3. Особливості організації діяльності соціальних служб та спеціалізованих формувань, які підпорядковуються центрам для сім'ї, дітей та молоді

Одним із важливих і особливих напрямів діяльності ЦСССДМ є профілактика негативних явищ у молодіжному, середовищі. Про­грама профілактики розрахована на проведення профілактичної ро­боти серед неповнолітніх та молоді, їх батьків, на професійну допо­могу, що надається педагогічним колективам навчальних закладів. Особлива увага приділяється дітям та молоді (рхильним до адик-тивної поведінки), неповнолітнім, які перебувають на обліку в кримі­нальній міліції, а також неповнолітнім та молоді, як] звільнились з місць позбавлення волі, безпритульним, бездоглядним, тобто схильним до асоціальної поведінки. Процес профілактичних заходів, які здійснює центр, включає: первинну, вторинну і третинну педа­гогічну профілактику адиктивної поведінки:

Первинна педагогічна профілактика передбачає виховання антинаркогенної спрямованості особистості, його морально-психо­логічної стійкості як основного характерологічного утворення, що

відіграє вирішальну роль у критичних ситуаціях, ситуаціях вибору, про. позиції наркогенних речовин.

У цьому плані першочерговими виділяються ряд завдань у процесі виховання учнів підліткового віку:

виховати правильне розуміння природи наркогенних речовин;

особливості їх впливу на ЦНС людини, віддалених наслідків зловживання;

формувати поняття про морально-психологічну стійкість осо­бистості як основу здорового способу життя;

виховувати культуру потреб, бажань, захоплень підлітків;

формувати поняття про норму моралі у вихованні до власної стійкості деяких антиособистісних захоплень - паління, пияцтво, наркоманії, токсикоманії;

виховувати свідоме бережливе ставлення до свого здоров'я, власного організму, формувати уміння раціонально використовувати його психологічні можливості;

формувати науково обгрунтовані уявлення про анатомо-фізіо-логічні та психологічні зміни, що відбуваються в організмі у ситуаціях стресів, інформаційних перевантажень, автотренінгу, самопсихо-терапії, умінь самоконтролю та самооцінки у поведінці;

. формувати основу моральних звичок індивідуальної поведін­ки та прийняття рішень у ситуаціях можливих зловживань наркоген-ними речовинами.

Вторинна профілактика передбачає в основному діагносту­вання та виявлення залежності підлітків від наркоречовин. Основними завданнями якої є:

визначення рівнів інформованості підлітків про дію наркоген­них речовин на людський організм та наслідки їх вживання;

виявлення таких індивідуально-психологічних станів, які пе­редують проявам адиктивної поведінки;

. вивчення можливих умов і факторів, що сприяють виникнен­ню схильності до адиктивної поведінки;

• вивчення виділених умов і факторів виникнення схильності осотЗисгості до адиктивної поведінки, станів, що їм передують, і на цій основі встановлення осіб групи "ризику";

• діагностика мотивів адиктивної поведінки підлітків;

І вивчення найбільш чуттєвих і сенсаційних до виховного впли­ву компонентів у структурі особистості учня (рис характеру, особли­востей темпераменту, інтересів тощо).

Вивчені завдання зумовлюють різноманітність методів психо-лого-педагогічної діагностики та перелік основних заходів вторинної профілактики:

вивчення основних справ учнів, включаючи довідку про стан здоров'я;

знайомства з сім'єю, вивчення її соціально-психологічного клімату;

бесіди з іншими вчителями-предметниками;

спостереження за поведінкою підлітка на уроці та у позанав-чальній діяльності за такими параметрами: успішність, відношення до навчання, до праці, до товаришів, до себе, до близьких,^ до батьків, участь у спільному житті класу, школи, навички культури поведінки;

спостереження за індивідом групи ризику у педагогічно-значу­щих ситуаціях.

Третім видом педагогічної профілактики афективної поведінки учнів є система заходів, спрямованих на корекцію поведінки учня, його перевиховання, переорієнтацію та реабілітацію хворих алкого­лізмом і наркоманією. Здійснюється на основі результатів організа­ційно-аналітичних заходів вторинної профілактики.

Завданнями третинної профілактики є:

на основі встановлених груп "ризику" здійснювати індивіду­альний виховний профнлактичний вплив на особистість учня шляхом використання доцільного та професійного вираженого арсеналу від­повідних педагогічних засобів;к

. створення сприятливих для корекції адиктивної поведінки учнів умов соціального оточення психологічного клімату, позитивно психологічного самопочуття;

однією з найпоширеніших і на думку центрів ССМ ефективних форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці, залишається лекційна робота, яка насичується новітніми технологіями та прийомами.

Варто також звернути увагу на те, що для профілактичної робо­ти фахівці центрів соціальних служб для молоді широко використову­ють масові та профілактичні акції, як|, організовуються під час Всесвітніх днів боротьби з тютюнопалінням, боротьби з наркотиками, боротьби зі СНІДом.

Одночасно фахівці та волонтери Центру організовують роздачу пам'яток, буклетів, листівок, профілактичного змісту засобів контра­цепції, проводять експрес-опитування, вікторини, конкурси малюнків, плакатів, спортивні змагання. Нерідко практикують індивідуальні кон­сультації спеціалістами різного профілю.

Відповідно до головних завдань, Центри реалізують на практиці соціальні програми за 9-ма напрямками:

"Соціальна підтримка молодої сімї".

Програма виконується за 4-ма напрямками, а саме: підготовка молоді до сімейного життя, стабілізація сімейних стосунків, допомога батькам у вихованні дітей, сімейна психотерапія.

Основні форми роботи: клуби молодої сімї, школи батьківської підтримки, консультативні пункти, відеолекторії, "Служба знайомства", "Пошта довіри", благодійні акції, семінари, конференції, круглі столи.

"Соціальна адаптація жіночої молоді (дівчат-підлітків та їхніх батьків, молодих жінок із сільської місцевості, неповнолітніх матерів, матерів-одиначок, молодих жінок, які зазнали насильства, незайня­тих та безробітних жінок)".

Основні форми роботи: "Школи майбутніх мам", "Служби зна­йомств", "Школи виживання", медико-соціологічні кабінети, консуль­тативні пункти, вечірні та недільні жіночі гімназії.

3. „Соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами". Головною метою діяльності за цією програмою є формування

умов адаптації молодих інвалідів та членів їхніх сімей до сучасного життя, інтеграція їх у суспільство, об'єднання зусиль батьків, сприян­ня вирішенню соціальних, психологічних, особистих проблем, твор­чому розвитку молодих інвалідів та організації їхнього дозвілля.

Основні форми роботи: центри соціальної реабілітації та адап­тації Дітей-інвалідів, театри інвалідів, спеціалізовані телефонні лінії, соціальний патронаж, клуби за інтересами, спеціалізовані служби знайомств, просвітницькі курси для батьків, сприяння працевлашту­ванню, матеріальна допомога.

4. "Соціальна підтримка дітей та молоді пільгових категорій (дгги-сироти, діти, які залишилися без опіки батьків, діти-сироти, які живуть у сім'ях опікунів; діти, які виховуються в будинках дитини, дошкільних дитячих будинках, школах-інтернатах, у дитячих будин­ках сімейного типу; діти, які вже навчаються у закладах освіти; підліт-ки-сироти віком до 18 років)".

Реалізація даної програми має на меті адаптацію даної кате­горії молодих людей до реалій сучасності, розвиток фостерінгу, дитячих будинків сімейного типу.

Основні форми роботи: консультативні пункти, клуби спілкуван­ня та взаємопідтримки, оздоровлення та санітарно-курортне лікуван­ня, проведення культурно-масових і благодійних заходів.

"Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі (алкоголізм, наркоманія, В1Л/СН1Д, захворювання, що передаються статевим шляхом)".

Система соціально-профілактичної роботи у цьому напрямі представлена такими структурними компонентами: соціально-педа­гогічна профілактика, соціально-психологічна допомога, соціальна адаптація та реабілітація.

Основні форми роботи: відеолекторії, конференції, рекламно-інформаційна компанія, спеціалізовані "Телефони довіри", конкурси, рольові ігри, вікторини. Вечори запитань-відповідей,

"Профілактика правопорушень у молодіжному середовищі (молоді, що повернулася з місць позбавлення волі, молоді з девіантною поведінкою, безпритульних дітей, їхніх батьків і соціального оточення, молоді, що стоїть на обліку у кримінальній міліції)".

Основні форми роботи: просвітницько-консультативна робота, правова освіта та правове вихований, інформаційна робота* органі­зація притулків.

7. "Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молодГ. Основний акцент при реалізації даної програми робиться на

вдосконаленні системи процЬорієнтаційної роботи, системи заходів щодо сприяння працевлаштуванню окремих категорій молоді.

Основні форми роботи: молодіжні біржі праці та агентства зай­нятості, консультативні пункти, профконсультпункти, фонди зайня­тості, курси набуття професій.

"Сприяння творчому розвитку дітей та молоді, організація їхнього змістовного дозвілля, відпочинку, оздоровлення".

Основні форми роботи: акції, змагання, КВК, фестивалі, конкурси, інтелектуальні ігри, вікторини, організація таборів відпочинку та праці.

"Соціальна підтримка військовозобов'язаної моподі (допри­зовна та призовна молодь. Військовослужбовці та члени їхніх сімей, службовці за призовом".

Робота, спрямована на військово-патріотичне виховання молоді, підготовку допризовної та призовної молоді до проходження служби в Збройних сипах.

Таким чином, для ефективної діяльності Центрів необхідно реа­лізувати всі перераховані напрями.

Головними є: професійна допомога сім'ям, які опинилися у склад­них життєвих обставинах, сприяння соціальній адаптації складних дь тей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, попереджен­ня соціального сирітства та насильства в сім'ї, формування позитив­ного іміджу сім'ї у суспільстві.

На Центр СССДМ покладено і обов'язки щодо пошуку, навчання кандидата у прийоми» батьки та батьки-вихователі, а при створенні прийомних будинків чи будинків сімейного типу - здійснення І соціального супроводу.