
- •1. Методика аналізу пожежної
- •2. Принципи розробки заходів,
- •1. Методика аналізу пожежної небезпеки
- •1.1. Аналіз утворення горючого середовища
- •1.1.1. Пожежонебезпечні властивості речовин, що обертаються у
- •1.1.3. Горюче середовище поза технологічними апаратами.
- •1.2. Аналіз можливих джерел запалювання
- •1.2.1. Відкритий вогонь та розжарені продукти згорання
- •1.2.2. Теплові прояви механічної енергії
- •1.2.3. Теплові прояви електричної енергії
- •1.2.4. Теплові прояви хімічних реакцій
- •1.3. Аналіз можливих шляхів розповсюдження
- •2. Принципи розробки заходів, що забезпечують
- •2.1. Заходи, які виключають утворення горючого
- •2.1.1. При нормальному веденні технологічного процесу
- •2.1.2. В період пуску та зупинки технологічних апаратів
- •2.2. Заходи, які виключають утворення горючого
- •2.2.1. При нормальному веденні технологічного процесу
- •2.2.2. При пошкодженнях та аваріях технологічного обладнання
- •2.3. Заходи, які виключають джерела запалювання
- •2.3.1. Відкритий вогонь та розжарені продукти згорання
- •2.3.2. Теплові прояви механічної енергії
- •2.3.3. Теплові прояви електричної енергії
- •2.3.4. Теплові прояви хімічних реакцій
- •2.4. Заходи, які обмежують розповсюдження
- •2.4.1 Заходи та рішення, що зменшують кількість горючих речовин у
- •2.4.2. Заходи та рішення, які забезпечують евакуацію
- •2.4.3. Заходи та рішення, які забезпечують захист виробничих
- •2.4.4. Заходи та рішення, які забезпечують захист від розтікання горючих
- •2.4.5. Заходи та рішення, які забезпечують захист апаратів від
- •2.4.6. Заходи та рішення, які забезпечують успішне гасіння пожежі та
- •1.2. Розрахункове обґрунтування пожежної небезпеки виходу
- •1.3 Розрахункове обгрунтування пожежної небезпеки
- •1.4. Розрахункове обгрунтування виробничих
- •2. Технічні рішення, які направлені на
- •2.1 Розрахунок зовнішньої парової завіси
- •2.2 Розрахунок гравійного вогнеперешкоджувача
- •2.3 Розрахунок системи аварійного зливу
- •2.4 Розрахунок запобіжного клапана
2.4.2. Заходи та рішення, які забезпечують евакуацію
вогненебезпечних речовин при аварії або пожежі
Для забезпечення евакуації вогненебезпечних речовин при аварії або
пожежі необхідно розробляти заходи інженерно-технічного та
організаційного характеру. До перших відносяться різного роду технічні
устрої, які забезпечують евакуацію вогненебезпечних речовин. До других -
належне навчання персоналу правилам приведення в дію цих устроїв.
Аварійний злив вогненебезпечних рідин
Необхідність улаштування аварійного зливу вогненебезпечних рідин з
технологічних апаратів визначається відомчими будівельними нормами та
правилами. Як правило, аварійний злив передбачається з технологічних
апаратів з легкозаймистими та горючими рідинами ємністю відповідно не
менше 1 м3 та 5 м3. Аварійний злив з апаратів, розташованих всередині
будинку, повинний проводиться в спеціальні аварійні підземні ємності, що
розташовуються поза будинком на відстані 1 м. від глухої стіни та 5 м від
стіни з отворами. Місткість аварійної ємності повинна бути не менше 30%
сумарного об’єму всіх апаратів, але не менше об’єму найбільшого апарату.
32
При самопливному зливі діаметр трубопроводу повинен бути не менше 100
мм та мати пристрої проти розповсюдження вогню. Аварійні ємності повинні
обладнуватися дихальними пристроями. Аварійні засувки повинні
розташовуватися поза будинком або на першому поверсі біля входу.
Припустима тривалість аварійного зливу 10 - 30 хвилин, виходячи з умов
безпеки.
Перекачування вогненебезпечних рідин з небезпечної зони
Перекачування вогненебезпечних рідин з небезпечної зони
застосовується, коли устрій аварійних зливів недоцільний або неможливий.
Для евакуації рідин в цьому випадку застосовуються технологічні
комунікації та насоси або системи інертного газу.
Аварійний випуск горючих газів та парів
Аварійний випуск горючих газів та парів здійснюється за допомогою
устрою спеціальних викидних ліній або запобіжних клапанів. Лінії
аварійного випуску влаштовуються, як правило самостійними для кожного
апарату. Лінії аварійного викиду піднімаються на висоту не менше двох
метрів над відміткою покрівлі.
Евакуація твердих матеріалів та обладнання
У випадках виникнення пожежі евакуації в безпечне місце підлягають
тверді горючі матеріали, не закріплені стаціонарно сосуди з газами та
обладнання переносне та те, що легко деформується.
2.4.3. Заходи та рішення, які забезпечують захист виробничих
комунікацій від розповсюдження полум’я
Для захисту від розповсюдження вогню по виробничих комунікаціях
застосовують: сухі вогнеперешкоджувачі, гідрозатвори, затвори з твердих
здрібнених матеріалів, засувки та заслінки, що автоматично закриваються,
водяні завіси, перемички тощо.
Сухі вогнеперешкоджувачі
Це такі устрої, що вільно пропускають потік пари або газу через
тверду вогнезахисну насадку, але затримують полум’я. Сутність захисної дії
вогнеперешкоджувачів полягає в тому, що потік пару або газу розбивається в
його насадці на тонкі струмені, горіння в якій стає неможливим, оскільки
тепловиділення стає менше тепловіддачі. Устрої, що гасять полум’я, можуть
бути виконані у вигляді сіток або насадок. Насадки виконуються з кульок,
кілець, гравію, в вигляді пластин із фольги, спірально звернутих стрічок
тощо. Сухими вогнеперешкоджувачами найчастіше всього захищають
дихальні лінії резервуарів, мірників, напірних баків, продувні свічки тощо.
33
Гідравлічні затвори
Гасіння полум’я в них відбувається в момент барботажа газоподібної суміші
через прошарок рідини. Надійність гасіння забезпечується наявністю
визначеної висоти прошарку рідини в гідрозатворі. Гідрозатвори
встановлюють на рідинних та газових лініях, на лініях виробничої каналізації
тощо.
Затвори з твердих здрібнених матеріалів
За допомогою таких затворів виключається наявність повітряного
простору в трубопроводі, а відповідно і можливість розповсюдження
полум’я. Найчастіше затвори з твердих здрібнених матеріалів утворюються
за допомогою шнекового живильника.
Автоматично діючі заслінки та засувки
Автоматично діючі заслінки та засувки призначені в основному для
захисту повітропроводів від розповсюдження по них полум’я.
Захист трубопроводів від горючих відкладень
Для того, щоб знизити інтенсивність забруднення поверхні
повітропроводів горючими відкладеннями, необхідно:
- контролювати швидкість середовища, яке відсмоктується або
транспортується;
- періодично здійснювати очищення поверхні від горючих відкладень;
- застосовувати різноманітні засоби уловлювання твердих часток.