- •Контрольні питання до іспитів
- •Предмет і структура криміналістики.
- •Методи криміналістики.
- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Поняття криміналістичної ідентифікації.
- •Суб’єкти, об’єкти та форми криміналістичної ідентифікації.
- •Криміналістична діагностика.
- •Загальні положення криміналістичної техніки.
- •Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів.
- •Предмет трасології, її система і завдання.
- •Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочин.
- •Загальні прийоми фіксації (закріплення) слідів
- •Загальні прийоми вилучення слідів
- •Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •Сліди ніг людини, доріжка слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Сліди знарядь злому.
- •Сліди транспортних засобів, їх класифікація.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Види підробки документів та способи їх розпізнавання.
- •Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах.
- •Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і значення криміналістичної габітології.
- •Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак людини.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Криміналістичні обліки та їх характеристика.
- •Загальні положення криміналістичної тактики.
- •Поняття і класифікація тактичних прийомів.
- •Характеристика засобів криміналістичної тактики.
- •Природа, логічна структура та класифікація криміналістичної версії.
- •Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки.
- •Планування розслідування злочинів.
- •Поняття, види та принципи слідчого огляду.
- •Фіксація результатів місця події.
- •Поняття обшуку і виїмки.
- •Загальні тактичні прийоми обшуку.
- •Поняття, види і завдання допиту.
- •Підготовка до проведення допиту.
- •Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктній ситуації.
- •Допит підозрюваного, обвинуваченого, потерпілих, свідків.
- •Фіксація ходу та результатів допиту.
- •Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту.
- •Тактичні прийоми проведення та фіксації ходу і результатів очної ставки.
- •Поняття та види пред’явлення для впізнання.
- •Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.
- •Поняття і види відтворення обстановки та обставин події.
- •Тактика відтворення обстановки та обставин події. Підготовка і тактика проведення слідчого експерименту
- •Підготовка і тактика проведення перевірки показань на місці
- •Використання спеціальних знань при призначенні експертиз у процесі розслідування злочинів.
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз.
- •Підстави для класифікації судових експертиз.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Загальні положення криміналістичної методики.
- •Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими розділами криміналістики.
- •Структура криміналістичної методики, її загальні положення і наукові основи.
- •Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів.
- •Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Методика розслідування вбивств.
- •Методика розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •Методика розслідування злочинів проти власності.
- •Методика розслідування злочинів проти довкілля.
- •Методика розслідування службових злочинів.
- •Методика розслідування порушень правил дорожньої безпеки руху.
- •Методика розслідування підпалів та порушень правил протипожежної безпеки.
- •Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій.
- •Методика розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.
- •Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •Методика розслідування податкових злочинів.
- •Методика розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними угрупуваннями.
Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
Письмова мова - це мова, зафіксована на папері чи іншій поверхні за допомогою усталеної системи графічних знаків, сприйманих зором, розташованих у певній лінійній послідовності і співвіднесених з одиницями реального, звукового мовлення.
Ознаки письмової мови - це специфічні письмово-рухові навички, за допомогою яких можна встановити автора тексту. За ознаками письмової мови можна встановити вік, стать, національність, професію, місце проживання особи.
Ознаки письмової мови:
1) загальні (ступінь грамотності, рівень володіння лексичними та стилістичними ознаками письма);
2) окремі (граматичні та лексичні помилки, використання професійної лексики, жаргонних слів тощо).
У криміналістиці ознаки письмової мови поділяють на декілька груп.
1. Лексичні ознаки - сукупність мовних засобів особи, яка пише, та особливості їх використання для висловлення своїх думок:
* характеристика мови - словниковий запас, який може бути невеликим, середнім, великим і дуже великим;
o наявність у мові діалектизмів, неологізмів, архаїзмів, жаргонних слів, професіоналізмів, слів-паразитів.
2. Граматичні ознаки - сукупність звичних для особи способів побудови речень, а також стійкі порушення письмової мови, властиві конкретній людині (орфографічні, пунктуаційні, синтаксичні помилки).
3. Стилістичні ознаки - своєрідність засобів письмової мови певної людини. Стиль характеризує притаманні певному авторові особливості способу мислення, добору слів, архітектоніку викладення думок.
4. Окремі звички письмової мови:
* ознаки навичок використання символів, скорочень, виправлень, вставок;
o ознаки акцентування (підкреслення, виділення слів спеціальним шрифтом, зміна нахилу, зміна натиску, використання дужок, крапок).
Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
Почерк — манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових навичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними властивостями почерку є його індивідуальність (виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються) і відносна сталість (основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду).
Упродовж всього життя людини почерк зазнає певних змін, він розвивається, вдосконалюється. Найбільшу стабільність має сформований почерк, який частіше за все є наявним у особи 25-річного віку. Варіант ознак почерку не може вважатися перешкодою щодо ідентифікації.
Почерк людини пов’язаний з її умовно-рефлекторними діями та діяльністю великих півкуль головного мозку. Навчання письму, неодноразові повтори написання одних і тих самих літер, цифр, знаків призводять до вироблення графічних навичок. Властивості почерку (індивідуальність та відносна сталість) пов’язані з динамічним стереотипом (нейрофізіологічною основою навичок). Графічний навик охоплює три головні групи навичок:
1) технічні (спосіб техніки письма);
2) безпосередньо графічні (вміння зображувати літери (цифри), об’єднувати їх у слова);
3) орфографічні (вміння визначати фонеми (звуки) та відображати їх письмовими знаками).