Види коренів:

1. Головний корінь - утворюється із зародкового кореня, здатний до галуження.

2. Бічні корені - відходять від головного і додаткових коренів.

3. Додаткові корені - формуються на стеблах і листках.

мичкувата − всі корені майже од-накові за розмірами, за походженням це додаткові корені (характерна) для однодольних рослин

стрижнева − має добре вира-жений головний корінь (харак-терна для дводольних рослин)

У зоні всмоктування формується первинна анатомічна будова кореня.

П

Корені

ерицикл або перикамбій – первинна бічна меристема; зовнішній шар клітин центрального циліндра стебла і кореня. З перициклу утворюються: фелоген, механісні волокна, молочники, смоляні ходи та інші секреторні структури, бічні і додаткові корені.

Види коренів

Зони кореня

Особливості будови	Функції
Зона росту
Займає кінчик кореня. Складається з клітин, що активно діляться	Ріст кореня у довжину
кореневий чохлик
Клітини мають підвищений тургор	Захисна
Зона розтягування клітин
Клітини сильно збільшуються у поздовжньому напрямку. З'являються великі вакуолі	З'являються зачатки різних тканин. Ріст кореня у довжину
Всисна зона
Покривна тканина → шкірочка → кора → центральна частина з провідною системою	Остаточне формування тканин Формується первинна анатомічна будова кореня
кореневі волоски
Вип'ячування клітин шкірочки кореня	Всмоктування води з розчиненими мінеральними речовинами
Провідна зона
На поперечному розрізі — покривна тканина, основна тканина, провідна тканина	Посередник між всисною зоною та надземною частиною кореня Формується вторинна будова кореня

Пагін

Пагін (cormus) - листостеблевий вегетативний орган вищих рослин, забезпечує повітряне живлення, вегетативне розмноження і здатний до метаморфозів.

Складові елементи пагона – стебло з вузлами і міжвузлями, бруньки і листки. Кут між листком і рпозташованим над ним межвузлям – пазуха листка. Після опадання листка на стеблі залишається листковий рубець зі слідами провідних пучків.

У разі редукції листків розвиваються булисті пагони . Вкорочені пагони, які мають зближені вузли і розеткоскупченні листки над безстебловими.

Ознаки пагона:

• необмежене зростання і закладання нових органів завдяки діяльності меристем;

• радіальна симетрія;

Повздовжня симетрія та метамерія – послідовне повторення уздовж осі метамера – вузла, листка, пазушної бруньки і нижчерозташованого міжвузля.

Головний пагін або вісь І порядку, закладається в зародку старофіта вищих рослин. При розвитку проростка наступні метамери головного пагона формуються верхівковою брунькою, а з бічних бруньок виростають пагони другого і наступного порядків.

За ступенем розгалуження пагони можуть бути негалузисті (колоноподібне стебло – алое, пальми) слабко- і сильно галузисті .

Типи галуження і способи наростання пагона:

• верхівкові галуження і дихотомічне або вилчасте наростання – головна вісь рано припиняє ріст, верхівкова меристема роздвоюється, дає пару бічних осей, що потім рівно чи нерівновилчасто розгалужуються.

• бічне галуження пагони утворюють з бічних бруньок, розташованих нижче точки росту головної осі;

• моноподіальний тип – верхівкова брунька забезпечує поступове наростання головної осі, а бічні осі розвинуті слабше і не перевищують головну вісь;

• симподіальне наростання – верхівкова брунька припиняє свій розвиток, а з найближчої бічної бруньки розвивається бічний пагін, другого порядку, що росте в напрямку головної осі, ніби заміщуючи її.

• Крона – система пагонів (гілок), що створює загальний вигляд (габітус) деревних.

• Генеративні пагони

↓

• Вегетативні надземні пагони:

• однорічні трав’янисті асимілюючі пагони;

• багаторічні здерев’янілі нагони або гілки;

• Надземні пагони – кореневища, столони, цибулини.

• За положенням у просторі:

• вертикальні і горизонтальні.

  • серед вертикальних або ортотропних пагонів переважають прямостоячі.

  • у ліан – рослин які не здатні підтримувати вертикальне спрямування у просторі, пагони виткі, обкручуються навколо опори (хміль, беруна, квасоля, кручені паничі), чи лазячі чи чіпки, оскільки мають різні пристосування: присоски (дикий виноград), додаткові корені-причіпки (плющ), вусики (виноград, гарбуз), гачки (підмореник).

  • Горизонтальні або плагіотропні пагони стеляться по землі, частина із них сланкі або летючі пагони не вкорінюються (спориш, остудник),а повзучі вкорінюються (барвінок, будра )

Якщо міжвузля повзучих пагонів невеликі – батоги, якщо видовжені – вуси чи столони.

• До плагіо-ортотропних пагонів належать піднесені, підведені або висхідні, а також плакучі форми, які утворюються внаслідок росту гілок вниз (береза, горобина, верба).

• У залежності від розвинутості меживузлів:

• вкорочені пагони, у яких вузли зближені;

• видовжені пагони, у яких вузли більш менш віддалені.

  • На вкорочених вегетативних пагонах часто формується прикоренева розетка, на вкорочених генеративних пагонах – ростові пагони та квіткова стрілка

Стебло