
- •Контрольні питання до іспитів
- •Предмет і структура криміналістики.
- •Методи криміналістики.
- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Поняття криміналістичної ідентифікації.
- •Суб’єкти, об’єкти та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Криміналістична діагностика.
- •Загальні положення криміналістичної техніки.
- •Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів.
- •Предмет трасології, її система і завдання.
- •Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочин.
- •Загальні прийоми фіксації (закріплення) слідів
- •Загальні прийоми вилучення слідів
- •Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •Сліди ніг людини, доріжка слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Сліди знарядь злому.
- •Сліди транспортних засобів, їх класифікація.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Види підробки документів та способи їх розпізнавання.
- •Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах.
- •Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і значення криміналістичної габітології.
- •Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак людини.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Криміналістичні обліки та їх характеристика.
- •Загальні положення криміналістичної тактики.
- •Поняття і класифікація тактичних прийомів.
- •Характеристика засобів криміналістичної тактики.
- •Природа, логічна структура та класифікація криміналістичної версії.
- •Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки.
- •Планування розслідування злочинів.
- •Поняття, види та принципи слідчого огляду.
- •Фіксація результатів місця події.
- •Поняття обшуку і виїмки.
- •Загальні тактичні прийоми обшуку.
- •Поняття, види і завдання допиту.
- •Підготовка до проведення допиту.
- •Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктній ситуації.
- •Допит підозрюваного, обвинуваченого, потерпілих, свідків.
- •Фіксація ходу та результатів допиту.
- •Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту.
- •Тактичні прийоми проведення та фіксації ходу і результатів очної ставки.
- •Поняття та види пред’явлення для впізнання.
- •Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.
- •Поняття і види відтворення обстановки та обставин події.
- •Тактика відтворення обстановки та обставин події. Підготовка і тактика проведення слідчого експерименту
- •Підготовка і тактика проведення перевірки показань на місці
- •Використання спеціальних знань при призначенні експертиз у процесі розслідування злочинів.
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз.
- •Підстави для класифікації судових експертиз.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Загальні положення криміналістичної методики.
- •Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими розділами криміналістики.
- •Структура криміналістичної методики, її загальні положення і наукові основи.
- •Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів.
- •Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Методика розслідування вбивств.
- •Методика розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •Методика розслідування злочинів проти власності.
- •Методика розслідування злочинів проти довкілля.
- •Методика розслідування службових злочинів.
- •Методика розслідування порушень правил дорожньої безпеки руху.
- •Методика розслідування підпалів та порушень правил протипожежної безпеки.
- •Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій.
- •Методика розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.
- •Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •Методика розслідування податкових злочинів.
- •Методика розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними угрупуваннями.
Поняття криміналістичної ідентифікації.
Ідентифікація - це встановлення тотожності об'єкта з іншими, за певними ознаками, властивостями.
Криміналістична ідентифікація - дослідження з метою встановлення тотожності (або відсутності такої) об'єкта матеріального світу шляхом зіставлення слідів-відображень із його відбитками вільного, умовно-вільного або експериментального походження чи фрагментів такого об'єкта.
Методологічною основою ідентифікації як форми пізнавальної діяльності є закони формальної логіки, головним чином закон тотожності і категорії матеріалістичної діалектики. Суть закону тотожності полягає в тому, що будь-яка думка про предмет у процесі даного розгляду тотожна самій собі, скільки б разів вона не повторювалась, тобто суть ідентифікації полягає у встановленні того самого в різних об'єктах або того самого об'єкта в його різних станах.
Криміналістична ідентифікація як окремий метод криміналістики відрізняється від ідентифікації, що використовується в інших галузях знання, формою встановлення тотожності: в першому випадку встановлюють тотожність конкретного об'єкта, що має стійку зовнішню форму, а в іншому - тотожність множини однакових об'єктів, розподілених на класи, види, роди та будь-які інші малі групи.
Суб’єкти, об’єкти та форми криміналістичної ідентифікації.
Об'єктами криміналістичної ідентифікації є об'єкти матеріального світу: люди, тварини, їх трупи, тобто тверді фізичні тіла, що мають стійку форму, а також сипкі, рідкі, газоподібні речовини та їх стани, в окремих випадках - проміжки та моменти часу, стани людей в конкретних ситуаціях.
У процесі ідентифікаційного дослідження крім об'єктів, тотожність яких встановлюється, існують і такі, що мають інше ідентифікаційне значення: наприклад об'єкти з відображеннями (слідами) інших об'єктів; окремі частини, які раніше були одним цілим; зразки об'єктів. У теорії ідентифікації виділяють два значення поняття "об'єкти":
- матеріальні об'єкти (тверді, сипкі, рідкі фізичні тіла неорганічного та органічного походження), щодо яких необхідно встановити тотожність або групову приналежність (ідентифіковані, шукані, що ототожнюються);
- будь-які матеріальні тіла органічного та неорганічного походження, які є засобами для встановлення тотожності (ідентифікуючі об'єкти).
Суб'єктами криміналістичної ідентифікації слід вважати слідчого, дізнавача, оперативного працівника, прокурора, спеціаліста, експерта, суд (суддю), а також таких учасників кримінального процесу: свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
Криміналістична ідентифікація має дві форми, що відрізняються за правовою природою та процесуальною регламентацією. Перша - процесуальна - означає здійснення ідентифікації в порядку, регламентованому нормами КПК України. Зокрема, проведення пред'явлення для впізнання (ст. ст. 174, 175, 309 КПК України), під час якого ототожнюючим об'єктом є уявний образ, а суб'єктом ідентифікації свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний. Щодо судової експертизи, то реалізація процесуальної форми криміналістичної ідентифікації полягає в проведенні експертом у межах судово-експертного дослідження ототожнення об'єкта за матеріально-фіксованими відображеннями чи цілого за частинами (ст. ст. 75,196,310 КПК України). Результати ідентифікації в процесуальній формі, відображені в протоколі пред'явлення для впізнання, на носієві інформації, де за допомогою технічних засобів зафіксовано цю дію, висновку експерта набувають значення доказу в справі (ст. ст. 65, 82 КПК України).
Непроцесуальна (або оперативна) форма означає ідентифікацію поза процесуальною регламентацією в процесі низки заходів, пов'язаних із розкриттям і розслідуванням злочину. Сюди віднесено: 1) попереднє дослідження об'єктів3 (серед іншого й отриманих унаслідок оперативно-розшукових заходів), яке здійснюється переважно спеціалістом; 2) перевірка за криміналістичними обліками, яку проводить за описом ознак працівник облікового апарату; 3) оперативно-розшукові заходи, під час яких суб'єктами ідентифікації постають оперативний працівник, свідок, потерпілий, інколи підозрюваний, а ідентифікуючими - найчастіше уявні образи, описи ознак (наприклад, упізнавання потерпілим за уявним образом під час обстеження місцевості особи, яка вчинила розбій); 4) адміністративно-службові заходи, під час яких уповноважена посадова особа правоохоронних органів здійснює перевірку об'єктів (за описом ознак, матеріально-фіксованими відображеннями). Результати ідентифікації в непроцесуальній формі зазвичай не мають доказового значення і використовуються як орієнтовна інформація. Але в деяких ситуаціях відомості, зафіксовані в довідках про перевірку за криміналістичним обліком, визнаються доказом, а довідки джерелами доказів як інші документи (ч. 2 ст. 65, ст. 83 КПК України). Це саме, згідно з ч. 2 ст. 65 КПК України, стосується фактичних даних, що містяться в протоколах з відповідними додатками, складених уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів.