3. Контроль адміністративних витрат.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

4. Перевірка правильності визначення виробничої собівартості продукції, робіт (послуг).

Перевірка правильності визначення виробничої собівартос­ті продукції, робіт (послуг) — це завершальна стадія контролю з даного розділу ревізійної роботи.

При переході до контролю визначення виробничої собівартості продукції треба систематизувати та узагальнити інформацію про вплив попередньо виявлених порушень на обсяги витрат за періодами (кварталами року). Крім того, обсяги витрат на виробництво і випуск продукції в основному не збігаються в часі: є незавершене виробництво станом на перше число та його розміри постійно змінюються; можуть існувати витрати, які належать до майбутніх періодів.

Основні напрями контролю:

1) перевірка правильності оцінки обсягів незавершеного вироб­ництва на кінець місяця;

2) перевірка обґрунтованості й правомірності включення витрат до складу витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат;

3) перевірка розрахунку фактичних витрат на виробництво за видами продукції, що виробляється підприємством, видами вироб­ничої діяльності;

4) перевірка правильності складання декларації про прибуток підприємства.

Здійснюючи контроль достовірності даних про наявність не­завершеного виробництва, його реальні обсяги, ревізор вивчає особливості напряму та сфери підприємницької діяльності, проводить під час ревізії інвентаризацію незавершеного виробництва, може застосовувати прийоми експертної оцінки спеціалістами по об’єктах витрат.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні завдання перевірки витрат основної діяльності.

2. Які джерела інформації використовують під час перевірки витрат основної діяльності?

3. Назвіть склад та напрями перевірки загальновиробничих витрат.

4. Які напрями перевірки визначення виробничої собівартості продукції?