Зворотний зв'язок

Основна функція зворотного зв'язку, що йде від учня до вчителя — розкрити, як здійснюється навчальна діяльність для того, щоб намітити систему навчальних впливів, які забезпечують ефективне досягнення навчальних цілей. Інформація, що йде по каналу зворотного зв'язку від учня до вчителя, містить відомості про те, як учень вирішує запропоновані йому навчальні завдання, які труднощі у нього викликають, їхні причини, а також, які допоміжні навчальні впливи забезпечують правильне рішення навчальних завдань.

Необґрунтованим є думка, начебто, чим частіше здійснюється зворотний зв'язок від учнів до вчителя, тим ефективніше навчання. Тут потрібно вирішити питання про співвідношення явних і неявних завдань, явних і неявних відповідей учнів, а також, чи необхідно вводити в комп'ютер відповідь після рішення завдання в цілому або ж у процесі її рішення.

Тому:

1. не слід обмежуватися постановкою завдань тільки в явному вигляді, варто давати завдання й у неявному вигляді;

2. не на всі завдання вимагають явної відповіді;

3. при вирішенні складних навчальних завдань доцільно чекати відповіді не після вирішення завдання в цілому, а при виконанні окремих його етапів: наприклад, побудови моделі (задачної структури) завдання, складання плану рішення, знаходження необхідних параметрів кожного з об'єктів, які входять до складу шуканих об’єктів і т.п.;

4. чим старше вік і вище рівень сформованості навчальної діяльності, тим ширше можна застосовувати неявні завдання й вимагати неявні відповіді.

У цей час багато фахівців уважають, що, по-перше, механізму зворотного зв'язку в навчальній діяльності (система вчитель – учень) належить менша роль і, по-друге, функція зворотного зв'язку не є підкріпленням правильних відповідей, а основні функції її – це:

• інформування учня про допущену помилку;

• надання допомоги учневі для її усунення;

• підвищення мотивації учнів за допомогою оцінних суджень про результати його діяльності.

Залежно від того, які функції переважають, виділяють два типи зворотного зв'язку:

• інформаційний зворотний зв'язок;

• мотиваційний зворотний зв'язок (через знання результату).

Основні вимоги до зворотного зв'язку:

1. Після допущеної помилки повинен обов'язково випливати зворотний зв'язок, повідомлення після помилки має більшу педагогічну цінність, ніж після правильної відповіді.

2. Ефективність зворотного зв'язку значною мірою визначається тим, наскільки втримується в ній інформація, допомагає учнем виявити й усунути помилку. Тому, як правило, повідомлення типу «Неправильно» або «У рішенні допущена помилка» виявляється недостатньо ефективним. Необхідно прагнути до того, щоб, з одного боку, повідомлення були достатніми (вони повинні пояснити, чому відповідь неправильна) і в той же час не були надмірно «потужними».

3. Перш ніж видати учневі додаткову інформацію про допущену помилку, доцільно запропонувати йому самостійно її усунути.

4. Додаткову інформацію варто давати тільки після того, як учень увів нову відповідь або запросив допомогу.

5. Повідомлення з каналу зворотного зв'язку повинні відповідати віковим можливостям до індивідуальних особливостей учнів.

6. На початкових етапах вивчення нового матеріалу зворотний зв'язок впливає на навчання більше, ніж на пізніх.

7. Зловживання зворотним зв'язком нерідко приводить до негативних наслідків, оскільки неправомірно звужує «поле самостійності» учнів, надмірно регламентує їхню діяльність, зменшує діапазон творчих пошуків.

8. Учні із заниженою самооцінкою мають більшу потребу в частому зворотному зв'язку, ніж упевнені в собі.

9. Повідомлення з каналу зворотного зв'язку повинні даватися протягом кількох секунд (якщо комп'ютеру знадобиться більше часу, необхідно про це повідомити учневі). Наявні в літературі дані свідчать про те, що затримка повідомлень на 30 секунд і більше може негативно позначитися на результативності навчання й на відношенні учнів до допомоги комп'ютера.

10. Вплив негайного й відстроченого зворотного зв'язку залежить від типу розв'язуваних навчальних завдань і від етапу рішення. У завданнях на запам'ятовування доцільний негайний зворотний зв'язок, на розуміння - відстрочений. На етапі побудови задачної структури (моделі) розв'язуваного завдання доцільний негайний зворотний зв'язок, при плануванні рішення й контролю його правильності – відстрочений.

11. Повідомлення, що стосуються знання результату, не повинні зловживати похвалою, особливо, якщо навчальне завдання було нескладної або правильної відповіді, а йому передували помилкові. В останньому випадку похвала на адресу учня нерідко сприймається як глузування.

12. Функція підкріплення правильних дій з'являється тільки тоді, коли, по-перше, учневі давалося важке завдання, по-друге, рішення його усвідомлюється учнем як успіх. Тому позитивні оцінні судження повинні даватися мотивовано для того, щоб учні усвідомили свої успіхи.