Казка про язичок» (фонетична гра)

У кожного Язичка є свій господар, у твого Язичка-теж. І треба намагатися, щоб Язичок слухався свого господаря, адже той завжди піклується про нього.

От жив-був собі Язичок. Він мешкав у зручному будиночку-в роті свого господаря. У цьому будиночку є стіни, стеля, підлога та коридор. Язичок любить тепло, тому в будиночку двоє дверей: зовнішні та внутрішні. Спить Язичок на підлозі, і йому там дуже зручно. А на вулицю не виходить – боїться застудитися.

Одного разу подув сильний вітер(в-в-в), налетіли густі хмари, пішов дощ. Великі й важкі краплі дощу стукали по дахах будинків(б-б-б). язичок зачинився в своєму будиночку і став прислухатися до звуків на дворі. Спочатку він почув, як загомоніли гуси (г-г-г), десь замукала корова (м-м-м), пробіг, іржучи, кінь (і-і-і), на когось загарчав собака(р-р-р). З лугу до вуликів поспішали бджоли з медом і гули (дж-дж-дж), а під листям сердито перемовлялися жук (ж-ж-ж) і комарик (з-з-з).

У цей час у лісі всі поспішали сховатися від дощу. Язичок почув, як десь далеко завив вовк(у-у-у), у хащі заревів ведмідь (е-е-е), під кущ заповзла змія і шипіла (ш-ш-ш). неподалік від неї пробіг їжачок і сердито зафуркав (ф-ф-ф), дятел востаннє постукав по дереву (т-т-т) й замовк. Язичок стомився слухати різні звуки й задрімав. Дощ ущух, стало зовсім тихо, й лише цвіркунчики співали колискову пісню Язичкові (ц-ц-ц). язичок швидко заснув. Коли він прокинувся, вже було сонячно й тепло, весело дзижчали мухи (дз-дз-дз). Язичок потягнувся, проспівав свою улюблену пісеньку (н-н-н) й вирішив погрітися на сонечку. Коли відчинив двері й визирнув надвір, то дуже здивувався (о-о-о).

На подвір’ї було багато дітей. Вони раділи сонечку та бавились іграшками. Юля крутила нову дзигу (й-й-й), Денис надував футбольного м’яча насосом (с-с-с), Миколка й Тарасик гралися в прикордонників-бігали і стріляли з пістолетів (к-к-к) . Ваня пухкав хлопавкою (п-п-п), Ганнуся бавилася великою лялькою і вчила її співати (а-а-а). Аж тут Дмитрик постукав паличками по барабану (д-д-д), і всі діти дружно поспішили до ігрового майданчика. У дворі стало порожньо й тихо. Лише ґава неподалік від ганку дзьобала кістку й задоволено гикала (г-г-г).

Язичок засумував, бо лишився сам. Він зачинив двері, ліг на підлогу й почав мріяти. Уявляв, ніби вирушив у далеку й цікаву подорож. Спочатку Язичок їхав паровозом (ч-ч-ч), потім летів високо в небі літаком (л-л-л), плив на пароплаві, що голосно сигналив (и-и-и), а ще катався в горах по льодовому катку на ковзанах (х-х-х). нарешті сів у машину й швидко поїхав далі. Шини весело шурхотіли по асфальту (ш-ш-ш). Язичок іще хотів на чомусь покататися, та раптом господар відчинив двері будиночка. Язичок схопився і весело сказав:

• Добрий день! Я – Язичок і радий з тобою познайомитися. Як тебе звати?

Дидактична гра «Будиночок для звуків»

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібну моторику пальців, мовне дихання. Донести дітям важливість розвитку рухливості язика, губ, зрозуміти, що для того, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи, язик. Виховувати увагу, спостережливість.

Обладнання: дзеркало, атрибути до гри.

Хід гри

- Діти, сьогодні ми з вами будемо складати будиночок для звука «С».

Подивіться, будь ласка, в дзеркало і скажіть при вимові звука «с» в якому положенні у вас губи, зуби, язичок, дзвінкий чи глухий звук, дихання тепле або холодне, звук приголосний чи голосний.

Артикуляційна гімнастика