
- •Анотація
- •Розділ 1. Ейдетика і формування правильної вимови звуків
- •В роботі ми користувалися наступними принципами:
- •Ейдетичні прийоми:
- •2. Оживлення символу
- •3.Перевтілення асоціації
- •4.Активізація відчуттів
- •5.Зацікавлення Розглянемо перелічене детальніше.
- •2. Прийом оживлення символу
- •3. Прийом перевтілення
- •4. Прийом активізації відчуттів дитини.
- •5. Прийом зацікавлення
- •Розділ II. Використання символів на логопедичних заняттях
- •2.1. Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку
- •2.2 . Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату – важливий крок на шляху до правильного мовлення
- •“Червоний – білий”
- •“Де звук?”
- •“Хто більше?”
- •“Злови рибку”
- •“Знайти місце для свого малюнка”
- •“Дзвенить – дзижчить”
- •“Вистукування складів”
- •Казка про язичок» (фонетична гра)
- •Дидактична гра «Будиночок для звуків»
- •“Смачне варення”
- •“Почистити зуби”
- •Хід заняття
- •I. Організаційний момент.
- •II. Знайомство з новим матеріалом.
- •IV. Фізкультхвилинка
- •VI. Знайомство із звукослоговой схемою слів.
- •VIII. Підбиття підсумку заняття.
- •Хід заняття
- •I. Організаційний момент.
- •II. Знайомство з новим матеріалом.
- •III. Фізкультхвилинка
- •V. Підбиття підсумку заняття.
- •Хід заняття
- •V. Підведення підсумків і оцінювання роботи дітей.
- •Vі. Домашнє завдання-вивчити чистомовки:
- •Vіі. Подяка за заняття.
- •V. Підсумок заняття, оцінювання роботи дітей, подяка.
- •Vі. Домашнє завдання - вимова слів із звуком «з» в середині слова.
- •Хід заняття
- •Vі.Фізкультхвилинка
- •X. Підсумок заняття.
- •V. Фізкультхвилинка «потанцюємо разом».
- •Vіі. Добір прикметників до іменника. Читання слів.
- •Vііі. Підсумок заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •V. Підсумок заняття, оцінювання роботи дітей.
- •Vіі. Подяка за заняття.
- •Хід заняття
- •V. Автоматизація звука «р» у складах «ру», «ри».
- •Vі. Пальчикова гімнастика
- •Vііі. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей.
- •Хід заняття
- •V. Пальчикова гімнастика
- •Vі. Розвиток логічного мислення
- •Vіі. Уточнення конкретно-просторових значень прийменників
- •Vііі. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей
- •Хід заняття
- •V. Пальчикова гімнастика
- •Vі. Фізкультхвилинка
- •Vіі. Розвиток логічного мислення.
- •Vііі. Підбиття підсумків заняття. Оцінювати роботи дітей.
- •Тема: “Білосніжною зимою їдем в подорож з тобою”
- •Хід заняття
- •Потяг близняток цілий десяток
- •Сіє, віє, січе, меле
- •IV. Вправа для розвитку мовного дихання
- •VI. Вправа на диференціацію звуків [л] і [р].
- •XII. Дидактична гра «Поїзд»
- •XIII. Робота з картками
- •XIV. Дидактична гра “я взяв собі малюнок”
- •XV. Гра “За Петрушкою ідем”
- •XVI. Підсумок заняття
- •Середня група
- •II етап
- •1. Відгадування загадок на самостійне закінчення.
- •2. «Чия пісенька звучить у слові?»
- •III . Основне завдання
- •1. «Який звук, чия пісенька звучить у словах?»
- •IV етап
- •1. «Впіймай звук».
- •2. «Впіймай звук».
- •3. «Впіймай звук».
- •4. «Впіймай звук».
- •Старша група
- •Рекомендована література
XII. Дидактична гра «Поїзд»
Діти визначають кількість звуків у словах, вибирають слова із контрольним звуком [л]. Чути стук. Прийшов Петрушка.
Добрий день, діти. Я – Петрушка. Я дуже люблю подорожувати і веселити дітей. Ось і до вас завітав та дещо вам привіз.
XIII. Робота з картками
Діти визначають положення звука [л] у словах.
А ще я вам привіз пакунок з малюнками.
XIV. Дидактична гра “я взяв собі малюнок”
Ви – молодці, добре справились із завданням. Аж мені захотілося з вами погратися. Берете мене? Ну, тоді беремо і цей пакунок.
XV. Гра “За Петрушкою ідем”
Поділ слів на склади, утворення нових граматичних форм.
Я грався, веселився, трошки стомився. Давайте повернемося в садочок. А чим ми поїдемо – відгадайте.
Стоять коні на припоні,
Цілу нічку спали коні.
А як стало до світанку,
Вже пастух стоїть на ганку.
Досить коням спочивати,
діток треба покатати.
А ведучим буде той, хто розповість гарний віршик з контрольним звуком [л].
Читання вірша.
Діти “їдуть на кониках” по колу, потім сідають на місця. Петрушка прощається з дітьми.
Ось зима старалась, старалась, розмалювала все навколо гарними візерунками, вкрила сніжинками. Гарно як у казці. А ми допоможемо зимі зробити те, чого вона не встигла. Домалюємо сніжинки.
XVI. Підсумок заняття
Ігри – медитації
|
„Я- сонечко"
Мета: Вчити дітей передавати образ сонечка рухами тіла, мімікою. Викликати естетичну насолоду від сонячного тепла.
Хід гри
Звернути увагу на гостя в залі, який прийшов через вікно й наповнив його приємним світлом. Запропонувати дітям підійти до вікна і привітатися з сонцем? Простягти руки до його променів, стиснути їх у долоні одну за одною (кілька разів зімкнути і розімкнути долоні). Чому долоні стали теплими? Вони привіталися з сонечком і стали схожими на його промені.
Пропоную дітям перетворитися на сонечко. Показую, що перетворитися в сонечко легко, тому що у людини є руки, так схожі на сонячні промінці. Під час вправи я розповідаю про сонце, як живу істоту. „ Вночі сонце спить, ранком прокидається, умивається, розчісує свої промені".
Ця інформація допомагає дітям встановити зв'язок між великим світилом і собою. Бо все те, що робить сонце - робить і дитина. Це відкриття допоможе дитині у відносинах - теплої душі, яке має кожна людина.
Я маленьке сонечко. Я прокидаюся і вмиваюся. Я розчісую свої промені й піднімаюсь вільно і урочисто.
Я - велика куля. В мені багато тепла і світла.
Я- велике сонце. Я дарую своє тепло всім:
небу, хмаринкам, річкам, полям, людям.
Я вдихаю тепло. Я перетворююся на
тоненький сонячний промінець. Я лечу на землю і пірнаю в м'яке зелене листя, я купаюсь в голубих хвилях моря, я граюся у білій піні. Я посміхаюся від щастя дарувати світло. Під час виконання вправи діти сідають навпочіпки, повільно піднімаються, імітують умивання, причісування, описують двома руками біля себе велике коло.
„Я - метелик"
Музика П. І. Чайковського „Жвавинка".
Мета: Розвивати творчість в зображенні метеликів рухами, жестами. Викликати емоційну насолоду від створеного образу.
Хід гри
Пропоную дітям пофантазувати про чарівних метеликів і під музику Чайковського „Жвавинка" перетворитися на метеликів. Висловити захоплення рухами дітей : дивні, веселі і метелики -пустунчики. Запросити метеликів у подорож на квітучу поляну.
Я - найгарніший метелик, літаюча перлинка.
Я - легко пурхаю навколо квітів,
п'ю нектар і знову лечу до іншої квітки.
Я - красивий, барвистий метелик,
маю різнокольоровий одяг,
тому і називають мене крилатою
райдугою.
„Я-рибка"
Музика П.І. Чайковського „ Баркарола
Мета: Формувати образну уяву про рибку.
Показати рухами, мімікою, жестами повадки рибки.
Розвивати фантазію у дітей при створенні образу.
Хід гри
Загадую загадку: „Є крила, а не птах, ніг немає, а не спіймаєш". Пропоную дітям перетворитися на рибку й показати, як плавно й граціозно вона рухається у воді.
Я - рибка. Я маленьке чудо природи; живу у морському царстві; швидко плаваю, а допомагають мені плавники і хвіст; на мені гарний перламутровий одяг - луска.
„Я- зайчик"
Мета: Вчити дітей відтворювати особливості поведінки і характер зайчика рухами, жестами, мімікою.
Хід гри
Пропоную перевтілитися в образ зайчика і відтворити його поведінку і характер: як спить, плигає, підіймає вушка і прислуховується, втікає, ховається тощо.
„Я- ведмедик"
Мета: Вчити дітей передавати образ ведмедика рухами тіла, мімікою, жестами. Розвивати уяву у дітей.
Хід гри
Пропоную дітям перетворитися на маленьких ведмежат, показати як вони ходять, ревуть. Розповісти дітям про ведмедя: маленьке ведмежатко дуже потішне, клишоноге, одягнене у пухнасту коричневу шубу. Коли виросте - стає великим, уміє плавати, перекидатися, лазити по деревах, ходити на двох лапах. У цирку ведмеді їздять на велосипедах і катаються на ковзанах. Ведмідь - великий ласун. Якщо добереться до бджіл - обов'язково засуне свою мохнату лапу в мед.
„Я - листячко"
Мета: Викликати емоційний відгук та естетичну насолоду від осіннього листя. Під музику П.І.Чайковського „Жовтень" допомогти дітям рухатися повільно, плавно, нагадуючи осінній вальс осіннього листя.
Хід гри
Звертаю увагу на осіннє листя.
Що сталося з листям восени?
Чому листя опадають з дерев?
Осінь щедро обдарувала дерева золотими барвами і листочки не витримують - їм хочеться літати, кружляти у повітрі, танцювати.
Хто допоможе листю кружляти і запрошує на танок?
Такі запитання викликають у дітей дійсний політ фантазії і допомагають направити дитячу фантазію в необхідне русло. Пропоную дітям перетворитися в листя і покружляти в осінньому вальсі.
Я - маленький листочок,
позолочений осінню.
Мене весело гойдає вітерець
і наче кличе за собою.
І ось я відриваюсь від гілочки, злітаю.
Як хороше над землею. А коли втомлюся,
опущуся на неї відпочити.
- Що сталося з листям після таночку?
«Я- дерево»
Муз. П.І. Чайковського „ Ноктюрн ".
Мета: Формувати образну уяву про дерево.
Вчити створювати виразними засобами образ осіннього дерева (настрій -мімікою, характер - поставою, рухами)
Хід гри
Мандрівка до осіннього лісу.
Чуєте, під ногами вже шурхотить листя! Про що воно шепоче? (фантазія дітей).
А чим так пахне у повітрі? Підставте свої щічки вітру, що вони відчувають?
Підійдіть до деревця і погладьте його стовбур долонями що вони відчувають? Подаруйте дереву, листочкам, траві, небу лагідні слова-компліменти.
Пропоную дітям перетворитися на будь-яке дерево.
Я - дерево. Я живу у лісі, стою в густій м'якій траві.
Мої ноги перетворюються на корені. Вони занурені в приємну теплу землю. Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.
Мої руки стають його гіллям: великим і
маленьким. Вони піднімаються долонями до неба.
Я відчуваю сонячне тепло. Я вдихаю його в себе,
воно розливається по всьому моєму тілу.
Я - дерево. Я люблю гратися з вітром.
З легким вітерцем граються мої найменші гілочки.
Грайливий вітер розхитує великі товсті гілки.
Сильний вітер похитує мій стовбур.
Від зустрічі з вітром починає кружляти у повітрі
моє листя. Воно вальсує і тихо вкриває землю
осінньою ковдрою.
Консультації для батьків
|
Причини мовних порушень
|
На яких етапах розвитку дитини і при яких обставинах може виникнути пошкодження мовного апарату, що призведе до мовних порушень? Чи тільки пошкодження мовного апарату можуть призвести до прояву мовних порушень, чи такі порушення можливі і при наявності нормального мовного апарату?
Почнемо з самого початку. Дитина ще не народилася, а різні несприятливі фактори можуть вже повним ходом "працювати" на її мовну та іншу патологію. Це пояснюється тим, що на стан здоров’я та мови майбутньої дитини великий вплив можуть мати несприятлива спадковість і неправильний спосіб життя майбутніх батьків. По спадковості можуть передаватися деякі особливості нервово-психічного складу батьків, а також особливості будови периферичного та центрального відділів мовного апарату. Наприклад, особливості будови артикуляторних органів, навіть до наявності розщілин твердого піднебіння, чи своєрідний розвиток деяких структур головного мозку, які мають відношення до здійснення мовної функції. Але роль спадкового фактору у виникненні мовної патології оцінюється не однаково: одні дослідники відводять йому дуже велику роль, інші повністю відкидають його. Істина тут, як і в більшості інших подібних ситуаціях, напевно, лежить десь посередині.
Що стосується попередніх настанню вагітності обставин, життя майбутніх батьків, то особливу загрозу тут становить наступне:
професійні “шкідливості”, які діють протягом тривалого часу /наявність радіаційного випромінення, робота з хімічно активними речовинами, в умовах підвищення вібраційних навантажень/;
наркоманія, паління, алкоголізм;
штучне переривання попередніх вагітностей;
інші шкідливі фактори, для яких призводить до фізичного і нервово-психічного знесилення майбутніх батьків.
Нормальний хід внутрішньоутробного розвитку плоду, а значить і нормального формування центрального і периферичного відділів мовного апарату можуть порушуватися внаслідок дії наступних факторів:
токсикози першої чи другої половини вагітності;
гострі чи хронічні захворювання матері під час вагітності (грип, краснуха, ендокринні порушення, серцева недостатність і т.д.);
резус-конфлікт;
падіння і травми (особливо в районі живота) матері під час вагітності;
професійні шкідливості, які продовжують діяти і під час вагітності, що уже настала;
паління матері та вживання алкогольних напоїв;
стресові ситуації, пов’язані, наприклад, з розпадом сім’ї, смертю близьких родичів і т.д.;
недоведені до кінця спроби переривання вагітності, безперечно порушують весь подальший хід нормального внутрішньоутробного розвитку плоду.
Трохи докладніше хотілось би зупинитися на шкоді паління матері під час вагітності, яка доведена спеціалістами. Згідно даних ехографїї серцевий ритм дитини безпосередньо під час паління матері значно посилюється, тоді як спонтанні рухи плоду поступово припиняються - дитина задихається. Діти, народжені від матерів, що палять, в перші три місяці життя особливо сприятливі до захворювань органів дихання. Якщо мати палила 10 цигарок на день, то коефіцієнт інтелекту у дитини на 9 пунктів нижчий, оскільки зменшує доступ кисню і поживних речовин і тим самим негативно впливає на розвиток мозку. Хімічні елементи, які знаходяться у тютюновому димі, можуть порушити розвиток нервової системи дитини вже у внутрішньоутробному періоді.
Звичайно, що дія двох чи навіть кількох перерахованих факторів може спостерігатися одночасно і це значно ускладнює загальну картину. В період раннього розвитку дитини на формування її мови негативно можуть вплинути наступні обставини:
травми головного мозку, травми голови;
запальні захворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт);
недоліковані запальні захворювання середнього і внутрішнього вуха, що призводить до пониження чи втрати слуху;
застосування деяких ліків, вибірково діючих на слуховий нерв і які тим самим викликають негативні наслідки;
набуті до сформування мови ушкодження периферичного відділу мовного апарату (аномалії в будові щелеп і зубів як результат травм, постійного смоктання пальців і т.п.);
наявність дефектів мови у людей, що оточують дитину чи їх недостатня увага до її мовного розвитку.
Всі причини мовних порушень поділяються на 2 великі групи – органічні та функціональні. До органічних відносяться ті причини, дія яких може призвести до порушення анатомічної будови мовного апарату в його периферичному чи центральному відділках. Конкретно, до органічних ушкоджень відділків головного мозку можуть призводити порушення нормальних умов внутрішньоутробного розвитку плоду, деякі види механічної допомоги при пологах і т.п. Аномалії у розвитку мовного апарату, а конкретно, його периферичного відділку, можуть бути обумовлені спадково або являтися результатом несприятливого протікання вагітності, а також можуть бути набуті уже після народження дитини.
До функціональних причин відносять такі, дія яких не призводить до зміни будови мовного апарату, а лиш порушує його роботу. Конкретно в ролі таких причин можуть бути різного роду стресові ситуації, часті і тривалі захворювання дитини у ранньому віці, несприятливе у мовному відношення соціальне оточення, неправильні прийоми перевиховання.
Але розрізнення причин мовної патології на органічні та функціональні має часто умовний характер і застосовується лише у відношенні випадків грубих органічних уражень мовних органів.
Особливо важливо розуміти батькам, що тривалі існуючі функціональні порушення можуть набути незворотній характер і тим самим перейти в органічні. Ось чому при будь-яких порушеннях мови дуже часто важлива найбільш рання корекційна допомога дитині.
Батькам дуже важливо зрозуміти, що мова засвоюється дитиною по наслідуванню, тому вона може оволодіти лиш тим, що найчастіше чує у мові людей, які її оточують. По цій причині, дитині, необхідно забезпечити правильний зразок наслідування, на який дитини могла б рівнятися з самого початку.
Несприятливий вплив на розвиток мови дитини може мати і такий соціальний фактор, як “двомовність”. В цих випадках дитина, яка тільки починає оволодівати мовою, чує слова із різних мов, з різними особливостями звуковимови і граматичного строю. Це суттєво ускладнює для неї оволодіння повноцінною мовою основної мови.
Таким чином, питання про причини мовної патології досить складні і потребують одночасного врахування багатьох несприятливих факторів у їх взаємодії та в практиці логопедичної роботи відповідь на них шукати необхідно, оскільки від правильності цієї відповіді залежить ефективність подолання мовних порушень.
Розвиток розмовної мови засобами розвиваючих ігор
|
Дидактичні ігри – одне із основних видів розвитку пізнавальних процесів, мови і мислення. Особливо велике значення цих ігор в збагаченні словника дітей.
Для логопеда дидактична гра являється одним із важливих компонентів над мовою дитини з метою корекції різних дефектів.
У дітей з дефектами мовлення перевищує наочно – дійове сприйняття, тобто показ предмета або картини, який його визначає, діє на дитину сильніше ніж слово.
На першому етапі роботи ми використовуємо іграшки, конкретні предмети. Проводимо роботу з розрізними картинками, на яких зображені тварини, меблі, посуд. При складанні картинки, діти називають їх складові частини. Це допомагає їм краще кожну деталь предмета, розвиває увагу, пам'ять . Мета ігор:розвивати співвідносити предмети.
Спочатку організовується гра «Хто скоріше?». Пропонується більше двох – трьох груп предметів, наприклад овочі і фрукти (муляжі). Логопед показує дітям різні предмети і діти називають їх. Потім ставлять предмети в різні місця кімнати і пропонують двом - трьом дітям зібрати певну групу.
В грі «Хто більше запам’ятає, що із чого зроблено?» діти по пам’яті називають металічні, бумажні та інші предмети.
Мета дидактичної гри «Що знаєш – розповідай» - збагачення словника дітей означеннями, дієсловами, обставинами.
Для дітей з недорозвитком фонематичної сторони мовлення характерна відсутність чітких часових уявлень.
Вони плутають назви і послідовність місяців, у них немає чітких уявлень про частини доби. Для уточнення таких понять використовується гра «Коли це буває?».
Гра «Було – буде» допомагає уточнювати уявлення про минуле і теперішнє. Логопед пропонує дітям послухати коротенькі вірші і відгадати, будо це чи буде.
Є цілий рід ігор, які формують уміння найти потрібне слово : «Що вам потрібно?», «Доповни речення», «Скажи по – іншому». Мета цих ігор – навчити підбирати слова близькі за значенням.
В іграх «Що ми задумали?» , «Відгадай, хто це?» діти відвідують предмети по опису, що являється зразком самостійної розповіді. В грі «Опиши картинку» діти складають невеликі розповіді.
Дидактичні ігри не тільки сприяють подоланню мовних недоліків, збагаченню словникового запасу, але й розвивають ініціативу, пам'ять і увагу, цікавість до навколишнього.
Консультації для вихователів
|
Етапи розвитку фонематичного слуху
|