Бессарабія

так називали Валахію разом із Придунайськими землями.

Назва «Бессарабія» відома від кінця XV ст., історична область між річками Прутом, Дністром і гирлом Дунаю*У 1812 р, Бессарабія була приєднана до Росії, У 1924 р. вона ввійшла до складу Молдавської автономної республіки, а піс­ля утворення Молдавської РСР — до складу України. У 1940 p., коли землі Бессарабії передавалися від Румунії до СРСР, Північна і Південна Бессарабія відійшли до України, а в середній частині, заселеній переважно молдавана­ми, було утворено Молдавську РСР (зараз Республіка Молдова).

Як і Північна Буковина, Бессарабія з 1918 до 1940 р. була окупована Румунією, після чого ввійшла до складу СРСР*Бессарабія розташована між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю

** У межах України вона охоплює частини Чернівецької та Одеської областей. Значну частину населення тут становлять молдавани і румуни.

Полісся ототожнювалися з Поліссям

Як самостійна земля Полісся відоме з XIV ст..

Північні області України, які межували з Білоруссю та Росією, Як самостійна земля Полісся відоме з XIV ст. і переважно пов'язувалося з районом, який складав основу Турово-Пінського та Чернігівського князівствЧастина дослідників відносять до Полісся всю північну частину України, представники іншого підходу обмежують цю істо­ричну землю басейном річки Прип'ять,

Слобожанщина

*Українці селилися слободами (імовірно, від слова «воля») від чого й походить назва землі.

* П — територія, освоєна в XVII ст. й активно заселена козаками та селянами, що рятувалися від національно-релігійного гніту Речі Посполитої, з одного боку, і кріпосного гніту Російської імперії, з іншого

** в основному в XVII ст. за рахунок переселенців із Закарпат­тя, Карпат, Галичини і Поділля. Тривалий час

Слобожанщина

була «диким полем» між Україною, Росією та Кримським ханством

** тягнеться у вигляді смуги від Сумської на півночі до Донецької і Луганської областей на півдні і аж до сусідніх областей Росії, де дер­жавний кордон розділив українські етнічні землі.

Донщина

Донщина розташована в басейні середнього й нижнього Дону. Вона інтенсивно колонізувалася росіянами та українцями (вони здебільшого займали західну й південну частини краю) у XVII—XVIII ст., після звільнення від Кримського ханства й султанської Туреччини.

Зараз у межі України входить частина Донщини, що охоплює схід Донецької й південь Луганської області.

Таврія

походить від давнього населення Криму — таврів, Ще з античних часів так називали Кримський півострів. Назва землі походить від давнього населення Криму — таврів, які ще до нашої ери засе­ляли південну частину півострова. Уже в давнину Таврія була районом взає­модії античної Греції й Риму, Київської Русі й Візантії, Кримського ханства й козацької України. *У наш час це територія Автономної Республіки Крим і південь Херсонської області.

Галичина

Галицьке князів­ство з центром у місті Галичі** слово «Галич» — так називалась колишня фортеця, заснована галичанами

У середні віки на (згадується в Іпатіївському літописі

Назва походить від міста Галич, що з 1199 р. став центром Галицько-Волинського князівства. Від кінця XII до середини XIV ст. князівства існували як Галицько-Волинська держава. Після втрати незалежності Галичина опинилися в межах Польщі.

Деякий час вони зберігали автономію однак згодом їх землі стали воєводствами Польсько - Литовської держави. . Із кінця XIV ст. ця територія потрапляє під владу Польщі. Від 1772 р Галичина стала провінцією Австрійської імперії, де отримала самоврядуван­ня. Із розпадом Австро-Угорщини на основі Галичини була створена Західно - Українська Народна Республіка, яка в 1919 р. возз'єдналася з Українською Народною Республікою, територію якої з 1919 р. знову окупувала Поль­ща. Із 1939 р. Галичина об'єдналася з основною частиною України, увійшовши до складу СРСР,

** Галичина — це територія нинішньої Львівської, Івано-Франківської і більшої частини Тернопільської областей