
- •Анотація
- •Розділ 1. Ейдетика і формування правильної вимови звуків
- •В роботі ми користувалися наступними принципами:
- •Ейдетичні прийоми:
- •2. Оживлення символу
- •3.Перевтілення асоціації
- •4.Активізація відчуттів
- •5.Зацікавлення Розглянемо перелічене детальніше.
- •2. Прийом оживлення символу
- •3. Прийом перевтілення
- •4. Прийом активізації відчуттів дитини.
- •5. Прийом зацікавлення
- •Розділ II. Використання символів на логопедичних заняттях
- •2.1. Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку
- •2.2 . Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату – важливий крок на шляху до правильного мовлення
- •“Червоний – білий”
- •“Де звук?”
- •“Хто більше?”
- •“Злови рибку”
- •“Знайти місце для свого малюнка”
- •“Дзвенить – дзижчить”
- •“Вистукування складів”
- •Казка про язичок» (фонетична гра)
- •Дидактична гра «Будиночок для звуків»
- •“Смачне варення”
- •“Почистити зуби”
- •Хід заняття
- •I. Організаційний момент.
- •II. Знайомство з новим матеріалом.
- •IV. Фізкультхвилинка
- •VI. Знайомство із звукослоговой схемою слів.
- •VIII. Підбиття підсумку заняття.
- •Хід заняття
- •I. Організаційний момент.
- •II. Знайомство з новим матеріалом.
- •III. Фізкультхвилинка
- •V. Підбиття підсумку заняття.
- •Хід заняття
- •V. Підведення підсумків і оцінювання роботи дітей.
- •Vі. Домашнє завдання-вивчити чистомовки:
- •Vіі. Подяка за заняття.
- •V. Підсумок заняття, оцінювання роботи дітей, подяка.
- •Vі. Домашнє завдання - вимова слів із звуком «з» в середині слова.
- •Хід заняття
- •Vі.Фізкультхвилинка
- •X. Підсумок заняття.
- •V. Фізкультхвилинка «потанцюємо разом».
- •Vіі. Добір прикметників до іменника. Читання слів.
- •Vііі. Підсумок заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •V. Підсумок заняття, оцінювання роботи дітей.
- •Vіі. Подяка за заняття.
- •Хід заняття
- •V. Автоматизація звука «р» у складах «ру», «ри».
- •Vі. Пальчикова гімнастика
- •Vііі. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей.
- •Хід заняття
- •V. Пальчикова гімнастика
- •Vі. Розвиток логічного мислення
- •Vіі. Уточнення конкретно-просторових значень прийменників
- •Vііі. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей
- •Хід заняття
- •V. Пальчикова гімнастика
- •Vі. Фізкультхвилинка
- •Vіі. Розвиток логічного мислення.
- •Vііі. Підбиття підсумків заняття. Оцінювати роботи дітей.
- •Тема: “Білосніжною зимою їдем в подорож з тобою”
- •Хід заняття
- •Потяг близняток цілий десяток
- •Сіє, віє, січе, меле
- •IV. Вправа для розвитку мовного дихання
- •VI. Вправа на диференціацію звуків [л] і [р].
- •XII. Дидактична гра «Поїзд»
- •XIII. Робота з картками
- •XIV. Дидактична гра “я взяв собі малюнок”
- •XV. Гра “За Петрушкою ідем”
- •XVI. Підсумок заняття
- •Середня група
- •II етап
- •1. Відгадування загадок на самостійне закінчення.
- •2. «Чия пісенька звучить у слові?»
- •III . Основне завдання
- •1. «Який звук, чия пісенька звучить у словах?»
- •IV етап
- •1. «Впіймай звук».
- •2. «Впіймай звук».
- •3. «Впіймай звук».
- •4. «Впіймай звук».
- •Старша група
- •Рекомендована література
Дошкільний навчальний заклад №6
Ейдетика. Використання символів на логопедичних заняттях
Зайцева О.В. вчитель-логопед
2008 |
Анотація
Вчитель-логопед Зайцева О.В. в логопедичній роботі з дітьми застосовує символи. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовують не лише лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам’ятовування з опорою на образ називається ейдетичним.
Прихильний до ейдетики педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами.
Саме цю закономірну стадію дитячого розвитку Олеся Вікторівна взяла за основу, розробляючи методику використання образних символів звуків (літер) у логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку.
Завдяки використанню образів-символів логопед уникає мовно-корекційного тиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал, збільшує зацікавлення, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєнню корекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьми норм правильної вимови звуків рідної мови.
Рецензент
вихователь-методист О.А.Шевчук
Зміст
Вступ
Розділ І. Ейдетика і формування правильної вимови звуків
Розділ ІІ. Використання символів на логопедичних заняттях
2.1. Вплив розвитку дрібної мотрики на формування мовлення дітей дошкільного віку
2.2. Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату – важливий крок на шляху до правильного мовлення
Додатки:
Ігри на розвиток фонематичного слуху
Пальчикова гімнастика
Артикуляційна гімнастика
Конспекти занять
Ігри – медитації
Консультація для вихователів
Консультація для батьків
Рекомендована література
Не забезпечуйте дітей готовими формулами,
формули – порожні,
збагатіть їх образами та картинками,
на яких видно єднальні зв’язки.
Не обтяжуйте дітей мертвим тягарем фактів,
навчіть їх прийомів і способів,
які допоможуть їм осягти це.
В. Давидов
В середині 80-х років ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових. Чисельні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями - «ейдосами», як казали древні греки. Методика отримала назву «Школа ейдетики». Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагне неформально ставитися до процесів пізнання та навчання. Завдяки розвиткові образної уяви та яскравої фантазії ейдетика допомагає використовувати ті виняткові можливості, «резерви», які є у кожного з нас.
Чи помічали ви, з якою легкістю ваша дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? А скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик, правило чи таблицю множення? До того ж, вивчений віршик дитина забуває через тиждень - два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому – нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у житті ваших дітей.
За допомогою яскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам’ятати потрібну інформацію. А головне – таке навчання, основане на грі та фантазії , зовсім не обтяжує дитину, навпаки – переключає її на діяльність іншої півкулі, отже – дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином відбувається розвиток усіх видів памяті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.
Відомий факт: інформація, приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у памяті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокується підсвідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною – все навпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, його результати просто неймовірні.
До того ж розвинена уява допомагає у різних життєвих ситуаціях: ефективно відпочити, швидко вийти зі стресового стану, зняти пригнічений настрій і навіть поліпшити своє здоров’я. Адже значна кількість психологічних методів базується на спрямованому фантазуванні, візуалізаціях та різного роду уявленнях!
Сучасні методики навчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій. Ще Л.Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджати досягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постають перед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лише інтенсивно напружившись розумово.
Особливої актуальності ця проблема набуває стосовно навчання дітей, яким притаманні певні мовленнєві вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основними програмовими завданнями.
Щоб забезпечити належний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що він має не тільки говорити сам, скільки створювати умови для багатофункціонального використання дітьми усного слова. Методика спільного навчання дає їм змогу набувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад яких постійно змінюється. Результатом такої співпраці є досягнення вищих рівнів розуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.
Позитивний вплив допоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці XІX століття психологи-експериментатори Г.Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман. В логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків. Символ – це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук.
Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальний характер.
Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.
Символ – це немовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти, свистіти, щоб досягти головного результату – правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.
При використанні символів дитині значно легше засвоїти поняття, коли воно не тільки показане логопедом, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Ці символи використовуються не один рік і довели свою ефективність. У старших групах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття "звук", не зливає, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.
В свої роботі ми використовуємо символи на всіх етапах. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчальний процес.
Такий підхід до постановки, автоматизації та диференціації звуків має велике значення.
Легко навчає артикуляційної гімнастики, яка проводиться щоденно.
Розвиває фонематичний слух ефективніше, швидше, легше сприймається дітьми.
Наочне формує поняття “звук”, а це дозволяє дитині легко розібратися у звуковому аналізі.
4. Зрозуміло пояснює артикуляційну позицію звуку.
5. Знімається необхідність в самостійному етапі диференціації, який після автоматизації звуку завжди був довготривалим.
6. Дає змогу активно співпрацювати з батьками.
Використання символів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. На кожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває мислительні процеси, пам'ять, увагу, а також виховує самостійність , наполегливість.
В дошкільному закладі функціонує дві групи дітей з фонетико-фонематичними порушеннями. В першій групі діти займалися за звичайною системою, а в другій - за системою використання символів. Як видно з діаграми, у 2 групі відстежується значна динаміка росту, що ще раз підтверджує ефективність запропонованої системи роботи.