- •Вторинні зміни клітинної оболонки.
- •Крохмаль (Amylum)
- •Жирні олії – Oleapiguia.
- •Рослиннаклітина
- •Підмодуль№2.Тканини.
- •Твірні або меристеми.
- •Основна тканина (паренхіма)
- •Провідна тканина
- •Провідні пучки
- •Покривні тканини.
- •Механічні тканини (скелетні або арматурні)
- •Видільні або секреторні тканини і структури.
- •1) Нектарники або нектарії та осмофори – багатоклітинні, морфологічно різноманітні структури, які виробляють цукристі речовини нектар.
- •Підмодуль №3.Вегетативні органи
- •Видозміни пагонів – виконують додаткові функції
- •Надземні
- •7.Вусики, причіпки та присоски.
- •Підземні
- •Стебла дводольних рослин
- •Однорічні стебла
- •Корінь Radix Види коренів:
- •Коренева система − сукупність всіх коренів рослини
- •Метоморфози коренів
- •Зони кореня
- •Первинна будова кореня
- •Основні типи листорозташування
- •Анатомічна будова листка
- •Різноманітність листків за структурою
- •Вегетативні органи
- •Тести з коментарями
Крохмаль (Amylum)
Крохмальні зерна складає водорозчинна амілаза (15-25%) і нерозчинний у воді амілопектин (75-85%). За місцем і способом розрізняють: первинний або асиміляційний, вторинний.
Первинний утворюється у хлоропластах при фотосинтезі, існує короткочасно, гідролізується під дією ферментів амілази та діастази до глюкози і переміщується по всіх органах рослин. Вторинний крохмаль синтезується із продуктів первинного гідролізу первинного крохмалю. Його ділять на транзитний, запасний і оберігальний. Транзитний або перехідний крохмаль утворюється і розщеплюється ферментами на шляхах пересування. Оберігальний (заощаджений) крохмаль накопичується в кореневому чохлику, ендодермі стебла. Запасний крохмаль відкладається в амілопластах запасаючих тканин у вигляді крохмальних зерен. Виникають крохмальні зерна шляхом формування центру крохмалеутворення та нашарування довкола нього вдень щільних темних (денних), а вночі обводнених світлих (нічних) шарів крохмалю.
Крохмальні зерна можуть бути концентричними (геометричний і крохмалеутворювальний центри співпадають) і екцентричними (крохмалеутворювальний центр зміщений); простими (з одним центром), складними (з кількома або багатьма центрами та нашаруваннями крохмалю), напівскладними (з кількома центрами, що мають власні нашарування крохмалю) та складно – напівскладними (об’єднання простого і напівскладного зерна).
Крохмальні зерна мають здатність набрякати у холодній воді, при обробці гарячою водою утворюють клейстер. Під дією водовмісних реактивів крохмальні зерна набувають темно – фіолетового забарвлення, зерна рису – синього.
NB! Крохмаль не зустрічається у представників родини айстрові, замість крохмалю утворюється інший вуглевод – інулін.
Інулін і інуліни (С6Н10О5) – розчинні полісахариди, що розщеплюються до фруктози. Виконують роль осморегуляторів і антифризів. Знаходяться у клітинному соку замість крохмалю або разом з ним.
Реактиви на крохмаль:
Розчин 96% спирту → утворення сферокристалів.
Реактив Моліша (α-нафтол) → фіолетове забарвлення.
Утворення алейронових зерен протікає при утворенні насіння. Алейронові або протеїнові зерна поділяють на прості і складні. Прості алейронові зерна складаються з білкової оболонки і аморфного білка, зрідка включають округлий чи грановидний глобоїд (Ca, Mg сіль фосфорної кислоти). У складних алейронових зернах крім вищезазначеного, утворюються білкові кристалогідрати – кристалоїди. Білки виявляють за допомогою ксантопротеїнової реакції при нагріванні з концентрованою HNO3 – з’являється яскраво-жовте забарвлення. Під дією розчину йоду алейронові зерна забарвлюються в золотисто-жовтий колір.
Жирні олії – Oleapiguia.
Знаходяться в гіалоплазмі у вигляді жовтих або безкольорових крапель; в лейкопластах у вигляді олеопластів.
Реакції:
При взаємодії з лугом → омилення, розкладання жирної олії на складові частини – гліцерин і мила.
Судан ІІІ – ІV → рожево – жовтогаряче забарвлення.
На папері олія залишає характерну пляму, яка збільшується при нагріванні.
Речовина |
Мікрореакції |
Зовнішній ефект |
Целлюлоза, або клітковина |
Розчин йоду |
Жовтувато-коричневе |
Розчин хлор-цинк-йоду |
Синє |
|
Фуксин кислий |
Червоне |
|
Лігнін – здерев'яніння, або лігніфікація |
1% р-н флороглюцину + HСlконц. |
Малинове або вишнево-червоне |
Розчин хлор-цинк-йоду + H2SO4 |
Жовте |
|
Сірчанокислий анілін |
Лимонно-жовте |
|
0,5% спирто. р-н сафраніну |
Червоне |
|
Суберин – скорковіння, або суберинізація |
Судан III (ІV) |
Рожево-жовтогаряче |
Розчин KOHконц. |
Пожовтіння+набрякання |
|
Кутин - кутинізація |
Судан III (ІV) |
Рожево-оранжеве |
Розчин хлор-цинк-йоду |
Жовте |
|
Мінералізація: кремнезем карбонати |
Фенол |
Рожеве |
Спалювання |
Залишки кремнієв. скелета |
|
+HCl |
Поява бульбашок СО2↑ |
|
Слиз – ослизнення |
Свіжезготовлений розчин туші (1:10) |
Світлі плями на темному тлі |
Спирт. р-н метиленового синього (1:5000) |
Блакитне або синє |
|
Розчин CuSO4+луг(50% KOH) |
Голубий колір – сім. Malvaceae, зелений колір – сім. Liliaceae |
|
Камідь, або гума – камедевиділення, або гумоз |
Реактив Драгендорфа |
Різнокольоровий осад |
Водний розчин йоду |
Фіолетове |
|
Арабін Басорин + H2O Церезин |
Розчиняється Набухає Не розчиняється, не набухає |
|
Крохмаль |
Розчин йоду |
Темно-фіолетове |
В холодній воді |
Набрякає |
|
При підігріванні в воді |
Утворює крохмальний клейстер |
|
Інулін |
α-нафтол |
Фіолетове |
96% спирт |
Утворення сферокристалів |
|
Глікоген |
Розчин Люголя |
Буре |
Жирні олії |
Луги |
Омилення |
Судан ІІІ (IV) |
Жовтогаряче |
