2.2 . Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату – важливий крок на шляху до правильного мовлення

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика.

Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків.

Першим етапом у вихованні правильної, чистої вимови є робота над формуванням артикуляційної бази, розвитком артикуляційної моторики. У дітей, які мають порушення звуковимови, як правило, спостерігається моторна недостатність органів мовленнєвого апарата.

Вироблення точних і повноцінних рухів, відпрацювання їх дифе­ренційованості, об'єднання простих рухів у складні, відчуття арти­куляційної постави — все це до­сягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ — артикуляційної гімнас­тики. Окрім того, артикуляційна гімнастика включає ще й елементи психологічної підготовки малюка до подолання вад звуковимови. Успіх у вихованні правильної звуковимови залежить від методів педагогічного впливу логопеда, застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ малята швидко втомлюються і взагалі втрачають інтерес до логопедичних занять.

Передумовою успішного навчання і розвитку дітей є, безперечно, поєднання занять з грою: дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше й швидше долає труднощі, набуває необхідних знань та навичок. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають малим упевненості в своїх силах.

Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують мясо на мясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко зїсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.

Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити мязи щок та язика небхідно обовязково давати дитині жувати такі продукти, як:

скоринки хліба

сухарики

сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм)

тверді фрукти (яблуко, груша)

тверді овочі (морква, огірок)

шматочки вареного м'яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід памятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Недоліки звуковимови можуть виникати внаслідок слабкості мязів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віці потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

У логопедичній практиці прийнято, як відомо, користуватися певними умовними назвами окремих вправ («Лопатка», «Голочка» тощо), рекомендується також використовувати знайомі дітям картинки-символ із зображеннями конкретних предметів, що асоціюються з певними рухами, положенням органів артикуляційного апарата. Такими картинками-символами дуже зручно користуватися як під час ознайомлення з вправами (коли подається словесна інструкція), так і при закріпленні конкретних артикуляційних навичок у різних ігрових ситуаціях. Картинки-символи слугують зоровою опорою, їх показ супроводжується коментарями-підказками. Дітям дуже подобається, коли вони подаються у віршованій формі.

Артикуляційну гімнастику реко­мендується починати з тренування губ.

Отже, пропоную артикуляційні вправи для губ.

«ЖАБЕНЯТА»

Мета: відпрацювати вміння виконувати вправу «широка усміш­ка», утримувати губи у цій позиції.

Ми веселі жабенята,

Ква-ква-ква, ква-ква-ква!

Любим плавати й стрибати,

Ква-ква-ква, ква-ква-ква.

У маленьких скрекотушок

Рот широкий, аж до вушок.

«СЛОН-ВИТІВНИК»

Мета: виробити вміння ство­рювати губами трубочку, наче хоботок.

Я стою собі й гуду:

Ду-ду-ду, ду-ду-ду!

Бо я витівки люблю:

Ду-ду-ду, ду-ду-ду!

Набираю в рот води.

Пирх — тікайте хто куди!

(За Є. Желєзняковим)

«ЖАБЕНЯТА-СЛОНЕНЯТА»

Мета: відпрацювати коорди-нованість та диференційованість рухів губ.

Дуже люблять жабенята

Свою пісеньку співати:

— Кумки-кумки, ква-ква-ква,— Ось тобі і всі слова.

Нас навчили слоненята Губки хоботком тримати:

— У-У-У, У-У-У! Дуже дякую слону.

Діти на сигнал логопеда (звуко­вий, зоровий: картинка, іграшка) зображають жабенят і слоненят.

«КОРІВКА І КІЗКА»

Мета: закріплювати вміння дітей виконувати «трубочку» і «усмішку». Ви не знаєте, чому-у-у-у

Всі корівки кажуть: «Му-у-у!»

Козенятко мале

Ще з дитинства каже: «Ме-е

Так ведуть розмову

Кізонька й корова:

«Ме-е-е», «му-у-у»,

«Ме-е-е», «му-у-у».

Для формування артикуляційної бази розроблені статичні та ди­намічні вправи для язика. Спира­ючись на предметні образи (сим­воли артикуляційних вправ), можна створювати безліч ігрових.

Ознайомлюючи дітей з впра­вами для язика, варто спершу запропонувати їм таку загадку:

Хто сховався у печері За м'які рожеві двері, За якими ще одні Двері білі та міцні? Хто в печері жити звик? Ну, звичайно, наш... (язик) Для виконання статичних вправ пропонуємо ігрову композицію!

«Стає слухняним наш язик». В кожнім роті є язик, Та не всіх він слухать звик. А щоб він слухняним став, Треба знати кілька вправ.

«ЛОПАТКА»

Мета; вчити дітей розслабляти м'язи язика, утримувати його широким, пласким протягом 10-15 секунд. 1-й варіант Язик широкий, як лопата, Та легко нам його тримати. 2-й варіант

Язик лопаткою тримай,

Поки лічу я — не ховай.

Раз, два, три, чотири, п'ять —

Можеш свій язик сховать.

Додатки

Ігри на розвиток фонематичного слуху