Підмодуль№2.Тканини.
Справжньою тканиною називають групу клітин, які мають спільне походження, подібну будову і функції.
твірна
Твірні або меристеми.
Клітини яких паренхімні, живі, тонкостінні, щільно зімкнуті з густою цитоплазмою, крупним ядром, пластиди у формі пропластид.
Апікальні, або верхівкові – забезпечують ріст в довжину.
Латеральні, або бічні – розташовуються вздовж осі органів і зумовлюють їх потовщення.
І – прокамбій, перицикл
ІІ – камбій, фелоген (корковий камбій)
Інтеркалярні, або вставні – первинні.
Раневі, або травматичні – можуть виникати на любій ділянці рослини, де є пошкодження.
При поділі живих клітин утворюється тканина під назвою калюс. Із клітин цієї тканини можуть виникати постійні тканини.
Основна тканина (паренхіма)
Вона створює основу органів і заповнює простір між провідними тканинами.
Асиміляційна або хлоренхіма
- стовпчаста або палісадна – складається з видовжених, розташованих перпендикулярно до поверхні листка клітин з великою кількістю хлоропластів. Фотосинтез.
-губчаста або пухка – складається з видовжених, овальних чи лопатевих клітин і розвиненої системи міжклітинників. Газообмін і транспірація.
Складчаста паренхіма
Складає мезофіл голкоподібних вузько ланцетних листків деяких видів хвойних і квіткових рослин. Оболонки клітин мають внутрішні складки, уздовж яких розміщені хлоропласти. Це збільшує асимілюючу поверхню при незначному об’ємі мезофілу.
Запасаюча паренхіма
Містить алейронові або крохмальні зерна, крапельки жирної олії. Водозапасаюча паренхіма – накопичує і утримує воду. Характерна для надземних органів гідро, гігрофітів і сукулентів, у підземних органів відсутня.
Аеренхіма або вентилюючи паренхіма – повітроносна тканина з великимиміжклітинниками (гігро- і гідрофіти). Система міжклітинників тягнеться від листків до коренів і забезпечує їх аерацію і плавучість.
Провідна тканина
Провідні тканини забезпечують пересування по рослинних органах двохтечій речовин: висхідного руху води і мінеральних розчинів (від кореня до наземних частин та низхідного руху продуктів фотосинтезу від листків до інших органів. Висхідна течія здійснюється по судинах і трахеїдах, а низхідна – по ситовидних клітинах і ситовидних трубках з клітинами-спутницями флоеми.
Судини (ксилема) − трахеї і трахеїди
Трахеї − довгі трубки, утворені з багатьох клітин, розміщених одна над одною, поперечні стінки яких руйнуються. Поздовжні стінки судин потовщені, цитоплазма відмирає.
Трахеїди − видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими вони з'єднуються одна з одною. Це також мертві клітини із здерев'янілими стінками.
По судинам здійснюєтьсявисхідна течія води з розчиненими мінеральними речовинами від коре-нів до надземних частин. Судинифункціонують кілька років, а потім закупорюються тилами.
Судини – найбільш прогресивні і функціонально ефективні елементи ксилеми, провідні тканини покритонасінних рослин. Судини, що сформувалися, являють собою членисті капіляри з простими чи драбинчастими перфораціями. Розрізняють судини кільчасті, спіральні, драбинчасті, крапчасті (пористі). Судини функціонують короткий час, томі що їх поступово закупорюють тили – вирости паренхіми через пори всередину судини.
Трахеїди – основні елементи деревини. Це мертві прозенхімні клітини з загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками, які можуть мати драбинчасті чи спіральні потовщення. Сполучаються між собою і проводять речовини за допомогою облямованих пор.
Ситовидні трубки - утворюються з рядів вертикально розташованих меристематичних клітин (прокамбію, перициклу, камбію). Клітини подовжуються, поперечні оболонки перфорують, утворюючи ситоподібні пластинки. Через отвори в них – ситовидні поля – за допомогою цитоплазматичних тяжів сполучаються трубчасті членики ситовидних трубок.
Ситовидні трубки не відмирають тому що поруч з ними знаходяться супровідні клітини або клітини-супутниці, які утворюються шляхом повздовжнього поділу материнських меристематичних клітин. Восени порові поля ситовидних трубок закупорюються полісахаридом калозою – мають вигляд мозолистих тілець, які навесні можуть розчинятися. провідні тканини в органах рослини об’єднуються з іншими елементами, утворюючи складні тканини – ксилему і флоему.
Ксилема (деревина) складається з первинних (камбіальних) і вторинних (камбіальних) гістологічних елементів: провідні тканини – судини і трахеїди; механічні – деревинні (ксилемні) волокна; запасаючі тканини – деревинна (ксилемна) паренхіма та замінюючі волокна.
Флоема або луб може бути первинного (прокамбіального) та вторинного (камбіального) походження. До елементів тонкостінної флоеми або м’якого лубу належать провідні тканини – ситовидні трубки з клітинами-супутницями та запасаюча луб’яна паренхіма.
Товстостінну флоему (первинну прокамбіальну, вторинна камбіальна) або твердий луб складають механічні тканини – луб’яні волокна.