9 клас Загальна характеристика господарства України

Економіка України була складовим елементом єдиної господарської системи СРСР = була підпорядкована виконанню єдиних народногосподарських завдань, без достатнього урахування потреб республіки.

Господарство України - це сукупність га­лузей, які виконують певні господарські функції і розміщуються по території, обмеженій державним кордоном, за певними закономірно­стями.

Для виникнення і розвитку національного господарства обов'язко­вими є такі умови:

1) Формування державних структур управління;

2) Наявність трудових і природних ресурсів,

3) галузі і сфери діяльності, підприємства, установи і заклади, у яких працює насе­лення країни, транспортні шляхи.

Господарський комплекс - поєднання галузей господарства на певній території , забезпечує матеріальні й духовні потреби людей.

І) Природні ресурси

ІІ) Трудові ресурси

А) Виробнича сфера

Б) Невиробнича сфера

Єдиний господарський простір - є територія, де розміщені господарські об'єкти і здійснюється господарська діяльність.

Його існування і розвиток забезпечується

1)за­гальним законодавством,

2)єдністю грошово-кредитної системи,

3)Єдністю митної території

4) наявністю єдиних енергетичної, транспортної й інших систем. .

Відстань між господарськими об'єктами = важливе для успішного розвитку господарського простору

( наприклад між сиро­виною, з якої виробляють певну продукцію, і підприємством, що її ви­робляє, або між виробником певних речей і послуг та їх споживачами) = є транспортними витратами на її подолання.

Пошук найліпшого варіанта розміщення об'єктів господарства по тери­торії країни є важливим завданням економічної географії.

Від планового до ринкового господарства.

Україні наданий статус країни з ринко­вою економікою, розбудова ринкового господарства і нині залишається актуальним завданням.

В ринковому господарстві змінюється не лише організація виробництва товарів і послуг, а й управління ним.

Щоб розвивати ринкову систему господарювання, в Україні роз­роблено програму перебудови господарського комплексу = матеріальні та інші ресурси перерозподіляють на користь тих галузей і сфер діяльності, що працюють на задоволення цих потреб населення.

Впроваджують різноманітні господарські реформи:

1) приватизація (наприклад, землі, підприємств, житла, навчальних закладів),

2)технічне і технологічне переоснащення виробництва,

3)роз­виток підприємництва, докорінна зміна фінансової та банківської сфер діяльності тощо.

Завдяки ринковим реформам сформується конкурентне господарське середовище для виробників товарів і послуг і Україна поступово ввійде у світовий економічний простір як конкурентоспроможна держава.

Пріоритетним завданням сучасного розвитку господарства нашої країни є також гнучке і безконфліктне поєднання вже сформованої державній формі власності з приватною формою власності.

Галузева структура господарства.

Галузева структура господарства - склад галузей і співвідношен­ня між ними, а також зв'язки між галузями в межах країни. Основни­ми її компонентами є галузі.

*Сукупність галузей, що характеризуються певними співвідношеннями й взаємозв'язками, називають галузевою структурою народного госпо­дарства.

Галузь господарства - це сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю господарських функцій.

Галузь господарства — це група підприємств, що випускають один вид продукції або спеціалізуються на наданні однотипних послуг.

Галузь промисловості – це сукупність підприємств, що об’єднані на основі : 1)спільного призначення продукції ; 2) однорідності сировини і матеріалів, які споживаються; 3) спільних технологічних процесів; 4)своєрідності професійного складу кадрів тощо .

всі галузі об'єднані у дві сфери – І) вироб­ничу і ІІ)невиробничу.

До виробничої сфери = галузі господарства, які створю­ють матеріальні речі = промисловість, сільське господарство і будівництво. Ця сфера охоплює також галузі, які доставляють створені матеріальні блага споживачам, зокрема транспорт і зв'язок.

До виробничої сфери відносять також галузі, які продовжують процес вироб­ництва у сфері обігу товарів. Серед них - торгівля, матеріально-технічне поста­чання, заготівля та ін.

Галузі матеріального виробництва поділяють на добувні та пере­робні .

Галузі можуть поділятися на підгалузі = вугільна промисловість розрізняють кам'яновугільну та буровугільну підгалузі.

Найдрібнішою одиницею галузевої структури господарства є вид виробництва.

За га­лузями господарства їх поділяють на:

=промислові (заводи, фабрики, комбінати, шахти тощо),

=сільськогосподарські (ферми, агрофірми),

=транспортні та ін.

За формами власності нині в Україні сформувалися підприємства

=державної,

=колективної

= приватної власності.

На підприємства колективної форми власності припадає нині понад 80 % усіх підприємств.

Невиробнича сфера - це сукупність галузей господарства, які нада­ють послуги нематеріального характеру безпосередньо населенню чи суспільству в цілому . Свою діяльність галузі невиробничої сфери здійснюють в установах, закладах.

Міжгалузеві комплекси - об'єднання у групу галузей міцними виробничими, транспортними та іншими зв'язками.

У господарській практиці України сформувалися такі міжгалузеві комплекси,

паливно-енергетичний (ПЕК), металургійний, хімічний, машинобудівний, лісопромисловий, агропромисловий, будівельний, транспортний, соціальний. рекре­аційний, морегосподарський, зовнішньоекономічний, інформаційний комплекси.

Галузева структура господарства будь-якої країни змінюється в результаті впливу різних чинників:

= науково-технічного прогресу,

= економіч­них перетворень,

= зміни системи господарювання.

Вони призвели до

= скорочення частки виробничої сфери (промисловості й сільського госпо­дарства) і

= збільшення частки невиробничої сфери.

Значення структурної . перебудови :

1)згортання і ліквідація старих виробництв, які не задовольняли вимоги ринкової економіки,