Фармацевтична опіка при застосуванні муколітичних препаратів.

• Бромгексин і амброксол можуть підвищувати активність трансаміназ пе-чінки.

• Бромгексин і амброксол несумісні з лужними розчинами, з препаратами, що містять кодеїн, з холінолітиками.

• Амброксол збільшує проникнення антибіотиків в бронхіальний секрет і слизову бронхів.

• Амброксол протипоказаний в першому триместрі вагітності.

• Бромгексин не призначають дітям до 3-х років.

• Лікування ацетилцистеїном слід починати з невеликих доз (100-200 мг), тому що ефект більших доз буває непередбаченим і може привести до ви-раженої гіперсекреції.

• Ацетилцистеїн може викликати легеневу кровотечу, порушувати функцію печінки і нирок, у хворих на бронхіальну астму – може провокувати брон-хоспазм.

• Ацетилцистеїн протипоказаний в першому триместрі вагітності, в подаль-шому застосовується тільки за строгими показаннями під контролем лікаря.

• При пероральному прийомі ацетилцистеїна антибіотики слід приймати че-рез 2 години після його прийому.

• Карбоцистеїн не рекомендується призначати особам з ерозивно-вираз-ковими ураженнями ШКТ.

• Месна категорично протипоказана у всіх ситуаціях, що затрудняють відхар-кування (бронхоспазм, ослаблений хворий і інше) оскільки при цьому рідке мокротиння стікає вниз і викликає обтурацію (закупорку) дрібних бронхів з розвитком ателектазів і дихальної недостатності.

• При прийомі месни в інгаляціях можливі кашель і бронхоспазм.

• Аміноглікозидні антибіотики значно знижують активність месни.

Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла (лихоманки).

Здатністю знижувати підвищену температуру тіла і одночасно проявляти знеболювальну і протизапальну дію володіє велика група ліків – нестероїдні проти-запальні препарати НПЗП. НПЗП широко використовуються практично у всіх облас-тях медицини. За частотою призначення вони відносяться до засобів, які найчастіше використовуються. За даними ВОЗ, їх призначають приблизно 20% стаціонарних хворих; більше 30 млн. людей, або 20% населення земної кулі застосовують НПЗП регулярно. До українського споживача поступає біля 180 торгівельних найменувань різних НПЗП, що з урахуванням всіх лікарських форм, що випускаються, складає біля 290 препаратів. Поряд з цінними фармакологічними властивостями цим препа-ратам притаманні певна побічна дія, що вимагає їхнього застосування строго за по-казаннями, а також обов’язкового дотримання умов раціонального застосування. Одною з найбільш розповсюджених причин прийому препаратів НПЗП є лихоманка.

Підвищення температури тіла (лихоманка).

Лихоманка (fibris, pyrexia) представляє собою типову неспецифічну реакцію організму, що виникає в результаті збудження центру терморегуляції надлишком пірогенів (термостабільних високомолекулярних речовин, що утворюються мікроор-ганізмами або тканинами організму людини).

Підвищеною прийнято рахувати температуру вище 37⁰С. В залежності від сту-пеню лихоманної реакції розрізняють субфебрильну лихоманку (підвищення темпе-ратури не вище 38⁰С), помірну лихоманку (підвищення температури тіла в межах 38-39⁰С), високу лихоманку (підвищення температури тіла вище 41⁰С).

Помірне підвищення температури при інфекційних захворюваннях сприяє мо-білізації захисних сил організму, активує імунну систему. В той же час надмірне під-вищення температури значно погіршує загальне самопочуття, сприяє розвитку в ор-ганізмі великого ряду несприятливих факторів: підвищенню тонусу симпатичної нервової системи, тахікардії, підвищенню збудливості дихального центру. На цьому фоні виникає потреба органів в кисні, підвищується обмін, відбувається затримка в організмі натрію і хлоридів з розвитком набряків, звужуються судини шкіри (блід-ність зовнішнього покриття) і внутрішніх органів. При цьому виникає спазм прека-пілярних сфінктерів. Порушується нормальний тиск крові, відбувається центра-лізація кровообігу, що в кінцевому результаті приводить до гіпоксії органів і тканин. Гіпоксія міокарда приводить до ослаблення його скоротливої здатності, гіпоксія мозку приводить до його набряку, нарушенню свідомості, судорогам. Особливо ви-ражена відповідь внутрішніх органів і систем організму на підвищення температури тіла у дітей.

Вказані причини обумовлюють необхідність призначення жарознижувальних засобів в якості симптоматичного лікування самих різних захворювань і патологіч-них станів. Симптом підвищення температури тіла дуже «багатогранний» і може зустрічатися при абсолютній більшості захворювань різних органів.