1.5. Розрахунки норм продуктивності, кількості основного обладнання і технічна характеристика обладнання.

Норми продуктивності обладнання розраховують у відповідності з прийнятими режимами роботи обладнання.

Норму продуктивності машини чи апарату, виражену в одиницях напівфабрикату за зміну розраховують за формулою:

,

Де: Т – тривалість робочої зміни, хв (с);

(Т_об+Т_отл) – тривалість простоїв обладнання, віднесена до всієї зміни, хв (с);

t_м – основний технологічний час, який витрачено на одиницю напівфабрикату, хв (с);

t_вн – тривалість допоміжних операцій, які не перекриваються, віднесено до одиниці н/ф;

t_с – тривалість перерв з причини співпадання при обслуговуванні деяких машин, що приходиться на одиницю н/ф, хв (с).

В фарбувально-обробному виробництві зони обслуговування машини, як правило, невеликі, а тому простої обладнання через співпадання в більшості випадків не виникають, і тому t_с=0.

Для більшості машин і апаратів фарбувально-обробного виробництва норму продуктивності розраховують за формулою:

Норми продуктивності окремих машин при двозмінній роботі повинні забезпечувати обробку цілого числа партій протягом двох змін.

При розрахунках норм продуктивності машин за одиницю н/ф слід приймати технологічну партію, яка дорівнює кількості н/ф, який завантажується в машину періодичної дії для фарбування чи білення. Норми продуктивності формовочних апаратів зручно розраховувати в циклах. Для формовочного обладнання безперервної дії розрахунок норм продуктивності зручно вести, приймаючи за одиницю напівфабрикату 1 дес. пар чи 1 дес. виробів.

Норми продуктивності, які виражені в технологічних партіях чи циклах переводять потім в одиниці маси (кг), чи кількості виробів (1 дес. пар чи 1 дес. виробів).

Теоретичну продуктивність обладнання розраховують за формулою:

Коефіцієнт корисного часу:

Результати розрахунків норм продуктивності зводять в таблицю.

Норми продуктивності основного обладнання

1. Найменування обладнання.

2. Вид н/ф.

3. Характер обробки.

4. Зона обслуговування.

5. Розмір технологічної партії:

• кг;

• дес. пар;

6. Норма продуктивності за зміну:

,

• партій (циклів);

• кг;

7. Теоретична продуктивність:

• кг;

• дес. пар (дес. виробів);

8. Коефіцієнт корисного часу:

Послідовність переліку обладнання в таблиці повинна відповідати послідовності технологічного процесу.

При використанні однієї машини для різних видів асортименту і різнохарактерних процесів в таблиці розміщують спочатку дані для одного виду асортименту, а потім для іншого.

Кількість основного обладнання розраховують за зміною виробництва і нормам продуктивності обладнання з урахуванням необхідного запасу обладнанная.

Розрахункова кількість машин для кожного виду обробки розраховують за формулою:

Де: m – кількість н/ф, який обробляється за зміну за даним режимом, розраховуючи на суровий н/ф, кг (дес. пар);

Н_м – норма продуктивності машини за зміну, кг (дес. пар)

Кількість машин в установці приймають як суму кількостей машин в заправці, округлену до цілого числа в більший бік.

Коефіцієнт працюючого обладнання розраховують за формулою:

Де М_У – кількість машин в установці.

Запас обладнання враховують по даним виробництва чи ГПИ.

Планові норми запасу обладнання.

Найменування обладнання	Запас обладнання, %
Фарбувально-промивна машина для полотна	7
Машина для фарбування полотна під тиском	8
Машина для вибивання з сітчастими шаблонами	10
Барабанно-фарбувальні машини	7
Універсальні фарбувально-формовочні агрегати	10
Пральні машини	7
Машини для хімічної чистки	10
Центрифуги	7
Накатні машини і машини для розпорювання шва розправки полотна	2
Сітчасто-барабанні сушилки	10
Сушильно-ширильні і стабілізаційні сушильно-ширильні машини	10
Машини для стабілізації круглов’язального полотна	10
Каландри і декатировочні машини	5
Петльові зрільники	10
Промивні машини безперервної дії	10
Формовочні машини для панчішних виробів	7
Універсальні формовочно-обробні машини	10
Барабанно-сушильні машини для штучних виробів	7
Преси для волого-теплової обробки трикотажу	5
Виворотні машини	3
Машини для розрізання круглов’язального полотна	3
Голковорсувальні машини	8
Електропресувальні та шліфувальні машини	10
Стригальні та чистильні машини	8
Браковочно-канатні та здвоювальні машини	3
Поточні лінії для випуску п/ш виробів	3

Результати розрахунку кількості основного обладнання зводять до таблиці.

Кількість основного обладнання.

1. Найменування обладнання.

2. Вид н/ф.

3. Характер обробки.

4. Кількість змін роботи обладнання.

5. Кількість н/ф за зміну, m:

кг;

дес. пар.

6. Норма продуктивності обладнання Н_м:

кг за зміну;

дес. пар за зміну.

7. Запас обладнання, %.

8. Розрахунок кількості машин:

9. Кількість машин в заправці:

10. Кількість машин в установці: .

11. Коефіцієнт працюючого обладнання:

Перші три графи «норми продуктивності» та «розрахунок кількості основного обладнання» повинні мати одинаковий вміст і послідовність записів.

Технічну характеристику основного обладнання зводять до таблиці:

Технічна характеристика основного обладнання.

1. Найменування обладнання.

2. Габарити, мм:

довжина;

ширина;

висота.

3. Сумарна потужність електродвигунів, кВт.

4. Сумарна потужність електронагрівачів, кВт.

5. ?, що витрачається.

6. Завод-виготовник.

7. Кількість встановленого обладнання.

У випадках використання агрегатів з деяких різнотипних машин в технічній характеристиці наводяться показники для кожного виду машини агрегата. Послідовність заповнення графи 1 повинна відповідати послідовності заповнення першої графи попередніх таблиць.

У вигляді таблиць слід навести перелік допоміжного обладнання для виготовлення сітчастих шаблонів в проектах вибивання трикотажу.

Якщо в паспортах обладнання чи в технічній літературі відсутні дані для споживчої потужності машин, то її орієнтовано розраховують за формулою:

а для центрифуг – потужність, яка потрібна в період розгону ротора:

а в період віджиму при граничній частоті обертання:

де N – сумарна потужність (електродвигунів і електронагрівачів), кВт.

. Технологічний розрахунок поточних ліній.

Технологічний розрахунок поточної лінії для обробки полотна, який складається з машини безперервної дії, зводиться до синхронізації швидкості переміщення полотна в окремих машинах поточної лінії і визначення величини параметрів режимів, які пов’язані зі швидкістю переміщення полотна. При цьому попередньо визначають швидкість переміщення полотна в машині, в якої величина цієї швидкості в найбільшій ступені впливає на технологію процесу. Наприклад в поточній лінії, яка складається з машини для розправки полотна, просочувальної чи промивної та сушильної машини, попередньо розраховують швидкість переміщення полотна в сушці за її вологопродуктивністю, а швидкість переміщення полотна в інших машинах розраховують з урахуванням попередження подачі полотна з попередньої машини в наступну за формулою.

Для всіх машин поточної лінії беруть однакові величини основного технологічного часу, тривалості безперервних допоміжних операцій та тривалості простоїв за зміну.

Технологічні розрахунки поточної лінії для операцій випуску панчішно-шкарпеткових виробів, яка складається з стелажу для видачі виробів на конвеєр, столів з відповідним обладнанням для контролю якості і підбору виробів в пари для штопки, столу старшого контролера, стрічкового конвеєра для переміщення виробів до робочих місць і машини автомата для складування, маркування і упаковки виробів, проводять у такій послідовності:

1. Визначають число поточних ліній, як відношення змінної програми ділянки по випуску виробів одного асортименту до змінного завдання на одну потчну лінію. Змінне завдання на поточну лінію приймають у межах змінної продуктивності упаковочної машини.

2. Розраховують тривалість поточної лінії за зміну, с:

,

де: Т – тривалість зміни, с;

Т_отл – тривалість простоїв за зміну для відпочинку і особистих потреб, с (1200 с);

3. Приймають за даними виробництва норми виробки (дес. пар чи дес. виробів за зміну) на операціях:

• Контролю та підбору в пари;

• Штопки.

4. Приймають за даними виробництва відсоток виробів, які проходять штопку.

5. Кількість робочих місць для однієї поточої лінії приймають:

на запуску;

на контролі та підборі виробів до пари. Округлені до цілого в більший бік після розрахунків за формулою:

,

Де: Р_зм – змінне завдання на одну поточну лінію, дес. пар чи дес. виробів за зміну;

Н_в – норма виробки на операції дес. пар чи дес. виробів за зміну;

На штопці округляють до цілого після розрахунку за формулою:

,

Де: р – відсоток виробів які проходять штопку.

Старших контролерів, які обслуговують упаковочний автомат за технічними даними для автомата – 1 людина.

6. Розміри робочих місць і ширину стрічки конвеєра приймають за даними ВНИИТП, мм:

ширина стелажу та робочих столів: при випуску панчох; при випуску шкарпеток;	1500 1200
довжина стелажу для запуску виробів;	900
довжина столу для контроля і підбору в пари;	900
довжина столу старшого контролера	900
довжина столу для штопки	600
Висота столів	750
Висота стелажу	1200
Ширина стрічки конвеєра	500
Відстань між робочими місцями	650-900

7. Викреслюють в плані схему розташування робочих місць з обох сторін вздовж конвеєра та схему стрічки конвеєра:

З

К

К

К

К

К

К

Ш

8. Розраховують довжину першої робочої частини поточної лінії (без упаковочної машини) як суму довжин робочих місць і відстані між робочими місцями по більш довгій стороні, м:

9. Приймають до установки стрічковий ланцюговий конвеєр з кроком втулочно-роликового ланцюга t=0,019 м, числом рубців ведучої та ведомої зірочок Z=34 і сумою на відстані від крайніх робочих місць до центрів зірочок В=0,4 – 0,9 м.

10. Розраховують довжину ланцюга конвеєра за формулою, м: .

11. Число клітинок в одному циклі, на які розподілена стрічка конвеєра по довжині ділять, приймають дорівнюваним числом контролерів, номери клітини номерами присвоєними робочим місцям в наступних циклах клітин.

12. Крок клітини приймають кратним кроку ланцюга в межах: .

13. Число циклів нумерації клітин, що повторюються розраховують за формулою: ,

де N₁ – число клітинок в одному циклі.

Отриману величину числа циклів округляють в ближчу сторону до цілого числа.

14. Загальне число клітин розраховують за формулою: ,

де С – ціле прийняте число циклів.

15. Довжину ланцюга конвеєра по числу і шагу клітин розраховують за формулою, м:

Якщо отримана довжина ланцюго не співпадає з розрахованою за формулою, то змінюють відстань між робочими місцями і відстань від крайніх робочих місць до центрів зірочок в межах дозволеного, перераховуючи довжину ланцюга за формулою, щоб її величина співпала з розрахованою за формулою.

16. Довжину конвеєра (м) розраховують за формулою:

17. Ширину поточної лінії (м) без урахування ширини упаковочної машини розраховують за формулою: ,

Де: b₁ – ширина робочих столів;

b₂ – ширина стрічки конвеєра.

18. Норму продуктивності поточної лінії (дес. пар виробів за зміну) розраховують за формулою: ,

Де К₁ – кількість робочих на контролі та підборці виробів в пари;

Н_в – норма продуктивності контролера, дес пар виробів за зміну.

19. Основний технологічний час, с на 1 дес. пар: ,

20. Теоретична продуктивність, дес. пар виробів за зміну:

21. Коефіцієнт корисного часу:

22. Швидкість переміщення ланцюга конвеєра, м/хв:

Результати розрахунків поточної лінії для операцій випуску панчішно-шкарпеткових виробів зводять до таблиці.

Розрахунок поточної лінії для операцій випуску виробів

Найменування показників та їх розмірність	Розрахункова формула	Величини показників
		Отримані розрахунки	Прийняті

В таблиці приводять показники, вказані в приведеному вище ході розрахунків.

В чернетці пояснювальної записки на лівій стороні аркушів у записі кожного технологічного режиму проводять необхідні розрахунки окремих параметрів режимів, а також розрахунки норм продуктивності машин, теоретичної продуктивності К_пв, розрахункової кількості машин, кількість машин в заправці, питомих витрат пари та води, підставляючи в розрахункові формули цифри та записуючи результати розрахунків з вказанням розмірності.

Отримані результати подають у таблицях наступних розділів.