МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ

ТАКСОНОМІЧНІ НАЗВИ І

БОТАНІЧНІ ОЗНАКИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

Навчально-методичний посібник з фармацевтичної ботаніки

для спеціальності «Фармація» та «ТПКЗ»

ЗАПОРІЖЖЯ

2012

ТАКСОНОМІЧНІ НАЗВИ І БОТАНІЧНІ ОЗНАКИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

для студентів ІІ курсу спеціальності «Фармація» та «Технологія парфумерно-косметичних засобів» очної та заочної форми навчання для підготовки до Модулю 1,2 та для студентів ІV курсу підготовки до складання ліцензійного іспиту «Крок 1. Фармація»

м. Запоріжжя: ЗДМУ. 2012. – 82 с.

Кафедра фармакогнозії і ботаніки

Укладачі: доц. Корнієвський Юрій Іванович

доц. Корнієвська Валентина Григорівна

ас. Шкроботько Павло Юрійович

ас. Яковлева Ольга Станіславівна

Відповідальний за випуск: доц. Ю.І. Корнієвський

Рецензенти:

■ доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармхімії, фармакогнозії, технології ліків ФПО професор Мазулін О.В.

■ доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри неорганічної та токсикологічної хімії,

професор Панасенко О.І..

Затверджено цикловою методичною

комісією з фармацевтичних дисциплін

Протокол № від .2012р.

Затверджено центральною методичною Радою

Запорізького державного медичного університету.

Протокол № от « » 2012 р.

Вступ

В посібнику наведені більше 500 латинських ботанічних назв лікарської рослинної сировини, дана таксономічна класифікація, визначені основні діагностичні ознаки родин. Латинські ботанічні назви лікарських рослин відібрані на основі вітчизняного підручника з фармацевтичної ботаніки (А.Г. Сербін, Л.М.Сіра, Т.О. Слободянюк. Фармацевтична ботаніка. – Вінниця. Нова книга 2007). Всі видові назви – бінарні сполучення дані у відповідності з міжнародними стандартами. Більшість ботанічних назв, наведених у посібнику, вивчаються в курсах фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії.

Посібник сприяє більш глибокому розумінню студентами спеціальної термінології, підвищенню професійної грамотності майбутніх спеціалістів.

«ЗМІСТ»

Модуль 1

АНАТОМІЯ І МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН:

Вегетативні органи

Генеративні органи

Модуль 2

ОСНОВИ СИСТИМАТИКИ:

Бінарна номенклатура

Вищі зародкові, або пагонові. Насінні рослини

Відділ покритонасінні (квіткові)

Клас Дводольні (Магноліопсиди) - Classis Diocotyledones Magnoliopsida):

Родина Лимонникові – Schizandraceae

Родина Лаврові – Lauraceae

Родина Жовтецеві – Ranunculaceae

Родина Макові – Papaveraceae

Родини Гречкові – Polygonaceae

Родина Букові – Fagaceae

Родина Березові – Betulaceae

Родина Горіхові – Juglandaceae

Родина Чайні – Theaceae

Родина Клузієві – Clusiaceae

Родина Вересові – Ericac

Родина Гарбузові – Cocurbitaceaeeae

Родини Капустяні – Brassicaceae

Родина Липові – Tilliaceae

Родина Стеркулієві – Sterculiaceae

Родина Мальвові – Malvaceae

Родина Шовковицеві – Moraceae

Родина Коноплеві – Cannabaceae

Родина Кропивові – Urticaceae

Родина Розові – Rosaceae

Родина Миртові – Myrtaceae

Родина Гранатові – Punicaceae

Родини Бобові – Fabaceae

Родина Гіркокаштанові – Hippocastanaceae

Родина Рутові – Rutaceae

Родина Льонові – Linaceae

Родина Жостерові – Rhamnaceae

Родина Маслинкові – Elaeagnaceae

Родина Селерові – Apiaceae

Родина Калинові – Viburnaceae

Родина Бузинові – Sambucaceae

Родина Валеріанові – Valerianaceae

Родина Маренові – Rubiaceae

Родина Барвінкові – Apocynaceae

Родина Маслинові – Oleaceae

Родина Пасльонові - Solanaceae

Родина Ранникові – Scophulariaceae

Родина Подорожникові - Plantaginaceae

Родина Губоцвіті – Labiatae

Родина Айстрові - Asteraceae

Клас Однодольні (Ліліопсиди) - Monocotyledones Liliopsida:

Родина Асфоделієві – Asphodelaceae

Родина Цибулеві - Alliaceae

Родина Конвалієві - Convallariaceae

Родина Бромелієві- Bromeliaceae

Родина Бананові – Musaceae

Родина Тонконогові - Poaceae

Родина Ароїдні – Araceae

Відділ Голонасінні (Соснові) - Gymnospermae (Pinophyta)

Клас Гнетові (Оболонконасінні) – Gnetopsida

Родина Ефедрові – Ephedraceae

Клас Гінкгові – Ginkgopsida

Родина Гінкгові – Ginkgopsida

Клас Хвойні (Пінопсиди) – Pinopsida

Родина Соснові - Pinaceae

Родина Кипарісові - Cupressaceae

Родина Тисові – Taxaceae

Додаток

Російсько-українсько-латинський перелік програмного мінімуму таксонів Вегетативні органи

Вегетативні органи — осьові та бічні органи вищих рослин, які виконують основні функції живлення та обміну речовин із зовнішнім середовищем, забезпечують вегетативне розмноження рослин

Основні латинські назви

Корінь	Radix
Пагін	Cormus
Брунька	Gemma
Стебло	Caulis
Листок	Folia
Кореневище	Rhizoma
Підземні бульби	Tuber
Підземна цибулина	Bulbus
Бульбоцибулина, або об листяна бульба	Bulbotuber

Генеративні органи

Генеративні органи (від лат. genero - народжую, справляю), або статеві органи, в яких формуються і розвиваються статеві клітини (гамети), що забезпечують статеве розмноження організмів.

Суцвіття	Inflorescentia
Квітка	Flos
Оцвітина	Perigonium
Чашечка	Calyx
Віночок	Corolla
Андроцей	Androeceum
Гінецей	Pynoeceum
Маточка	Pistulum
Стовпчик	Stylus
Зав’язь	Ovarium
Насінина (сім’я)	Semen
Плід	Fructus
Супліддя	Inflorescentia

Основні латинські назви

Бінарна номенклатура була запропонована К. Ліннєєм, який описав і назвав велику кількість рослин. Вид, починаючи з 1753 року (рік виходу в світ книги К. Ліннея «Види рослин») позначається двома словами. Перше слово визначає рід, до якого належить даний вид, друге (разом з першим) – його видову назву.

Родова назва позначається іменником і пишеться з великої букви, видова назва прикметником і пишеться з маленької. Після назви рослини ставиться перша літера (або перші літери) прізвища автора, який вперше описав і назвав дану рослину, і крапка. Наприклад, Equisetum arvense L. – хвощ польовий. Буква L. – перша буква прізвища К. Ліннея, який назвав цю рослину. В наукових роботах прізвище автора, що назвав рослину, вказується обов’язково, а підручниках і популярних виданнях звичайно не наводиться.

Назви родини і вищих таксонів находяться звичайно від найбільш репрезентативного роду, але між ними можуть зберігатися і давно встановлені назви.

Кодекс міжнародної ботанічної номенклатури передбачає для деяких родин використання як нових,так і колишніх назв. Цими родинами є:

Пальми – Aracaceae, або Palmae;

Капустяні, або хрестоцвіті – Brassicaceae, або Crucifere;

Бобові, або метеликові – Fabaceae, або Legyminosae;

Злакові, або м’ятликові – Gramineae, або Poaceae;

Складноцвіті, або айстрові – Compositae, або Asteraceae;

Губоцвіті, або ясноткові – Labiatae, або Lamiaceae;

Зонтичні, або селерові – Umbelliferae, або Apiaceae.

Наведемо конкретний приклад за «Определителем высших растений Украины» (1999 г.). Візьмемо відому рослину - горицвіт весняний - Adonis vernalis.

Починаємо з «Таблиці для визначення відділів і родин», з її першого ступеня.

Читаємо завжди тезу і антитезу, потім вибираємо, які ознаки більше підходять для даної рослини. Прочитавши тезу першого ступеня (рослини розмножуються спорами; виключно трави) і антитезу (рослини розмножуються насінням; можуть бути трав’янистими або дерев’янистими) робимо висновок про те, що наша рослина розмножується за участі плодів з насінням, а не спор, тому ми вибираємо антитезу. У кінці антитези вказана цифра 22, що вказує нам про перехід двадцять другий ступінь таблиці. У 22 ступені таблиці читаємо спочатку тезу, потім антитезу. Робимо висновок про те, що для характеристики рослини, що визначається підходять ознака антитези ( листки різноманітної форми і розмірів. Трави, дерева, чагарники). У кінці антитези бачимо посилання на ступінь 28. прочитавши тезу і антитезу ступеня 28, зупиняємось на тезі, бо наша рослина має 5-членні квітки. Далі переходимо до ступеня 29 таблиці – тут для характеристики визначуваної рослини підходить антитеза (рослина наземна, а не водяна) після чого переходимо на ступінь 45. Тут теж підходить антитеза, бо дана рослина є зеленою. Далі переходимо на послідовно вказані один за одним ступені 49, 50, 51 і 52, у яких всюди підходить теза. У кінці тези 52 ступеня бачимо вказівку на 53 ступінь, прочитавши який вибираємо антитезу (листки у рослини, яку визначаємо, не м’ясисті).

2) Переходимо на 55 ступінь таблиці для визначення родини. Наведений у тезі опис ознак підходить для рослини, яка визначається. Звертаємось до ступеню 54. Антитеза (Трав’яниста рослина, листки без прилистків ) підходить для визначення рослини. Отже рослина, що визначається, належить до родини Жовтецеві – Ranunculaceae, на що вказано після тези. Для пошуку родини Жовтецеві, слід подиивитись у показчику назв таксонів в кінці «Визначника» (стор. 472-544) (1), (22), 28, (29), (45), 49, 50, 51, 52, (53), (54), (55).

Відшукавши на сторінці 46 родину Жовтецеві (Ranunculaceae), переходимо до визначення роду рослин, яка подана після короткої характеристики родини.

Прочитавши 1 ступінь таблиці для визначення роду, робимо висновок, що для рослини, яка визначається підходить теза, адже рослина наземна.

Переходимо на вказаний у кінці тези ступінь 2, де вибираємо антитезу (оцвітина подвійна) і переходимо до ступеня 11. оскільки квітці рослини, яка визначається, властива подвійна оцвітина, ми вибираємо антитезу 11 ступеня і отримуємо посилання на ступінь 13, де нам теж підходить антитеза (рослина багаторічна).

Далі йде ступінь 17, де підходить антитеза (чашолистки після цвітіння опадають). За цим ми маємо посилання на 18 ступінь, теза якої говорить, що плоди рослини, яка визначається горішки. Далі слідує посилання на ступінь 19 (антитеза – рослина трав’яниста з почерговими листками). Посилання на ступінь 20, антитеза якого приводить нас до встановлення родової назви рослини – Горицвіт або Adonis. Перед назвою роду стоїть порядковий номер 25 – за цим номером на сторінці 53 «Визначника» знаходимо рід Горицвіт

1, (2), (5), (11), (13), (17), 18, (19), 20.

Далі переходимо до визначення виду рослини за таблицею для визначення виду. Починаємо з ступеня 1 таблиці, де нам підходить теза, бо квітки жовті, крупні. Рослина багаторічна.

Переходимо на ступінь 2, де обираємо тезу – листки тричіперисті, з вузьколінійними, деколи щітинновидними долями. Виявляємо, що характеристика надана у тезі повністю підходить до опису рослини, що визначається. Отже видова назва рослини - горицвіт весняний (Adonis vernalis)

Відділ Покритонасінні (Квіткові) - Divisio Angiospermae (Magnoliophyta)

Клас Дводольні (Магноліопсиди) - Classis Diocotyledones (Magnoliopsida)

Підклас МАГНОЛІЇДИ – MAGNOLIIDAE

Порядок Іллієцвіті – Illiciales

Родина Лимонникові – Schizandraceae

Родина Лимонникові	Schizandraceae
	Лимонник китайський	Schizandra chinensis

Об`єднує до 90 видів, що поширені в Східній і Південно-Східній Індії, Китаї, Японії, Кореї, на Далекому Сході Росії (Сахалін, Курильські острови). В Україні культивується на присадибних ділянках. Це здерев`янілі, виткі чи лазячі, вічнозелені або листопадні ліани, в листках і стеблах яких знаходяться клітини зі слизом. Листки прості, почергові, цілокрайні або зубчасті, квітки невеликі, одностатеві, пазушні, поодинокі чи у малоквіткових суцвіттях. Вони мають короткі тичинкові нитки, що частково або повністю зростаються, а пиляки вільні або занурені у тичинкову трубку.

Порядок Лавроцвіті – Laurales

Родина Лаврові – Lauraceae

Родина ЛАВРОВІ	Lauraceae
	Камфорний лавр	Cinnamomum camphora
	Коричник китайський	Cinnamomum cassia
	Коричник цейлонський	Cinnamomum zeylonicum
	Авокадо	Persea americana
	Сасафраза білуватого	Sassafras albidum
	Лавр Благородний	Laurus nobilis

Підклас РАНУНКУЛІДИ – RANUNCULIDAE

Порядок Жовтецевоцвіті - Ranunculales

Родина Жовтецеві – Ranunculaceae

Родина Жовтецеві	RANUNCULACEAE
	Горицвіт весняний	Adonis vernalis
Рід	Аконіт	Aconitum
	А. джунгарський	A. soongoricum
	А. каракольський	A. karakolicum
Рід	Дельфіній	Delphinium
	Д. високий	D. elatum
	Д. сплутаний	D. confusum
	Д. сітчастоплодний	D. dictyocarpum
	Д. півбородатий	D. semibarbatum
Рід	Сокирки	Consolida
	Сокирки польові	C. regalis
Рід	Чорнушка	Nigella
	Ч. дамаська	N. damascena
	Ч. посівна	N. sativa

Близько 2000 видів, трав`янисті і дерев`янисті, наземні і водяні; вітро- і комахозапильні; містять алкалоїди чи серцеві глікозиди, отруйні. Поширені в помірних і холодних областях, гірських районах тропіків і субтропіків.

Підземні органи різноманітні: стрижнева або мичкувата коренева система, столони( рутвиця), коренебульби (пшінка), бульби (гімносперміум), кореневища (горицвіт, чемерник) тощо. Листки почергові, супротивні або в прикореневій розетці, прості без прилистків, цілісні або розрізані, сидячі чи черешкові, часто з піхвою; характерні водяні продихи - гідатоди; продихи найчастіше аномоцитного типу. Квітки поодинокі або в суцвіттях типу монохазій, китиця, волоть. Квітколоже опукле, розташування, частин квітки спіральне або геміциклічне. Квітки правильні чи неправильні, двостатеві, зрідка одностатеві. Оцвітина проста, частіше віночкоподібна або подвійна. Чашолистки опадають (жовтець, горицвіт) або залишаються при плодах (чемерник). Іноді чашолистки пелюсткоподібні (чемерник), зрідка утворюють шпору ( дельфіній, сокирки) або шолом (аконіт). Пелюстки у більшості випадків жовті. Характерні специфічні нектарники у вигляді шпори( дельфіній, сокирки), лійки (чемерник), ріжків (чорнушка), медоносної ямки, прикритої (жовтець) або не прикритої (пшінка) лусочкою тощо.

Тичинки вільні, численні, розташовані по спіралі (квітки геміциклічні), можуть бути фертильними, стерильними або нектароносними. Гінецей апокарпний, як виняток - монокарпний (сокирки); іноді плодолистки частково зростаються (чорнушка, чемерник). Плоди - складні листянки або горішки, як виняток - одно листянки (сокирки) або ягоди (воронець колосистий). Часто плоди і насіння з різними пристосуваннями для їх розповсюдження.

Порядок Макоцвіті - Papaverales

Родина Макові – Papaveraceae

Родина МАКОВІ	PAPAVERACEAE
	Мачок жовтий	Glaucium flavum
	Мак снотворний	Papaver somniferum
	Чистотіл звичайний	Chelidonium majus

Близько 700 видів одно-, дво- і багаторічних комахозапильних трав, розповсюджених у помірній зоні. Декоративні, медоноси, харчові, лікарські. Для більшості характерні молочники з отруйним молочним соком, що містить алкалоїди. Листки почергові, без прилистків, прості, зазвичай сильно розчленовані, рідше - цілісні. Квітки поодинокі або в суцвіттях - китиця, волоть, несправжній зонтик тощо. Чашечка з двох рано опадаючих чашолистків. Пелюстки у двох колах. Іноді квітки махрові. Тичинки зазвичай багаточисленні, вільні, розташовані колами. Гінецей утворений двома або багатьма зрослими плодолистками. Приймочка маточки сидяча, зав`язь верхня. Плід - коробочка округлої (мак) або стручкоподібної (чистотіл, мачок) форми, рідше - горіх. Насіння з олійним ендоспермом.

Підклас КАРІОФІЛІДИ – CARYOPHYLLIDAE

Порядок Гречкоцвіті - Polygonales

Родини Гречкові – Polygonaceae

Кількість видів	Біля 1000 видів
Поширення	Розповсюджені в помірні зоні
Життєва форма	Багаторічні або однорічні трави, невеликі дерева
Листки	Більшість прості, черешкові або сидячі, почергові, іноді супротивні, з прилистниками, які зрослися
Анатомічні ознаки	Анізоцітни продихи, секреторні залозки, схизогенні секреторні вмістилища, у паренхімі - кристали оксалату кальцію - друзи, епідерма - з пучковими волосками
Суцвіття	Колосовидні, китицеподібні, волотеві або зібрані в пазушні пучки
Плоди	Псевдомонокарпні (горішок), два, чотири, найчастіше тригранний, іноді крилаті

Близько 800 видів, частіше одно-, дво-, багаторічних трав, чагарників і ліан, що розповсюджені здебільшого в помірній зоні. Листки почергові, прості, черешкові або сидячі. Плівчасті прилистки зростаються в розтруб, що охоплює стебло. Квітки дрібні, двостатеві, зрідка одностатеві, у колосовидних, китицеподібних, волотевих суцвіттях або зібрані в пазушні пучки. Оцвітина проста, із 4-6 вільних або зрослих у різному ступені квітколистків, що залишаються і розростаються при плоді. Тичинок 3-9, в одному чи двох колах. Гінецей псевдомонокарпний, утворений 2-4 плодолистками. Зав`язь верхня, одногнізда, з одним насінним зачатком. Плід псевдомонокарпний горіхоподібний, дво-, чотири-, найчастіше тригранний, іноді крилатий. Анатомічні ознаки - анізоцитні продихи, секреторні залозки, схизогенні секреторні вмістища, у паренхімі - кристали оксалату кальцію зірчастої форми - друзи, епідерма- з пучковими волосками.

Підклас ГАМАМЕЛІДІДИ – HAMAMELIDIDAE

Порядок Букоцвіті - Fagales

Родина Букові – Fagaceae

Об`єднує близько 900 видів, широко розповсюджених у тропічних, субтропічних і помірних областях, за винятком тропічної та Південної Америки. Листопадні або вічнозелені дерева, рідше кущі з електокоризою. Квітки дрібні, різностатеві, з простою чотири -, восьмичленною оцвітиною, зібрані в складні сережчасті або головчасті суцвіття, рідше - у дво -, три - чи одноквіткові дихазії. Чоловічі квітки із 4-20 тичинками; жіночі - з ценокарпним гінецеєм, утвореним 3-6 плодолистками. Зав`язь верхня чи нижня, з двома- шістьма насінними зачатками, з яких розвивається тільки один. Плід горіх, оточений цілком або частково пліскою, яка найчастіше вкрита лускуватими або голчастими виростами, розкривається чи не розкривається. Зрідка два- три плоди утворюють супліддя заглиблене, у спільну пліску.

Порядок Березоцвіті - Betulales

Родина Березові - Betulaceae

Родина БЕРЕЗОВІ	BETULACEAE
Рід	Граб	Carpinus
	Г. гірський	C. orientalis
	Г. звичайний	C. betulus
Рід	Ліщина	Corylus
	Л. звичайна	C. avellana
Рід	Береза	Betula
	Б. дніпровська	B. borysthenis
	Б. низька	B. humilis
	Б. пухнаста	B. pubescens
	Б. бородавчаста	B. verrucosa
Рід	Вільха	Alnus
	В. клейка (вільха чорна)	A. glutinosa
	В. сіра (вільха біла)	A. incana

Позатропічна родина, що об`єднує близько 200 видів, широко розповсюджених у помірній і холодній зонах Північної півкулі; але деякі представники зустрічаються в Чилі та Аргентині. Окремі види утворюють зарості на значних площах і входять до складу лісів. Дерева і кущі з кореневими бульбочками азотфіксуючих бактерій. Листки прості, почергові, прилистки опадають рано. Квітки різностатеві, дрібні, у дихазіях, зібраних у сережчасті чи головчасті суцвіття, рідше квітки поодинокі. Тичинкові квіткові більш або менш зрослі з покривним листком, без оцвітини або із зачатковою дво-, чотиричленною оцвітиною, 2-14 тичинками, які найчастіше розщеплені. Маточкові квітки з двох зрослих плодолистків; зав`язь нижня, двогнізда. У гнізді один обернений насінний зачаток, покритий одним покривом. Плід горіх міститься в пазусі три-, п`ятилопатевої луски, яка утворюється при зростанні оцвітини з покривним листком. Іноді горіхи мають біля основи пліску зі зрослих приквіток, утворюють сережко - чи шишкоподібні супліддя.

Порядок Горіхоцвіті - Juglandales

Родина Горіхові – Juglandaceae

Родина Горіхові	Juglandaceae
	Горіх маньчжурський	J. mandshurica
	Г. сірий	J. cinerea
	Г. чорний	J. nigra
	Г. волоський	J. regia
	Сасафраза білуватого	Sassafras albidum
	Лавр благородний	Laurus nobilis

Налічує до 70 видів, поширених у помірній зоні Північної півкулі. Дерева, рідше кущі з почерговими, непарно- перистими листками, що містять ароматичні речовини. Квітки різностатеві,в пазухах покривних лусок; оцвітина проста або її зовсім немає. Тичинкові квітки в сережках, тичинок 2-40; маточкові квітки поодинокі, скупчені або в китицях; зав`язь нижня, одногнізда зростається з оцвітиною і приквітками; насінний зачаток прямий, з одним покривом. Плід - псевдомонокарпна кістянка, яку найчастіше називають «горіхом». Позаоплодень спочатку соковитий, потім шкірястий, багатий на дубильні й ароматичні речовини; середоплодень дерев`янистий. Насіння без ендосперму, з великими зморшкуватими сім`ядолями, що містять олію, білки, вітаміни.

До родини належать дерева, які застосовуються у зеленому будівництві, харчовій, деревообробній та інших галузях промисловості.

Підклас ДИЛЕНІЇДИ – DILLENIIDAE

Порядок Чаєцвіті - Theales

Родина Чайні – Theaceae

Родина Чайні	THEACEAE
	Камелія	Camellia
	К. японська	C. japonica
	Чай	Thea
	Ч. китайський	T. sinensis
	Ч. індійський	T. assamica

Налічує біля 550 видів тропічних, рідше субтропічних, переважно вічнозелених дерев і кущів. Центрами видового різноманіття є Центральна Азія, Центральна Америка, Мексика, Африка. Листки почергові, прості, шкірясті, з опадаючими прилистками. Квітки поодинокі актиноморфні. Оцвітина кругова, або спіральна, чашолистків 4-7, пелюсток 4-9,вільних або ледь зрослих біля основи. Тичинок багато чи 5-10. Гінецей ценокарпний із 2-5 чи багатьох плодолистків, зав`язь верхня. Плоди - коробочка, горіх, суха кістянка, ягода. Інколи при плодах залишаються приквітки та оцвітина.