3. Вибір та обґрунтування технологічного процесу і основного обладнання.

   1. Плани технологічних пререходів при фарбуванні, вибиванні і обробці продукції.

Кожний план технологічних переходів для окремих видів асортименту слід подати у вигляді таблиці, яка містить графи:

Стадії технологічного процесу	Основне обладнання

Стадії технологічного процесу нумерують, починаючи з прийому напівфабрикату в склад готової продукції і закінчуючи прийомом продукції у випускний склад виробництва.

Для проектів реконструкції в примітці до плану технологічних переходів слід вказати відрізняючі особливості його від плану технологічних переходів до реконструкції.

2. Обгрунтування вибору технологічного процесу і основного обладнання.

Ця глава містить докладний опис технологічного процесу в послідовності, яка вказана в планах технологічних переходів, обгрунтування вибраного технологічного процесу, (режимів, рецептури, барвників, текстильно-допоміжних речовин) і обладнання для кожної стадії процесу. Заголовками для окремих пунктів даної глави повинні бу­ти назви стадій технологічного процесу, якщо в проекті передбачена обробка різнохарактерного ассортименту (наприклад, панчішно-шкарпеткових виробів i пряжі для в'язання одного з видів виробів), то спочатку дають обгрунтування для одного, а потім - для іншого виду асортименту.

Обгрунтування вибору процесу i обладнання описують, характеризуючи спочатку технологічний процес, а потім прийняте облад­нання, підкріпляючи вибір техніко-економічними показниками, які характеризують переваги прийнятих в проекті технологічних режимів, текстильно-допоміжних речовин, барвників i обладнання.

Для нової технології i нового обладнання, які не введені широко в виробництво, слід коротко описати сутність процесів ті принципи устрою i роботи обладнання (приводячи принципіальні технологічні схеми машин). Не треба описувати сутність процесів та устрій облад­нання широко розповсюджених на підприемствах. При обгрунтуванні застосування вибраних текстильно-допоміжних речовин i барвників слід відобразити їх призначення і переваги перед іншими речовинами, які використовуються за тим же призначенням.

При обгрунтуванні вибору технологічного процесу i основного обладнання в проекті реконструкції слід показати переваги нової тех-нології i обладнання порівняно з тими, які є на підприємстві (до реконструкції).

Якщо при виборі технологічного процесу i основного обладнан­ня була використана науково-технічна література, то в тексті слід зробити посилання на цю літературу, приводячи в квадратних дужках но­мер книги або статті, які приведені у списку літератури в кінці пояснювальної записки.

4. Технологічні режими роботи основного обладнання I технологічний розрахунок поточних стрічок.

4.1. Технологічні режими.

В тексті перед главою про технологічні режими роботи облад­нання приводяться посилання на матеріали, які були використані при складанні режимів, у тому числі посилання на відповідну літературу. В проектах реконструкції вказують на відрізняючі особливості прий­нятих режимів i режимів, які діють на підприємстві.

Окремі параметри технологічних режимів отримують шляхом розрахунків. У цьому випадку методику розрахунків пояснюють перед текстами режимів або розрахункову формулу параметра приводять в тексті режиму, позначення інших параметрів, які входять у цю форму­лу, вказують відповідними індексами після найменування цих параметрів в тексті режиму.

Основними параметрами технологічних режимів обробки є:

1. Вологопродуктивність сушилок (кг влоги/год) для сітчасто-барабанних, петльових сушилок і багатопольних (багатоярусних) сушильно-ширильних машин:

Де: N_max – максимальна вологопродуктивність (випаровуюча здатність сушилки за паспортними даними), кг вологи/год;

b – ширина полотна або величина ширіння, м;

n – кількість полотен, які паралельно висушуються в камері машини;

а – робоча ширина сушильної камери, м.

Для однопольних і стабілізаційних сушильно-ширильних машин:

Де: N₀ – максимальна вологопродуктивність (випаровуюча здатність сушилки за паспортними даними), кг вологи/год;

b – величина ширіння, м;

n_c – число сушильних зон;

l_1­­ – довжина однієї сушильної зони, м.

2. Швидкість (м/хв) переміщення полотна (або ланцюгів сушильно-ширильної машини) в сушильній камері:

Де: W₁ – вологість полотна, яке проходить в сушильну камеру (після віджиму у центрифузі або плюсовці), %;

W₂ – вологість полтна після сушилки (повинна дорівнювати кондиційній вологості), %;

m_n – лінійні щільність полотна, кг/м;

n – число полтен, які паралельно висушуються в камері.

3. Швидкість (м/хв) переміщення полотна, необхідна для його стабілізації:

Де: l₁ – довжина однієї стабілізаційної зони, м;

n_cm – число стабілізаційних зон;

τ – необхідна тривалість стабілізації, с.

Тривалість стабілізації залежить від виду волокон і поверхневої щільності полотна. В залежності від поверхневої щільності полотен вона приблизно складає:

Поверхнева щільність, г/м2	Тривалість стабілізації, с
До 120	10 – 15
120 – 160	15 – 18
160 – 200	18 – 24
Вище 200	24 – 30

Якщо в стабілізаційній сушильно-ширильній машині сушку і стабілізацію полотна проводять за один прохід його через сушильно-стабілізаційну камеру, то швидкість, отримана розрахунком за рівнянням для стабілізації (інакше вибирають машину з іншою кількістю сушильних і стабілізаційних зон або приймають середню величину швидкості).

4. Швидкість (м/хв) переміщування полотна в ванні просочувальної або промивної машини, в запарному апараті агрегата безперервної дії, в запарному петльовому зрільнику або в іншій машині безперервної дії:

Де: l – довжина полотна в машині або ванні, м;

τ – тривалість перебування полотна в машині або ванні, хв.

Ця ж розрахункова формула може служити для визначення тривалості перебування полотна в машині, якщо відомі швидкість переміщення полотна і його довжина в машині.

5. Швидкість переміщення полотна (м/хв) в машині поточної дії:

де: V₂ – швидкість переміщення полотна в наступній машині поточної лінії, м/хв;

a – випередження подачі полотна в наступній машині поточної лінії, %;

6. Тривалість (хв) перебування виробів в камері або на окремій ділянці формовочної машини безперервної дії:

де: n – число форм з виробами в камері або на ділянці машини;

V – частота руху форми, хв^‾1;

Поряд з технологічними показниками в кожний режим слід включати нормовочні дані:

• основний технологічний час на одну партію напівфабрикату;

• тривалість допоміжних операцій, які не перекриваються на одну партію напівфабрикату;

• тривалість простоїв за зміну.

Основний технологічний час для обладнання періодичної дії в розрахунку на одну партію напівфабрикату дорівнює тривалості циклу обробки однієї партії за вийнятком тривалості операцій завантаження напівфабрикату і підготовки машини до обробки партії. Тривалість допоміжних операцій, що не перекриваються, в цьому випадку складається з часу завантаження, вивантаження і підготовки машини для обробки партії напівфабрикату.

Основний технологічний час (хв на одну партію полотна) для обладнання безперервної дії або для обладнання, в якому процес іде при безперервному переміщенні окремих шматків полотна з перервами на їх перезаправки, розраховують за формулою:

де: l₁ – довжина шматка полотна, м;

z – число проходів полотна крізь машину;

V – швидкість переміщення полотна, м/хв;

n – число полотен, які паралельно проходять крізь машину;

x – число шматків полотна в одній партії.

Під час контролю якості полотна на браковочній машині основний технологічний час розраховується за формулою:

де: k – коефіцієнт, що враховує необхідність зупинки машини для перегляду дефектів (k=1,2 – 1,3).

Основний технологічний час для формовочних машин безперервної дії розраховують за формулою:

хв на 1дес. пар виробів

Де: V – частота руху форм на конвеєрі машини, хв^‾1.

Для обладнання безперервної дії, тривалість допоміжних операцій приймають за нормовочними картами підприємства. Тривалість простоїв за зміну для ycix видів обладнання приймають за нормовочними картами підприємства.

При двозмінній роботі норма продуктивності окремої машини повинна забезпечити випуск на протязі двух змін цілого числа технологічних партій напівфабри кату. В зв'язку з цим слід відкоректувати тривалість повного циклу роботи машини періодичної дії i швидкість безперервної дії, забезпечуючи норму продуктивності машин за змміу, кратную 0,5 партії напівфабрикату.

Розмір технолопчної партії напівфабрикату визначається, за.звичай місткістю обладнання перюдичної дії для білення, фарбування або промивки продукції. Технологічна партія для полотна, яка проходить білення або фарбування в фарбувально-промивних машинах МКП складає, за звичай 14 шматків полотна (70 — 180 кг), а при фарбувані в ежекторних машинах - 80 – 100 кг на один ежектор. В цих poзміpax може бути взята технологічна партія у випадку використання для полотна пото-чних ліній безперервної дії. Технолопчна партія повинна розраховуватись на ціле число шматків полотна, а тому її маса залежить від числа шматків полотна в партії середньої маси одного шматка.

Розмір технологічної партії панчишно-шкарпеткових виробів, які проходятъ білення або фарбування в барабанних машинах КТ-100 складає 80 - 100 кг, а для тих, що проходять обробку в фарбувально-формовочних агрегатах, слід приймати рівнній змінній продуктивності агрегата. Розмір технолопчної партії для штучних виробів верхнього трикотажу визначасться місткістю пральної машини або машини для хімічної чистки.

Якщо для різних видів напівфабрикату використовують однотипні машини, характеризують технологічний режим однаковими за назвами i послідовністю пара­метрами, то в цьому випадку режими зводять в одну таблицю, наприклад:

Параметри режиму, їх розмірність	Величина параметрів для полотен
	Віскозного	Ацетатного

Технологічні режими нумерують. Нижче наведені приклади запису деяких технологічних режимів.