Видозміни пагонів – виконують додаткові функції
Надземні
1. Вусики − прикріплення до різних предметів (виноград, огірок).
2. Колючки – вкорочені пагони без листків, захищають від поїдання (глід, дика яблуня).
3. Вуса – виконують функцію вегета-тивного розмноження (суниця).
4.Філодії – пагони з листоподібним стеблом.
5.Кладодії – пагони з сплощеним зеленим стеблом.
6.Надземні столони – батоги на вусики.
7.Вусики, причіпки та присоски.
8.Надземні бульби – стеблоплоди.
9.Видозмінені сукулентні пагони (опунція, качан капусти).
Підземні
Нагромаджують поживні речовини і забезпечують вегетативне розмноже-ння.
1. Бульба– птовщені верхівкові бруньки верхівкових столонів(картопля, топінамбур).
2. Цибулина:
1)плівчаста(цибуля)
2)луската(лілія)
3)складна(часник).
3. Кореневище (пирій, конвалія)
4.Бульбоцибулина(шафран).
Стебла дводольних рослин
Проходить диференціація первинної кори і серцевини, між якими зберігається кільце залишкової меристеми. Після формування всіх про камбіальних пучків ділянки залишкової меристеми між ними перетворюються на між пучкову паренхіму.
Прошарок камбію, який знаходиться між І флоемою і ксилемою ділиться паралельно поверхні органа, внаслідок чого, утворюється ініціальний камбій. Після кількох ділень ініціюється в елемент вторинної флоеми (назовні від шару камбію), або вторинної ксилеми (всередину від камбіального кільця).
Камбіальна зона – ініціальний камбій, представлений одним шаром клітин, разом з похідними клітинами, що примикають до нього з обох сторін і схожі за ознаками.
Однорічні стебла
пучковий
П
ервинна
кора і ЦОЦ перехідний
безпучковий
Покривна тканина – епідерма
Корова хлорофілоносна, запасаюча паренхіма і механічна тканина – коленхіма.
Ендодерма відокремлює кору від ЦОЦ
Крохмаленосна піхва містить крохмаль
Кристалоносна піхва – CaC2O4
Серцевина – виповнена, однорідна, неоднорідна, може бути порожнини стою – селерові, губоцвіті.
Пучковий тип – відкриті колатеральні або біколатеральні пучки.
Перехідний – виникає коли є між пучковий камбій, який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. При розростанні вони зливаються.
Ксилема утворює широке кільце нерівномірне за товщиною, флоема – більш-менш вузьке кільце.
Непучковий або безпучковий тип характеризується відсутністю провідних пучків, так як камбій закладається щільним кільцем і з нього утворюється кільце камбію.
Провідна система:
внутрішнє широке кільце ксилеми
зовнішні кільця флоеми – пронизані первинними серцевинними променями.
Кореневище – довговічний потовщений чи не потовщений пагін з додатковими коренями, верхівковою і бічними бруньками, з лусковидними листками.
Різноманітність
місце утворення:
гіпогеогенні (підземні)
епігеогенні (надземні, які втягуються на зиму в ґрунт)
довжиною – короткі, довгі
розмірами меживузлів – короткі, довгі
напрямком росту – горизонтальні, косі, вертикальні.
галуженням – розгалужені, нерозгалужені
типом наростання – моноподіальні, симподіальні
тривалістю життя
забарвленням з поверхні та на зламі
Анатомічна будова
у всіх частинах органу найкраще представлена запасаюча паренхіма
провідні тканини розвинуті слабко
механічні тканини майже відсутні
хлоренхіма не притаманна.
Кореневище однодольних
- покривна тканина епідерма (багаторічна, іноді здерев’яніла)
Первинна кора добре розвинена, з багатошаровою загасаючою паренхімою, 1-2, рідше багаторядною ендодермою з U подібним потовщенням.
ЦОЦ – колатеральні закриті чи центрофлоемні пучки, розташовані безладно. Серцевина не виражена, слабко виражена чи порожниста
Кореневище дводольних
- вкриті пухкою перидермою
- корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду руйнується
- ендодерма крохмаленосна
- провідні пучки невеликі, відкриті колатеральні чи біколатеральні.
Кореневища папоротей побудовані за типом диктіостеми,складові елементи якої розділені паренхімою на окремі центроксилемні пучки, оточені ендодермою.