6. Річні плани ремонтів.

Річні плани розробляються електростанцією до 1 березня року, що є попереднім відносно планового. Проект плану готується планово-виробничим відділом електростанції, узгоджується з головним інженером електростанції і направляється в генеруючу компанію.

На базі річних планів, розроблених електростанціями, що входять до складу генеруючої компанії, складаються зведені річні плани і до 1 квітня року розробки плану узгоджуються з об’єднаним диспетчерським управлінням (ОДУ) і з підрядними організаціями, що залучаються до ремонту. До проектів річних планів, що складаються електростанціями, додаються пояснювальні записки, у яких наводяться заходи, намічені до виконання під час ремонтів щодо покращення техніко-економічних показників експлуатації і ремонту обладнання, а також план виготовлення складальних одиниць, деталей та ремонтної оснастки із за значенням виконавців та строків виконання.

7. Визначення об'ємів робіт при капітальному ремонті.

Капитальный ремонт включает в себя:

а) работы, предусмотренные текущим ремонтом;

б) проверку технического состояния выключателя с заменой изношенных деталей;

в) проверку ошиновки с очисткой контактов;

г) ремонт и замену сигнальной аппаратуры, цепей вторичной коммутации, приборов, трансформаторов тока и напряжения;

д) наладку работы защиты, сигнализации блокировочных устройств;

е) ремонт корпуса ПП, ограждения и стойки воздушного ввода;

ж) покраску токоведущих и заземляющих шин, конструкции высоковольтного разъединителя и корпуса ПП.

8. Підготовчі заходи для виконання ремонту.

6.6.1 Підготовка робочого місця полягає у виконанні технічних заходів із відключення струмовідних частин, вивішування плакатів, установлення огороджень, замків, перевірки відсутності напруги, установлення заземлень та відповідних плакатів про заземлення.

Підготовка робочих місць виконується за дорученням працівника, який видає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи і не потребує оформлення окремого наряду або розпорядження.

6.6.2 Під час підготовки робочого місця забороняється присутність працівників, яким не доручена ця робота, за винятком осіб, що контролюють.

6.6.3 Не дозволяється змінювати передбачені нарядом (розпорядженням) заходи з підготовки робочих місць.

У разі виникнення сумніву в достатності і правильності заходів з підготовки робочого місця і можливості безпечного виконання робіт ця підготовка має бути припинена з наступним повідомленням про це особі, яка видає дозвіл на підготовку робочого місця.

6.6.4 Підготовку робочих місць виконують працівники, які мають право на оперативні перемикання в даній електроустановці, а також виробничі працівники, за умов, передбачених пунктом 7.5.24. глави VII цих Правил.

6.6.5 Перед допуском допускач разом з керівником робіт повинні перевірити виконання технічних заходів з підготовки робочого місця.

9 Документація, що необхідна для виконання ремонту.

• Оперативний журнал

• Журнал дефектів

• Журнал релейного захисту

• Журнал розпоряджень

• Оперативна схема первинних з’єднань

• Суточна відомість режиму працюючого обладнання

10. Типові технологічні карти на ремонт, їх зміст.

11. Організація приймання обладнання в ремонт.

Руководитель цеха или другого подразделения обязан предоставить оборудование или участок сети для ремонта в срок, определенный месячным планом ППРОСПЭ. По согласованию с начальником ремонтного или ремонтно-эксплуатационного участка он может перенести срок ремонта в пределах, обеспечивающих производство ремонта в течение планируемого месяца, о чем вносится соответствующая запись за обеими подписями в месячный план- отчет ППРОСПЭ (см. табл. П1-4). Перенос срока ремонта за пределы данного месяца может быть произведен по заключению эксплуатационного участка и инспектуры ОГЭ лишь с разрешения главного энергетика, а для основного энергетического оборудования — главного инженера предприятия. За выполнение месячных планов ремонта энергетического оборудования и сетей руководители ремонтных (при централизованной форме организации энергетической службы) и производственных (при децентрализованной форме организации энергетической службы) цехов и участков несут полную ответственность наравне с ответственностью за выполнение производственного плана по выпуску основной продукции. Перед сдачей в ремонт оборудование или участок сети с соответствующими каналами или траншеями должны быть тщательно очищены от масла, пыли, мусора и грязи. Подходы к оборудованию, к участку сети или сетевому устройству, а также рабочее место для их ремонта или демонтажа должны быть освобождены от деталей, материалов, инвентаря, оснастки и тщательно убраны. Ответственность за подготовку объектов к передаче в ремонт возлагается на администрацию производственного цеха — владельца оборудования. Приемка оборудования или участка сети из ремонта осуществляется контрольно-приемным аппаратом (КПА) отдела технического контроля (ОТК) предприятия совместно с начальником (мастером) соответствующего эксплуатационного или ремонтно-эксплуатационного участка и с мастером производственного цеха (подразделения) — владельца оборудования. При наличии в структуре энергоремонтных цехов специализированных чисто эксплуатационных и чисто ремонтных участков приемка оборудования и сетей из текущего ремонта вполне объективно может обеспечиваться начальником (мастером) соответствующего эксплуатационного участка.

Організація приймання обладнання з ремонту.

Вышедшее из ремонта энергетическое оборудование или участок сети считается принятым в эксплуатацию после проверки его состояния, проведения предусмотренных испытаний, включая испытания в рабочем режиме: после текущего ремонта в течение 8 ч и после капитального ремонта 24 ч. Испытание электрической части технологического оборудования производится одновременно с испытанием самого технологического оборудования. Это необходимо не только для правильной опенки качества ремонта той или иной установки в целом, но и для обеспечения наиболее экономичных режимов его работы. Для станочного оборудования, а в принципе для любого оборудования, оснащенного электроприводом, достаточно объективным методом оценки качества ремонтов является метод самоторможения (выбега). Для оценки качества ремонта электропечей и особенно состояния теплоизоляции хорошие результаты дает анализ температурной кривой остывания печи. Ценным в обоих методах контроля качества ремонта является то, что они одновременно выявляют источники и дают количественную оценку возможных потерь электроэнергии, вызванных некачественным ремонтом. Оформление приемки из ремонта производится предусмотренными подписями в карте ремонта (см. табл. П1-1) и в плане-отчете ППРОСПЭ (см. табл. П1-4). В необходимых случаях для особо ответственного оборудования, когда это предусмотрено соответствующими правилами и инструкциями, составляется акт приемки оборудования или сети из ремонта. Данный акт вместе с протоколами испытаний хранится в конверте соответствующей единицы оборудования. В паспорт оборудования, подвергшегося одновременно с ремонтом также модернизации, вносятся соответствующие изменения с указанием даты. На оборудовании ниже заводского паспортного щитка устанавливается дополнительно ремонтный щиток с указанием новых параметров, организации, выполнившей модернизацию, и даты. Для контроля качества ремонта, проведения межоперационных и профилактических испытаний энергоремонтные цеха и лаборатории ОГЭ должны быть оснащены соответствующей аппаратурой и испытательными стендами. Приемка из ремонта высоковольтного электрооборудования или участка сети, а также электрооборудования со сложными схемами управления по списку, утверждаемому главным энергетиком предприятия, производится высоковольтной или электротехнической лабораторией предприятия (ОГЭ).

12. Типові виробничі норми їх призначення та використання.

Современное энергетическое производство представляет собой совокупность процессов, связаных с использованием энергетических ресурсов, производством и распределением электроэнергии и теплоты.

Тесная связь энергетических предприятий с потребителями электрической энергии определяет необходимость обеспечения ее бесперебойной подачи и высокого уровня надежности электроснабжения потребителей.

13. Спеціалізовані бригади для виконання ремонтів.

Состав специализированных бригад должен быть определен в проекте производства работ ( ППР) в зависимости от характера и объема выполняемых работ, при этом должно сохраняться правильное соотношение принятого квалификационного состава рабочих с разрядом работ. Основанием для определения численного и квалификационного состава рабочих должны быть калькуляции затрат труда, принятая технология и сроки производства работ. 

Предельная численность первичного коллектива определяется особенностями производства, но, как правило, не превышает 50 - 70 человек. В состав специализированной бригады должно входить 10 - 25 человек, комплексной сквозной - 30 - 50 человек. Принято, что один руководитель не должен иметь более 15 непосредственно подчиненных работников. Оптимальная численность первичного коллектива 7 - 10 человек.

14. Централізована система ремонтів.

Централизованная система ремонта является экономически оправданной для мелких цехов и кислородных станций. Для средних и крупных цехов и производств наиболее целесообразен смешанный способ выполнения ремонтных работ. Кроме этого, специализированные ремонтные предприятия ( тресты, управления, участки и базы) изготовляют запасные части и оснастку, разрабатывают и изготовляют средства механизации, разрабатывают технологию ремонта, создают обменный фонд оборудования и его узлов.  Централизованная система ремонта оборудования позволяет решить проблему обеспечения запасными частями заводов и значительно сократить стоимость ремонта за счет концентрации ремонтного производства и организации специализированных участков по восстановлению изношенных деталей. 

Децентралізована система ремонтів.

Децентрализованная система организации обслуживания и ремонта электрооборудования состоит в том, что капитальные и средние ремонты производятся в электроремонтных мастерских или цехах, а межремонтное обслуживание выполняется персоналом цехов основного производства. При этом электротехнический персонал (электрики, мастера) основных цехов административно подчиняется начальникам этих цехов, а подчиненность главному энергетику заключается лишь в оперативном и техническом отношении. Это усложняет организацию выполнения работ, ведет к снижению качества обслуживания и ремонта. Децентрализованная система характеризуется отсутствием специализированных ремонтных служб. Все электроремонтные работы выполняет персонал электроремонтных мастерских или бригад, находящихся в административном подчинении соответствующего начальника, например начальника цеха.

Змішана система ремонтів.

Смешанная система характеризуется тем, что в структуре предприятия имеются как электроремонтные мастерские и бригады, выполняющие небольшие по объему и сложности ремонтные работы, так и специализированные ремонтные службы, осуществляющие сложные и большие по объему работы. В настоящее время для проведения технической диагностики (определения состояния оборудования и выявления неисправностей) и ремонта все более широко используются средства вычислительной и микропроцессорной техники (установки, стенды, устройства для диагностики и испытания электрооборудования), позволяющие сокращать сроки проведения ремонтов, уменьшать затраты на ремонт и повышать эффективность эксплуатации электрооборудования. 

15. Організація складського та інструментального господарства.

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

До основних завдань складського господарства належать:

— організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;

— забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;

— максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій;

— комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу "точно вчасно", що значно зменшують обсяг складських запасів. Склади оснащуються різними стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосовувати кодову шифровку і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід'ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва.

Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для виміру довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).

Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кількості збережених матеріалів, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.