4. Розрахунок габаритів виробничої площі.

4.1 Розрахунок площі обладнання і робочих місць.

Площа обладнання та робочих місць становить 195,15м² (розрахунок проведено в таблиці )

4.2 Розрахунок площі складів

S_вир =

де;

Е – обсяг матеріалу який необхідно зберігати, м³;

Н_шт – висота штабеля, м ;

_шт. – коефіцієнт заповнення складу ( 0.4 – 0.8 );

_ск – коефіцієнт заповнення штабеля

Е = 98,5м³

Визначаємо необхідну площу:

S _вир= = 102.6м²:

4.3 Визначення площі та габаритів цеху.

Виробничу площу з урахуванням проходів, проїздів та складів визначають за формулою:

S= + 102.6=117м².

Приймаємо площу цеху відповідно до конструкції будівлі яка становить 117м².

5.Охорона праці.

5.1.Загальні положення та вимоги.

Виробництво СБВ відноситься до небезпечних галузей деревообробки, оскільки воно здійснюється на небезпечному обладнанні, а технологічні процеси характеризуються наявністю шкідливих факторів: пилу. Небезпечним обладнанням в цьому виробництві є деревообробне облад­нання, серед якого є: кругло пиляльні та стругальні верстати.

Особливостями виробництва столярно-булівельних виробів і конструкцій з позиції безпеки є:

• значна насиченість верстатного обладнання, то характеризується на­явністю високих частот обертання різального інструмента, що обумовлює виникнення значних інерційних та ударних зусиль у підшипникових вуз­лах;

• н адмірні рівні шуму та вібрації деревообробного обладнання (92... 119 дцб), шо негативно впливають на стан здоров'я працівників підприємств деревообробного профілю;

• наявність різноманітних небезпечних зон, шо мають місце в деревооброб­ному обладнанні (відкриті зони різального інструмента, рухомі вузли об­ладнання, рухомі заготовки, шо можуть вилітати тощо);

• значна кількість верстатів з ручною подачею, шо збільшує ймовірність контактування верстатників з небезпечною зоною та їх травмування;

• значна кількість верстатів прохідного типу, що збільшує ймовірність вилітання заготовок у сторону верстатника;

• значне виділення пилу від верстатів, що сильно забруднюють повітря робочої зони.

Найбільш небезпечними виробничими факторами при роботі дерснообробних верстатів є:

• різальний інструмент, шо обертається з великою швидкістю;

• викидання заготовок, сучків, осколків інструмента,

• падіння заготовок та ін.

Розподіл нещасних випадків у залежності віл характеру небезпечного фактора

Най небезпечний фактор 1. Дія дереворізального інструменту 2. Викидання заготовок у зворотну сторону 3. Викидання сучків, осколків деревини, інструменту 4. Несправність огородження 6. Падіння оброблювальних заготовок 7. Інші фактории

Кількість нещасних випадків, % 64,3 11.2 10.2 7,7 5.6 1.0

Виробництво масивної дошки для підлоги можна віднести до механічного оброблювання деревини;

С еред найважливіших напрямів забезпечення безпеки праці при виконанні технологічних процесів, шо входять до складу кожного із згаданого потоку, не­обхідно виділити наступні:

• дотримання вимог будівельних, санітарних, протипожежних норм і пра­вил і стандартів з екології тощо;

• дотримання конструктнвно-технологічннх вимог,

• комплексна механізація та автоматизація трудомістких, важких, небезпеч­них і шкідливих технологічних операцій та процесів.

Серед різноманітних вимог будівельних і конструктивно-технологічних норм і правил важливу увагу необхідно приділити принципам розміщення технологічного обладнання у виробничих приміщеннях. Розміщення деревооб­робних верстатів і вибір необхідних відстаней між ними залежать, у першу чер­гу, віл типу верстатів і характеру подачі заготовок.

Рекомендовані відстані між верстатами, елементами будівель і споруд у це­хах механічної обробки деревини (ГОСТ 12.3.042 – 88)

Рекомендовані відстані між верстатами, елементами будівель і споруд

Від верстата або виступаючої конструкції до його тильної сторони 0,7 Від стіни до верстати із сторони робочої зони 1,6 Між тильними сторонами верстатіа 1.0 Між верстатами із сторони робочих зон 3,0 Між тильною стороною верстата і верстатом із сторони робочої зони 1.6

Між верстатами, встановленими в потокову лініюдовжина заготовки + 1.0 Між підстопннми місцями 1.0

5.2. Заходи безпеки праці при виконанні технологічного процесу.

Серед технологічних вимог до процесів механічного оброблювання деревини виділяють наступні:

Чотирибічні поздовжньо-фрезерні верстати. До основних засобів безпеки на цих верстатах відносяться: огородження - коронки ножових головок, що є одно­часно стужко приймачами системи пневмотранспорту; автоматичне блокування слектро двигунів механізмів різання й подачі з огородженнями ножових голо­вок і пусковим пристроєм, що запобігає вмиканню механізму подачі при не­працюючих ножових головках і знятих або змішених огородженнях; установка спереду елементів подачі запобіжних зубчастих секторів, аналогічних, які за­стосовуються для рейсмусових верстатів; електричних гальм робочих шпин­делів, заблокованих з їх пусковими органами.

Круглопнляльні верстати. Дані верстати застосовують для иоздовжнмші і поперечною пиляння заготовок. Статистика засвідчує, шо найбільше ненме них випадків трапляються особливо на них верстатах. Найнебсзнечннннмі елементами круглопнляльних верстатів с дискові пилки. Тому найбільшу увагу слід привернути конструюванні та експлуатації круглопнляльних верстатів. Тут летально розглядаються лише основні вимоги безпеки ло конструкції та експлуатації дискових пилок.

Особливостями, що обумовлюють додаткову небезпеку при експлуатації дискових пилок є збільшена подача на зуб і значна кількість зубів у пропилі. Так. наприклад, величина подачі на зуб інколи сягає 0,5...4 мм, а кількість зубів у пропилі, ЩО залежить віл товщини заготовки, - від 3 до 6.

Особлива небезпека виникає під час поздовжнього пиляння заготовок, оскільки вони можуть відкидатися назад в результаті затискання пилки стінка­ми пропилу. Затискання пилки виникає за причини пружно-пластичних влас­тивостей деревини та її анізотропності. Чим більше зубів пилки в пропилі, тим більше її затискання.

Р озглядаючи вимоги безпеки до конструкції дискових пилок, доцільно звернути увагу на основні з них:

• дискові пилки повинні мати однакове розведення зубів з відхиленням у межах ±0,05 мм; максимальне розведення зубів на одну сторону пилки не по­винно перевищувати 0,5 товщини пилки, для поперечного пиляння пилка по­винна мати мінімальне розведення;

• геометрія зуба дискової пилки залсжігть від її призначення: пнлка для поз­довжнього пиляння повинна мати форму зуба у вшлялі нсрівностороннього три­кутника або у вшлялі "вовчого зуба", а пилка для поперечного пиляння - у ви­гляді рівностороннього трикутника; такі форми зубів пилок обумовлюються різною специфікою стружкоутворення, неоднаковими силами різання; при поздовжньому пиляні утворюється стружка у вигляді довгих і зім'ятих волокон, які транспортуються на поверхню розпилювальних заготовок довгими гако- нолібними зубами пилки; при поперечному пиляні сили різання подвоюються, і тому основа зуба збільшена майже вдвічі, стружка при ньому розсипчаста, са­мостійно випадає з пропилу;

• виїмки між зубами повинні бути круглими або овальними, щоб між ни­ми не накопичувалася стружка; вершини зубів повинні знаходишся на од­ному колі;

• не допускається в дискових пилках: виломлювання в одному місці двох або більше зубів з метою запобігання їх дисбалансу; тріщини, криловагість (коробления) полотна пилки, пригорання її зубів, велика подача на зуб;

• для рівномірного розподілення внутрішніх напруг дискові пилки підляга­ють систематичному проковуванню; замість проковування допускається в пилках фрезерувати радіальні щілини (див. п. 3.7 даного посібника); кількість щілин або отворів у пилці рекомендують брати не більше чотирьох, вони служать як температурні компенсатори;

• різьба закріплювальної гайки повинна мати напрям, протилежний напрм- му обсріання пилки;

• із задньої сторони дискової пилки при поздовжньому пилянні встановлють розклинювальний ніж на відстані 10 мм від вершини зубів;

• д ля зменшення травматизму верстатників піл мас роботи на круглопилялі.- них верстатах з ручною подачею застосовують безпечну конструкцію диско­вих пилок із зменшеною кількістю зубів (г=8...2 зубів), які регламентують подачу на зуб (0.6 ...1.2 мм). Обмеження подачі на зуб здійснюється та ра­хунок різниці між радіусом вершини зуба Я. і радіусом спинки зуба К^ К,- Я_с^вЕ (рис.6.14). Величина Е фактично є рівною подачі на зуб І', (Е^ви_і-0.5...І,0мм). Безпечні пилки мають невеликий задній кут (а^вІ0...15*) і довгу спинку;

• круглоииляльні верстати оснащують надійними огороджувальиими, пла­кувальними та гальмівними пристроями, приєднують до контура захисно­го заземлення.