
- •Контрольні питання до іспитів
- •Предмет і структура криміналістики.
- •Методи криміналістики.
- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Поняття криміналістичної ідентифікації.
- •Суб’єкти, об’єкти та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Криміналістична діагностика.
- •Загальні положення криміналістичної техніки.
- •Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів.
- •Предмет трасології, її система і завдання.
- •Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочин.
- •Загальні прийоми фіксації (закріплення) слідів
- •Загальні прийоми вилучення слідів
- •Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •Сліди ніг людини, доріжка слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Сліди знарядь злому.
- •Сліди транспортних засобів, їх класифікація.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Види підробки документів та способи їх розпізнавання.
- •Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах.
- •Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і значення криміналістичної габітології.
- •Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак людини.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Криміналістичні обліки та їх характеристика.
- •Загальні положення криміналістичної тактики.
- •Поняття і класифікація тактичних прийомів.
- •Характеристика засобів криміналістичної тактики.
- •Природа, логічна структура та класифікація криміналістичної версії.
- •Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки.
- •Планування розслідування злочинів.
- •Поняття, види та принципи слідчого огляду.
- •Фіксація результатів місця події.
- •Поняття обшуку і виїмки.
- •Загальні тактичні прийоми обшуку.
- •Поняття, види і завдання допиту.
- •Підготовка до проведення допиту.
- •Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктній ситуації.
- •Допит підозрюваного, обвинуваченого, потерпілих, свідків.
- •Фіксація ходу та результатів допиту.
- •Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту.
- •Тактичні прийоми проведення та фіксації ходу і результатів очної ставки.
- •Поняття та види пред’явлення для впізнання.
- •Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.
- •Поняття і види відтворення обстановки та обставин події.
- •Тактика відтворення обстановки та обставин події. Підготовка і тактика проведення слідчого експерименту
- •Підготовка і тактика проведення перевірки показань на місці
- •Використання спеціальних знань при призначенні експертиз у процесі розслідування злочинів.
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз.
- •Підстави для класифікації судових експертиз.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Загальні положення криміналістичної методики.
- •Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими розділами криміналістики.
- •Структура криміналістичної методики, її загальні положення і наукові основи.
- •Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів.
- •Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Методика розслідування вбивств.
- •Методика розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •Методика розслідування злочинів проти власності.
- •Методика розслідування злочинів проти довкілля.
- •Методика розслідування службових злочинів.
- •Методика розслідування порушень правил дорожньої безпеки руху.
- •Методика розслідування підпалів та порушень правил протипожежної безпеки.
- •Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій.
- •Методика розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.
- •Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •Методика розслідування податкових злочинів.
- •Методика розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними угрупуваннями.
Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки.
Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненого злочину проходить у своєму розвитку три чітко окреслені послідовні стадії, які відображають процес розслідування: виникнення (висунення) версії, аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків (обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення; практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що в результаті перевірки встановлені насправді. Якщо це порівняння засвідчить, що наслідки, які були логічно виведені аналізом змісту версії, насправді не існують, то це означає, що висунута версія не відповідає об'єктивній істині і має бути відкинута. Якщо ж можливі наслідки відповідають встановленим фактам дійсності, то висунута версія є вірогідною (можливою). Але вважати її достовірною (що відповідає дійсності) на цьому етапі поки що не можна, оскільки одні й ті самі наслідки можуть випливати з різних підстав, і не виключено, що встановлені факти дійсності зумовлені іншою закономірністю (причиною), яка не охоплюється висунутою версією.
Процес побудови і перевірки версій складається із декількох етапів (певною мірою умовних). Відповідно до етапів визначаються прийоми побудови і перевірки версій, які базуються на логічних методах: аналізі, синтезі, дедукції, індукції, аналогії.
Діяльність слідчого (експерта, судді) при побудові версій складається з таких етапів:
1) отримання вихідної інформації;
2) її логічної обробки;
3) формулювання версій.
Отримання вихідної інформації.
Версія буде достатньо обґрунтованою, коли вона спирається на конкретні фактичні дані. Кількість версій залежить від обсягу та достовірності наявних відомостей. Підчас розслідування, як правило, є дані, що допускають кілька можливих відповідей на це питання. Чим повніше наявні відомості, тим менше версій. Тому цілком природним є прагнення слідчого вже на початковому етапі мати максимум інформації про події. Фактичні дані для висунення слідчої версії можуть бути отримані з будь-яких джерел. Версія - це категорія криміналістична, а не процесуальна, тому будь-яких процесуальних вимог до обсягу і характеру фактичної бази версії не має. Версія як розумовий процес може бути заснована на будь-якій інформації, зокрема, отриманої з таких джерел: протоколів слідчих дій; документів, що містять результати оперативно-розшукової роботи; інших джерел (листів і заяв громадян, перевірок контрольно-ревізійних органів тощо).
Логічна обробка наявних даних
Включає аналіз отриманої інформації та приведення встановлених фактів в систему (синтез). При логічному аналізі предмет роздумів розчленовується на складові частини або виділяються його ознаки для окремого вивчення як частин цілого. Синтез полягає у поєднанні окремих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.
Незважаючи на те, що за своєю суттю аналіз та синтез є операціями протилежного характеру, під час побудови слідчої версії вони взаємно доповнюють один одного, допомагаючи слідчому накопичувати потрібну інформацію, систематизувати й оцінювати її.
При цьому послідовно вирішуються наступні основні питання:
1) чи є об'єктивними наявні відомості і чи можна їх використовувати для побудови слідчих версій;
2) чи наявний взаємозв'язок між виявленими фактами і злочином, що розслідується;
3) чи немає серед встановлених фактів таких, які зобов'язують слідчого припинити подальше провадження у справі.
Формування версій.
У результаті логічної обробки вихідної інформації слідчий доходить висновку, що подія стала результатом навмисних або необережних дій, вчинених тією або іншою особою за допомогою певних засобів тощо. Чітке формулювання цих припущень і завершує побудову версій.
Максимальна кількість версій, що висуваються під час розслідування щодо тієї або іншої обставини злочину, не обмежена. Однак, щоб уникнути необґрунтованої перевантаженості розслідування версіями, необхідно дотримуватись певних правил побудови версій. Останні мають бути: а) реальними (хоча й є припущенням), базуватися на певних фактах, відповідати реаліям; б) конкретними, сформульованими стверджувально, наприклад, мала місце крадіжка; вчинив злочин такий-то громадянин; в) не суперечити загальновідомим фактам, науковим даним, логічним законам побудови умовиводів; г) бути логічно витриманими (обґрунтованими), внутрішньо не суперечливими; д) висуватися компетентною особою (в даному випадку слідчим), яка має право і зобов'язана їх перевірити. Версії е робочим інструментом слідчого і не фіксуються в процесуальних документах, а відображаються в письмових планах розслідування.
Версії висуваються, насамперед, у зв'язку з недостатністю чи суперечливістю наявної інформації. Але й у випадку достатнього обсягу інформації необхідно, крім основної, яка сама собою розуміється, висувати контрверсію з метою забезпечення об'єктивності розслідування. Тому мінімальна кількість версій має бути не менше двох.
Особливості побудови окремих слідчих версій.
Нерідко одночасно з загальними у кримінальній справі висувається ряд окремих слідчих версій, перевірка яких дозволяє більш повно і всебічно досліджувати всі його обставини. За своїм обсягом окремі версії можуть бути різними: стосуватися якогось однієї обставини розслідуваної події або охоплювати декілька взаємозалежних. Сюди можна віднести конкретний зміст дій злочинця; зміст суспільно небезпечних наслідків, які настали; час і місце, спосіб та засоби злочину; характер і ступінь вини кожного співучасника тощо.
Для отримання достовірних даних, що дозволяють висунути обґрунтовані версії про винних, надзвичайно важливі своєчасність та кваліфіковане впровадження невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. При цьому необхідно враховувати характер об'єкта посягання, спосіб, час і місце скоєння злочину, вид використаних знарядь тощо.
Під час побудови версії щодо суб'єкта злочину коло осіб спочатку окреслюється у загальному вигляді, а потім із надходженням нових фактичних даних він постійно звужується, доки не настане можливість припустити винність конкретного суб'єкта. Одночасно конкретизуються форма і ступінь вини, встановлюється мета та мотиви скоєння злочину.
Перевірка версій - це дослідження припущень, які містяться в них, на підставі об'єктивних даних про конкретні обставини і факти. Перевірка повинна забезпечувати встановлення істини у справі, що розслідується, тому вона проводиться на підставі доказів, отриманих у передбаченому законом порядку. Процес перевірки йде шляхом як відсіювання помилкових версій, так і отримання доказів, які підтверджують версію, яка відповідає дійсності.
Висновок про помилковість будь-якої з висунутих версій може ґрунтуватися і на процесуальних, і на перевірених оперативних даних. Для висновку про достовірність слідчої версії необхідно отримання достатньої сукупності процесуальних доказів, які виключали б інше пояснення обставин справи. Ця сукупність доказів повинна містити об'єктивну і всебічну характеристику всіх обставин, які підлягають встановленню у кримінальній справі, що розслідується.
Під час розслідування часто постає питання: яку із висунутих версій необхідно перевіряти першою? За загальним правилом, якщо серед висунутих версій є більш ймовірні і менш ймовірні версії, будуть перевірятися в першу чергу найбільш ймовірні. Якщо ж за ступенем ймовірності всі версії приблизно однакові, то вони перевіряються паралельно. Однак у першу чергу здійснюються ті слідчі дії та оперативно - розшукові заходи, результати яких можна використовувати для перевірки відразу декількох версій.
Перевірка версій визнається завершеною лише в тому випадку, коли зібрана сукупність доказів, яка вичерпним чином встановлює всі передбачені законом обставини і виключає будь-які інші пояснення злочинного діяння.
Таким чином, можна виділити певні правила перевірки версій. Вони перевіряються: а) за можливості, паралельно, всі без винятку (хоча за певних обставин на практиці може надаватися перевага одній версії; з іншого боку іноді малоймовірна версія підтверджується); б) проведенням слідчих дій, організаційних (скажімо, документальна перевірка), оперативно-розшукових заходів; в) до тих пір, поки не буде доведена одна версія стосовно події в цілому чи певної однієї обставини, а всі інші спростовані, але лише доказами (а не іншою інформацією). Унаслідок перевірки всі версії можуть бути спростовані, а отримані докази та непроцесуальна інформація стати підґрунтям, вихідним матеріалом для побудови нових версій.