Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра психології

Контрольна робота з дисципліни

«Соціальна антропологія»

Студента Гпз – 213

Варіант № 1

Виконала: Бадя Н. М.

Прийняла: Деркач Маргарита Альфрітівна

2014

План:

Завдання1. Розкриття поняття:

Антропологія;

Еволюція;

Брехня;

Життєздатність;

Свобода.

Завдання2. Реферат: «Характеристика світу домінування».

Завдання3.Опитувальник на тему: Міфологічні уявлення про походження людини».

Завдання 1. Розкрити поняття:

Антропологія – це наука, яка вивчає людство та його культуру. Антропологи досліджують способи життя серед членів різних соціальних груп. Ці вчені досліджують властивості людських істот, як членів одного виду і деякі шляхи, якими вони пристосовуються до різного оточення. Вчені також аналізують продукти соціальних груп – в більшій мірі матеріальні об’єкти і в меншій – системи їхньої віри та цінностей.

Антропологи також як і інші соціальні дослідники систематично вивчають загальні ознаки людської поведінки. Вони розвивають теорії і використовують наукові методи як підтвердження теорій. Їх дослідницька робота є порівняльною в плані різних культур – таким чином вчені вивчають різницю і подібність різних груп людей.

Інша важлива риса антропології є її акцент на внутрішньому стані суспільства. Антропологи намагаються визначити як люди, які належать до певної тієї чи іншої культури бачать світ.

Основні різновиди антропології включають: фізичну антропологію, археологію, лінгвістичну антропологію, антропологію культур та соціальну антропологію. Ці різновиди часто перетинаються одна з одною.

Соціальна антропологія

Соціальна антропологія має справу з соціальними відносинами між людськими групами. Такі взаємовідносини включають одруження, сімейне життя, авторитарність та конфлікти. Соціальні антропологи багато досліджують як соціальне життя організовано в різних суспільствах. Багато досліджень присвячено людським характеристикам, таким як : вік, стать, родинність, які є універсальними, але мають різні функції в різних суспільствах. В деяких спільнотах ці характеристики визначають що суспільство очікує від особистості.

Еволюція – (лат., від розгортаю) 1) Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в процесі кількісних змін (на відміну від революції). 2) Процес зміни, розвитку, перетворення когось, чогось. 3)Природне явище зміни популяцій, видів, вищих таксонів, біоценозів, флори і фауни, генів і ознак у часі в ході історії Землі. Наукові теорії еволюції пояснюють, як саме відбувається еволюція, які її механізми.

У сучасному людському суспільстві дію біологічних чинників еволюції зазнало значних змін. У ньому повністю виключена внутрішньовидова боротьба за існування, втратив своє провідне значення природний відбір, який в основному виконує стабілізуючу функцію. Популяційні хвилі можуть позначатися тільки в малонаселених регіонах, так як чисельність людської популяції не схильна до значних коливань. Ізоляція також втрачає своє значення — порушення ізоляційних бар’єрів веде до збагачення генофонду популяцій.

Брехня — умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним.

Цілком очевидно, що брехнею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману. Фактично брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає досить багато, але розкриває лише ту частину відомого, яка йому вигідна або принаймні безпечна, а не настільки приємні і зручні факти просто замовчує, немов їх і немає зовсім. Тобто, приховування правди — теж обман. Коли ж людина говорить неправду, але вірить що це правда, то не можна сказати, що людина бреше.

Види обману:

• Маніпулювання якістю інформації. Фальсифікація деяких фактів, навмисне укривання істини.

• Маніпулювання кількістю інформації. Укриття частини правди або нашарування брехні на дійсно існуючі факти та подання їх як істину. Найчастіше застосовується у ЗМІ.

• Повідомлення двозначної, розмитої інформації.

• Умовчання — повне приховування правди.

• Спотворення — навмисне повідомлення помилкової інформації.

Життєздатність – це вміння людини долати трудності та перешкоди, виходячи з них сильніше та досвідченішими чим раніше. Окрім того, життєздатність – це вміння повернутися до попереднього стану після довгострокових незгод чи стресів.

Життєздатність не дається людині при народжені. Вона, як імунна система, являється функцією нашого настрою та рівня підтримки оточуючих. Більш того,життєздатність переживає свої найкращі та найгірші моменти. Іноді – при довгостроковому впливі стресових ситуацій – їй доводиться вирішувати більш важкі задачі. У цьому її також можна зрівняти із імунітетом.

Свобода — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої свободою волі (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода). У цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».

Свобода є фундаментальною характеристикою людського існування, оскільки свобода не те, чим володіють люди, а те, чим вони є за своєю суттю. Як універсальна характеристика людського буття, свобода стосується здатності людини обирати своє буття та керувати ним і безпосередньо пов'язана з відчуттям залежності, відчуження та відповідальності.