- •1. «Українська карта»
- •2. Ставлення українських політичних сил та населення обох імперій до війни.
- •3. Створення Союзу визволення України.
- •4. Заснування Головної української ради.
- •5. Формування легіону Українських січових стрільців
- •Бойові дії під час Першої світової війни на українських землях (1914-1917 рр.)
4. Заснування Головної української ради.
На підавстрійських землях виникло кілька об'єднань, які по-різному бачили шляхи розв'язання національного питання. Ще напередодні війни велися переговори з віденськими політичними й урядовими колами про поділ Галичини на західну (польську) та східну (українську) частини за національною ознакою. Українські діячі не втрачали надії досягти цього і після початку війни. 1 серпня 1914 р. представники Української національно-демократичної, Радикальної й Соціал- демократичної партій створили у Львові Головну українську раду (ГУР), що мала перебрати на себе функції єдиного представницького органу краю. Очолив цей орган К. Левицький.
3 серпня 1914 р. було проголошено «Маніфест Головної української ради». У цьому документі ГУР вказувала на загарбницьку мету політики Росії щодо Західної України та чітко окреслювала власну позицію: «Представники українського народу Галичини, всіх політичних напрямів, яких злучить один національний ідеал, зібралися в Головну Українську Раду, яка має бути висловом однієї думки і одної волі українського народу. Коли не можемо війни відвернути, то мусимо старатися, щоб кров батьків принесла добро дітям».
5. Формування легіону Українських січових стрільців
Головна Українська Рада почала переговори з габсбурзьким урядом щодо створення національного збройного формування з українців. У середині серпня Відень ухвалив відповідне рішення. Спочатку йшлося про український легіон. Зрештою, до легіону Українських січових стрільців (УСС) увійшли 10 сотень по 250 вояків. З них 2 сотні як резерв дислокувалися в Закарпатті під командою Г. Коссака.
Формування легіону мало на меті не лише продемонструвати лояльність до Австро-Угорщини, а й створити інструмент українського представництва, який мав стати серйозним чинником дипломатії та політики під час війни і після її закінчення.
Україна у роки першої світової війни
Бойові дії під час Першої світової війни на українських землях (1914-1917 рр.)
Рік |
Події |
1914
|
На початку серпня російськими військами було зупинено наступ австро-угорської армії у прикордонних боях.
18 серпня розпочався успішний наступ 8-ї російської армії під командуванням 0. Брусилова, який переріс у загальний наступ п'яти російських армій Південно-Західного фронту.
23 серпня розпочалась «Галицька битва», яка тривала до кінця вересня. Росіяни оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною і вийшли на Карпатські перевали. Австрійські втрати склали 400 тис. убитими, пораненими і полоненими. Кінець осені — зима. Боротьба за Карпатські перевали. Завдяки допомозі німецьких військ австро-угорська армія не дала можливість росіянам подолати перевали |
1915 |
У лютому австрійці звільнили Чернівці від російських військ.
У березні російські війська взяли фортецю Перемишль (у полон потрапило 120 тис. австрійців). Це був останній успіх росіян у кампанії 1914-1915 рр.
2 травня - прорив російського фронту німецькими військами в районі Горлиці й Тарново.
22 червня австро-німецькі війська вступили у Львів. Швидкий відступ російських військ, який завершився лише в жовтні на лінії Кам'янець-Подільський—Тернопіль—Кременець—Дубно. Утрати росіян склали 150 тис. убитими, 700 тис. пораненими, 900 тис. полоненими. Росіяни втратили завойовані Північну Буковину і Східну Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Західну Волинь |
1916 |
22 травня розпочався наступ російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова (увійшов в історію під назвою «Брусилівський прорив»).
25 травня росіяни взяли Луцьк, а 5 червня — Чернівці, підійшли до Львова. Російські війська просунулися на 120 км вглиб фронту, відвоювавши частково Західну Волинь, Східну Галичину і Північну Буковину. Утрати австро-угорської армії склали 1,5 млн. осіб убитими, пораненими і полоненими |
1917 |
Червневий наступ російської армії на львівському напрямку завершився повним провалом і витісненням російських військ із Галичини і Буковини. Відбулася стабілізація фронту до укладення Брест-Литовського миру |
1