МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фармакогнозії і ботаніки

Методичний посібник

з фармацевтичної ботаніки

для підготовки студентів

фармацевтичного факультету

до складання іспиту КРОК-1Фармація та Модуль №1

(Анатомія рослин)

ЗАПОРІЖЖЯ 2012

Методичний посібникз фармацевтичної ботанікидля підготовкистудентів очного і заочного відділення ІІ курсу спеціальності «Фармація» та «Технологія парфумерно-косметичних засобів» та студентів IV курсу для підготовки до ліцензійного іспиту «Крок-1» Фармація Модулю №1(Анатомія рослин)м. Запоріжжя: ЗДМУ. 129 с.

Кафедра фармакогнозії і ботаніки

Укладачі: доц. Корнієвський Ю.І.

доц.. Корнієвська В.Г.

Ас. Шкроботько П.Ю.

Ас. Яковлева О.С.

Відповідальний за випуск – доц. Корнієвський Ю.І.

Рецензенти: доктор фармацевтичний наук, завідувач кафедри токсикологічної та неорганічної хімії професор Панасенко О.І.

Розглянуто на засіданні методичної комісії

фармацевтичний дисциплін

Затверджено Цикловою методичною комісією з фармацевтичних дисциплін ЗДМУ. Протокол № «___» ___________ 2012 р.

Підмодуль№1.Рослинна клітина.

Клітинна оболонка складається з целюлози, геміцелюлози і пектинових речовин (клітковина, напівклітковина). Цитоплазму від клітинної оболонки відділяє плазмолема – плазматична мембрана, вакуолі відмежовані від цитоплазми тонопластом. Між плазмолемою і тонопластом знаходиться гіалоплазма.

Реактиви на целюлозу:

• Розчин йоду – жовто-коричневий колір

• Фуксин кислий – червоне забарвлення

• Хлор-цинк-йод – синьо-фіолетовий колір

• Пластиди утворюються з пропластид, здатні до самостійного поділу.

Хлоропласти – забарвлені в зелений колір. (Іон комплексоутворювач Mg²⁺⁾. Мають внутрішні вирости – ламели або тилакоїди, які зібрані в пучки, формують грани, на поверхні яких протікають світлові реакції фотосинтезу. Основна речовина, строма або матрикс, забезпечує темнові реакції фотосинтезу. Вважають, що хромопласти – це кінцевий етап у розвитку пластид.

NB! Мають форму зерен, тому їх називають хлорофіловими зернами.

NB! У хлоропластах знаходяться каротиноїди, які грають роль світлофільтрів, що захищають хлорофіли від яскравого забарвлення. Загальна формула хлорофілу – С₅₅Н₇₂О₅N₄Mg.

Хромопласти – пластиди забарвленні в жовтий, оранжевий або червоний колір завдяки наявності каротиноїдів α,β,γ каротинів та ксантофілів. Утворюються із лейкопластів або хлоропластів. Містять провітамін А. За природою це ізопропеноїдні вуглеводні, що містять 40 вуглецевих атомів. Загальна формула С₄₀Н₅₅О_2.

Лейкопласти – безбарвні пластиди без пігментів у білково – ліпідній стромі. Виконують роль світлофільтрів, за їх допомогою відбувається синтез і накопичення запасних речовин крохмалю (амілопласти), білків (протопласти), жирів (олеопласти).

Хроматофори – пластиди водоростей, містять хлорофіли a,b,c,d каротини та специфічні пігменти. Мають білкові тільця – піреноїди, навколо яких накопичуються запасні продукти.

Комплекс Гольджі – купка сплющених мембранних мішечків (діктіосом) та пухирців. Опорно – структурними одиницями клітинної оболонки є молекули целюлози, об’єднані в ланцюжки – міцели. Пучки міцел утворюють мікрофібрили, зібрані у волокнисті фібрили.

Вторинні зміни клітинної оболонки.

І. Здерев’яніння або лігніфікація – просочування оболонки лігніном.

1. Розчин 1% флороглюцину + концентрована HCl → малинове або вишнево – червоне забарвлення.

2. Хлор-цинк-йод з додаванням сірчаної кислоти → жовте забарвлення.

3. Спиртовий розчин сафраніну → червоне забарвлення.

4. Сірчанокислий анілін → лимонно – жовте забарвлення.

ІІ. Скорковіння або суберинизація – просочування оболонки клітин суберином.

1. Судан ІІІ – ІV → рожево – жовтогаряче забарвлення оболонки.

2. Концентрований розчин КОН → пожовтіння і набрякання скорковілих оболонок.

ІІІ. Кутинізація – процес виділення жироподібної речовини кутину і утворення зовнішнього соскоподібного шару – кутикули.

1. Судан ІІІ – ІV → рожево – жовтогаряче забарвлення.

2. Хлор-цинк-йод → жовте забарвлення.

ІV. Мінералізацію клітинної оболонки викликають аморфні або кристалічні речовини – кремнезем, карбонати.

1. Кремнезем виявляють за допомогою спалювання по залишку кремнієвого скелету; або за допомогою розчину фенолу → рожеве забарвлення.

2. Карбонати – шляхом додавання HCl → виділення СО₂.

V. Ослизнення – метаболічні процеси ізомерного перетворення полісахаридів оболонки чи цитоплазми, що призводять до появи слизу.

1. Розчин туші → ослизненні клітини залишаються світлими на темному фоні.

2. Розчин метиленового синього → блакитне чи синє забарвлення.

3. Розчин лугу → пожовтіння.

4. CuSO₄ + 50 % розчин лугу → представники родини Malvaceae мають синє, родини Liliaceae – зелене забарвлення.

Камедевиділення або гумоз – патологічне посттравматичне ослизнення клітин деревини або серцевини, при якому оболонки і вміст клітин перетворюються в камеді або гуми. Це складні полісахариди, які містять кальцієві і магнієві солі, уранові кислоти і етерифіковані моносахариди.

Кристалічні включення – кінцеві продукти обміну речовин. Кінцевими продуктами метаболізму є кальцієва сіль щавелевої кислоти. Вона накопичується у вакуолях у вигляді кристалогідратів певної форми, яка залежить від кількості молекул кристалізаційної води.

Поодинокі кристали мають форму ромбоедрів, октаедрів, тетраедрів. Іноді паличкоподібні кристали перехрещуються або зрощуються по декілька.

Друзи (дигідрати) – зірчасто зрощені пірамідальні кристали. Вершини пірамід направлені в різні сторони внаслідок чого друза має зірчасту форму. Зустрічаються в листках дурману, корі калини, дубу. Розанівські друзи – друзи, які тяжами зростаються з клітинною оболонкою. Кристали в рослинах відкладаються в тих місцях, які можуть бути поступово видалені або скинуті з поверхні рослин: листя, кори, луски.

Рафіди (дигідрати) – голчасті кристали, що лежать у великих клітинах – ідіобластах щільним пучком. Зустрічаються в листках конвалії, кореневищах купени, чемериці, корені ревеню, м’якоті плодів шипшини.

Стилоїди (дигідрати) – подовжені, вузькі, призматичні кристали із загостреними кінцями, займають вузеньку клітину – ідіобласт, характерні для однодольних рослин.

Кристалічним піском називають дрібні кристали, що заповнюють порожнину ідіобласту або кристалоносного мішка. Накопичуються кінцеві продукти обміну в органах і частинах рослин, що періодично відокремлюються, скидаються рослиною: у листках, у корі, оплодні, шкірці насінин. У старіючих клітин кристалів більше, вони крупніші.

Кристали карбонату кальцію та кремнезему відкладаються в оболонках, вакуолях чи формують тіло цистоліту. Цистоліт – внутрішній виріст оболонки спеціалізованих клітин – літоцист. Може бути диференційованим на целюлозну ніжку і тіло – зростки кристалів карбонату кальцію чи кремнезему.

NB! Кристалічні включення відсутні у представників родини капустяні.