Семінар 5. Становлення і розвиток економіки Київської Русі і Російської держави

План

1. Особливості економічного розвитку Київської Русі:

а) формування феодалізму;

б) розвиток ремесла і торгівлі;

в) економічні причини феодальної роздробленості.

2. Еволюція аграрних відносин і мануфактурний період в російській промисловості.

3. Розвиток промисловості в Росії в кінці ХIХ століття. Промисловий підйом 90-х років ХIХ століття.

Методичні поради:

Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя пов'язана з добою Київської Русі — першої держави на українській етнічній території. Літературними джерелами, що з них можна дізнатися про тогочасні економічні погляди, є літописи, угоди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського та церковного права тощо. Найвідомішими з цих пам'яток є «Руська правда» (зведення законів давньоруського права XI—XII ст.), «Повість временних літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха. У них певною мірою відображено всі основні процеси економічного та суспільного життя Староруської держави, зокрема соціальну структуру й відносини власності, суспільний поділ праці, товарно-грошові відносини, джерела доходів Київської держави тощо. Тому головну увагу під час вивчення економічної думки України доби середньовіччя необхідно приділити передовсім саме цим писемним джерелам.

У найрізноманітніших документах XIV—XV ст. (жалуваних і позичкових грамотах, інвентарях, люстраціях тощо) також відображено відносини вотчинної форми, тогочасну систему повинностей, певні аспекти торгівлі, грошового обігу, розвитку сільського господарства та ремесел, надання позичок під заставу майна, у тому числі земельних володінь. Належний внесок у розвиток економічної думки України зроблено так званою полемічною літературою, яка виникла у 80-ті роки XVI ст. у ході боротьби проти унії та католицизму. Так, твори Івана Вишенського наголошують на проблемах соціальної рівності, оскільки майново-соціальна нерівність людей походить не від природи і не від Бога, а від земних несправедливостей, показують основні форми привласнення продукту праці селян і ремісників панами, шляхтою, духівництвом, торговцями.

Виходячи з того, що у найрозвиненішому вигляді економічну думку пізнього середньовіччя репрезентує меркантилізм, тому окрему увагу слід звернути на розвиток ідей меркантилізму в Росії та в Україні. Зокрема, в Росії вони поширюються значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи, що було зумовлено специфікою історичного та економічного розвитку російської держави. На відміну від країн Західної Європи, де важливу роль у переході до капіталізму відігравала зовнішня торгівля, у Росії остання майже виключно була в руках іноземних купців, тому й не мала великого значення для розвитку економіки. До того ж Росія не мала власного торговельного флоту, була відрізана від берегів Балтійського й Чорного морів.

Своєрідність меркантилізму в Росії полягала в тім, що там не було чистого монетаризму, його елементи перемішувалися з більш зрілими принципами «торгового балансу». З одного боку, як і на Заході, меркантилізм у Росії відображував переважно інтереси купецтва, а з другого — російський меркантилізм був принципово відмінним від західноєвропейського. Якщо представники останнього джерелом багатства вважали зовнішню торгівлю, то в центрі уваги російських меркантилістів був розвиток продуктивних сил країни.

Російські вчені, у працях яких були помітні певні ідеї меркантилізму, висували широку програму розвитку мануфактурної промисловості. Вони не ототожнювали багатство з грошима і благородними металами. Хоча російські меркантилісти і вважали необхідним розвиток зовнішньої торгівлі, у центрі їхньої уваги був розвиток вітчизняного виробництва, розширення внутрішньої торгівлі. Російський меркантилізм відрізнявся ще від західноєвропейського й тим, що зачіпав й аграрне питання. А проблеми колоніалізму в ньому не посіли того місця, яке їм належало в західноєвропейському меркантилізмі. Проте економічну роль держави російські вчені-економісти трактували значно ширше, хоч водночас у Росії досить сильно виявлялася дворянська обмеженість практичного меркантилізму.

Також треба звернути увагу на те, що певні риси меркантилізму були властиві й українській соціально-економічній думці кінця XVII — початку XVIII ст. Уже економічна політика Б. Хмельницького (XVII ст.) свідчить про наявність у ній елементів меркантилізму. Вона базувалась на засаді активного втручання державної влади в господарське життя, заохочення вивезення товарів і обмеження ввезення коштовностей, установлення захисного мита, пільг для місцевих підприємців і купців. Велике значення мали економічні зв'язки з іншими країнами, довгострокові торговельні угоди. Така політика об’єктивно сприяла пожвавленню економічного життя країни, розвитку товарно-грошових відносин, процесу первісного нагромадження капіталу.

Економічна думка України (як і Росії) тієї доби відрізнялася від західноєвропейських меркантилістських концепцій широтою й оригінальністю підходу до розв'язання багатьох питань, зокрема, суті багатства та його джерел, ролі промисловості в економіці країни тощо.

Вивчаючи це питання, слід проаналізувати економічні погляди консервативного і ліберального дворянства та їхніх ідеологів на проблеми реформування сільського господарства. Необхідно простежити вплив ідей ліберального дворянства і тогочасної західної політичної економії на формування поглядів і програм декабристів. Економічна думка цього періоду була безпосередньо пов'язана з вирішенням проблем кріпацтва. Аналізуючи її, слід звернути увагу на різні підходи до цієї проблеми представників консервативного та ліберального дворянства, а також буржуазії та її ідеологів.

При підготовці до семінару студент повинен опанувати ключові поняття, записати їх у словник, відповісти на контрольні та додаткові запитання, пройти тестовий контроль для кращого засвоєння матеріалу.

Основні поняття:

грошова рента, фольварк, ярмарок, кріпацтво, ремесло, мануфактура, «срібна гривня», індустріалізація, монополізація, імперіалізм.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте форми і особливості землеволодінь в Київській Русі в IХ – першій половині XIV ст.

2. Категорії залежних селян в Київській Русі, їх характеристика.

3. Назвіть економічні причини і покажіть наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.

4. Проаналізуйте характер, форми внутрішньої і зовнішньої торгівлі Київської Русі.

5. У чому полягає важлива особливість економічного розвитку Росії в період XV – XVII ст.?

6. Охарактеризуйте основні причини промислового підйому 90-х рр. XIX століття в Росії.

7. Покажіть особливості розвитку ринку в період промислового підйому в Росії.

Тести

1. Основну частку селянського населення в XI-XII ст. в Росії становили:

а) смерди; б) рядовичи;

в) закупи; г) холопи.

2. Вотчина являє собою:

а) повне спадкове володіння;

б) умовне володіння;

в) землеволодіння на визначений термін;

г) неповне спадкове володіння.

3. За якого князя Київської Русі була складена збірка законів "Руська правда":

а) Володимир Мономах; б) Олег;

б) Ярослав Мудрий; г) Ігор.

4. Сільська господарська громада східних слов'ян називалась:

а) вотчина; б) верв;

в) домен; г) град.

5. В якому році відбулося хрещення Русі?

а) 988; б) 962;

в) 882; г) 1019.

6. За якого князя відбулося хрещення Русі?

а) Ярослав Мудрий; б) Володимир Мономах;

в) Володимир; г) Олег.

7. Вільні селяни-общинники в Київській Русі, які займалися землеробством, працювали у власному дворищі, називалися:

а) смерди; б) холопи;

в) закупи; в) рядовичи.

8. Як називалися в Київській Русі люди, які відробляли позичені гроші, або наймалися на роботу, попередньо беручи плату; вони жили або у дворі пана, або у своєму власному господарстві?

а) рядовичи; б) закупи;

в) ізгої; в) смерди.

9. Створення єдиної централізованої російської держави призвело до того, що:

а) швидкими темпами йшов розвиток господарства та культури країни;

б) знизилась обороноздатність країни;

в) посилилася феодальна роздрібненість;

г) знизилося міжнародне значення країни.

10. Яка подія поклала початок кріпосному праву на Русі?

а) прийняття законів „Руська правда”;

б) татаро-монгольська навала;

в) видавництво збірки законів „Судебник”;

г) хрещення Русі.