Міське і сільське населення

Місто – населений пункт, в якому проживають не менш як 10 тис. жителів, більша частина яких не зайнята с/г.(454 міста ). 67 % - в містах, 33 % у селах.

Селище міського типу – це населений пункт, де проживають не менш як 2 тис. чол. ( 2 – 10 тис.) , більшість яких працюють у промисловості, торгівлі, транспорті тощо .

Курортні селища – селища, в яких проживає понад 2 тис. постійних жителів, кількість людей, які прибувають на лікування, щороку становить не менш як половину кількості постійних жителів

Урбанізація – процес зростання міст і підвищення їх ролі в житті суспільства, поширення міського способу життя. Найвищий рівень урбанізації в Донецькій обл.(90 %), значний рівень – Луганська (86 % ) , Дніпропетровська (83 % ), найменший – Закарпатська (37 %) , Чернівецька (41 % ) та Івано – Франківська (42 %).

Агломерація – це злиття багатьох міст і населених пунктів у єдине міське поселення . Агломерації бувають: моноцентричними – Київська, Харківська, Одеська, Львівська

біцентричними Дніпропетровсько – Дніпродзержинська, Донецько – Макіївська, Горлівсько – Єнакіївська /, поліцентричними формується на Донбасі

Субурбанізація – процес приєднання прилеглої до великих міст сільської місцевості .

456 міст .

І – за кількістю жителів : 1) малі – до 50 тис ; 2) середні – 50 – 100 тис. ; 3) значні – 100 – 250 тис.; 4) великі – 250 – 500 тис.; 5) найбільші – від 500 – 1 000 тис. ; Запоріжжя – 815 тис., Львів – 733 тис., Кривий Ріг – 669 тис. , Миколаїв - 514 тис., 6) міста – мільйонери – понад 1 млн / Київ – 2,7 млн., Харків – 1,47 млн, Дніпропетровськ – 1,065 млн., Одеса – 1,029 млн.,

Функції міст – промислові, транспортні, науково – освітні, міста – курорти./* багатофункціональні , вузькоспеціалізовані промислові, транспортні, курортно – оздоровчі, військові ./ Село – населений пункт , у якому люди ведуть сільський образ життя і зайняті переважно в с/г.- 29 тис.

три форми сільських поселень: групова, розсіяна( фермерська), кочова/. За кількістю : 1)малі – до 500 (57%) , з них – 20 % хутори ( менше 100 жителів ) , невеликі -250 – 500 – Полісся ( на підвищеннях, сухих місцях ), Карпатські гори ( садиби розкидані і фактично не утворюють села ); 2) середні – 500 – 1000 , тяжіють до річкових долин ; 3) великі села – південь, степ ( іноді простягаються набагато кілометрів уздовж річок та балок ) . Густота сільського населення – найвища – Передкарпаття та лісостеп( найкращий комплекс природних умов для с/г +історичний чинник ), найвища – поліська частина країни, ще нижча – у степовій . У Вінницькій , Закарпатській, Івано - Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Рівненській областях сільське населення переважає над міським. Найбільша густота – 67 осіб на км кв у Чернівецькій області, Івано – Франківська і Закарпатська області .

В Україні до трудових ресурсів (20,6 млн осіб, або 44 % населення країни) належать чоловіки віком від 16 до 60 років та жінки 16-55 років, крім інвалідів І та ІІ груп.

В Україні працездатними вва­жаються чоловіки віком від 16 до 60 років, жінки — від 16 до 55 років, основу трудових ресурсів становить населення середнього віку.

Економічно активне населення - усе працездатне населення, спроможне працювати в народному гос­подарстві.

Економічно активне населення України в 2007 р. становило 22,3 млн осіб, або близько 48 % населення країни.

Економічно активне населення — це населення віком 15—70 років, зайняте населення, а також безробітні.

не працюють і не шукають роботи, належать до економічно неактивного населення.