;

• розробки конспектів, які перевіряються і затверджуються вчителем та методистом, проведення уроків;

• проведення виховної роботи з класом;

• виконання завдань з педагогіки, психології і шкільної гігієни;

• проведення факультативних занять, додаткових занять, консультацій та інших видів навчальних занять з математики;

• накопичення і обробка матеріалу з шкільної практики для курсової та дипломної роботи.

Методичні рекомендації щодо підготовки студентів практикантів до уроку

Підготовка до уроку вимагає від студента-практиканта глибокого вивчення програми, підручників і методичних посібників з математики. (Крім того, для більш вільної орієнтації у фактичному матеріалі, а також для викладання матеріалу, який відсутній у тому чи іншому підручнику потрібно використовувати довідникову та енциклопедичну літературу, а також журнали та газети, в яких висвітлено сучасні погляди на математику).

При підготовці до уроку студенту-практиканту потрібно продумати і розв’язати такі питання: точно сформулювати тему і тип уроку, визначити навчальну і виховну його мету; правильно визначити об’єм і зміст навчального матеріалу, який підлягає вивченню на даному уроці; визначити його структуру і найбільш раціональні методи і прийоми вивчення матеріалу для розвитку самостійності і творчо активності учнів; скласти розгорнутий план-конспект уроку.

Урок, присвячений вивченню нового матеріалу, проводиться наступними етапами:

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу шляхом відновлення в їх пам’яті опорних знань. Вона досягається перевіркою домашнього завдання, яке можна провести в будь-якій формі: індивідуальне опитування учнів, індивідуальне опитування з рецензуванням відповідей учнями класу; фронтальне опитування, фронтальна бесіда; робота з підручником і довідковою літературою, контрольний зріз, самостійна робота, тестовий контроль знань тощо.

На цьому етапі проведення уроку студент-практикант повинен навчитися: правильно дозувати час, визначати зміст і об’єм матеріалу в процесі опитування; визначати найбільш доцільні методи і методичні прийоми перевірки домашнього завдання в кожному випадку; вміти правильно застосовувати критерії оцінок відповідей учнів, вимогами 12-ти бальної системи оцінювання досягнень учнів.

ІІ. Вивчення нового навчального матеріалу може бути організоване шляхом застосування нижче вказаного: словесних методів передачі і слухового сприйняття навчальної інформації (розповідь, лекція, бесіда); наочних методів передачі (навчальне кіно, діа- і епіпроекція, ілюстрації, плакати та транспаранти), практичні роботи, новітні інформаційні технології, інтерактивні методи тощо.

При вивченні нового матеріалу ці методи застосовувати у взаємозв'язку. При цьому студент-практикант повинен виробити наступні вміння і навички: узагальнення попереднього матеріалу і встановлення його зв’язку з новим навчальним матеріалом (вибір доцільних методів і прийомів навчання, які активізують розумову діяльність учнів, уміння у процесі викладання підтримувати увагу учнів, виховувати у них інтерес до предмету); управління навчальним процесом на уроці шляхом здійснення диференційованого підходу до учнів; образне і емоційне викладення матеріалу, спираючись на норми української мови, тощо.

Ш. Форми закріплення знань: бесіда, самостійна робота з підручником та іншим дидактичним матеріалом, виконання практичного завдання, тощо.

На педагогічній практиці студенти повинні навчитися: робити висновки і узагальнення в кінці подачі нового матеріалу; визначати зміст і об’єм навчальної інформації для закріплення; визначити форми і методи закріплення знань; здійснювати зворотний зв’язок для керівництва процесом засвоєння знань.

IV. Підсумок уроку обов'язково підводиться вчителем, повідомляються оцінки, звертається увага на виконання мети та завдань уроку.

V. Домашнє завдання задається вчасно (за 2-3 хв. до закінчення уроку).