Аналіз діяльності відділу кадрів Добротвірської тес
Добротвірська ТЕС - теплоелектростанція у Добротворі (Кам'янка-Бузький район) проектною потужністю 700 МВт, є структурним підрозділом ПАТ «ДТЕК Західенерго». ПАТ «ДТЕК Західенерго» є одним із найбільших українських виробників електроенергії та тепла. Електроенергія, вироблена компанією, постачається українським споживачам та на експорт до країн Європи.
Відокремлений підрозділ «Добротвірська теплова електрична станція» публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (надалі відділ кадрів) є самостійним структурним підрозділом Добротвірської ТЕС, безпосередньо підпорядкований директору підприємства. Положення про відділ кадрів затверджується керівником підприємства в установленому порядку.
Метою діяльності відділу кадрів є організація роботи відділу таким чином, щоб забезпечити ефективний підбір, забезпечення організації системи безперервного навчання та підвищення кваліфікації персоналу, розстановку та нагляд за кадрами на підприємстві з метою зростання продуктивності праці на Добротвірській ТЕС.
Основні завдання відділу кадрів є: здійснення заходів щодо добору та розстановки персоналу, вивчення відповідності їхніх ділових, моральних та психологічних якостей щодо професії та посади; створення резерву для висування на керівні посади та посади фахівців ключових ділянок управління та виробництва; організація роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, проведення атестації спеціалістів підприємства, впровадження сучасних форм роботи з персоналом, а також, одним із поставлених завдань є забезпечення прав, пільг та соціальних гарантій працівників підприємства.
Важливішим в структурі ресурсів відділу кадрів є кадровий потенціал. Робота з кадрами підприємства здійснюється спеціалізованим функціональним підрозділом підприємства — кадровою службою. Слід зазначити, що в сучасній літературі, а також у практиці діяльності різних підприємств використовуються такі назви, як: відділ кадрів, служба кадрів, відділ по роботі з персоналом, відділ з планування та адміністрування персоналу. Усі ці назви мають однакове значення для діяльності установи і виконують функції організації роботи з персоналом конкретного підприємства [18].
З метою забезпечення установи необхідними кадрами виконують планування роботи з кадрами, суть якої полягає в наданні людям робочих місць у потрібний момент часу і необхідної кількості відповідно до їх здатностей, нахилів та потреб виробництва. Робочі місця з точки зору продуктивності і мотивації повинні дозволяти працюючим оптимально розвивати свої здібності, підвищувати ефективність праці, відповідати вимогам створення гідних людини умов праці і забезпечення зайнятості.
Одним з основних напрямів роботи відділі кадрів Добротвірської ТЕС є оформлення відпусток працівників, які класифікуються за різними ознаками і можуть надаватися з різних причин.
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про відпустки" і ст. 79 КЗпП України щорічна основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи в даній установі, організації [1].
Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові у будь-який час відповідного робочого року. Детальна класифікація представлена на рисунку 1.1.
Рис. 1.1. Види відпусток
Серед загальної маси управлінських документів виділяють окремий комплекс, яким оформляються трудові правовідносини між фізичними і юридичними особами. Документи, що регулюють питання прийому на роботу, переведення, надання і оформлення відпусток, належать до документів з особового складу (кадрових документів).
До основних документів, які потрібні для оформлення відпустки відносяться: графік відпусток і наказ(розпорядження) про надання відпустки. Також існують і інші необхідні документи для надання додаткової відпустки працівникам з дітьми [5].
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються керівником установи, організації за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводиться до відома всіх працівників.
Право на відпустки мають всі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Щорічні основні відпустки надаються усім громадянам, що знаходяться у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, а також працюючим за трудовим договором у фізичних осіб. На період відпустки за працівником зберігається місце роботи(посада) і заробітна плата. Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам за особливі умови і характер праці, що передбачається чинним законодавством і колективним договором ВАТ «Західенерго».
Стаж роботи, який надає право на щорічну основну відпустку, розраховується на підставі положень ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, а трудовий стаж, що надає право на щорічні додаткові відпустки, - ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки [1].
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, не використав щорічні відпустки (повністю або частково) і не отримав за них грошову компенсацію, то в стаж роботи, що надає право на щорічні відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки на попередньому місці роботи.
Для переважної більшості працівників мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору з працівником. Це не залежить від того, чи є місце роботи працівника основним, чи таким, де він працює за сумісництвом, а також не залежить від того, зайнятий такий працівник повний робочий день чи працює скорочений робочий день.
Разом з тим деяким категоріям працівників установлено більшу тривалість щорічних основних відпусток. Скажімо, інвалідам І і ІІ груп мінімальна тривалість щорічної основної відпустки має становити 30 календарних днів, інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів, особам віком до 18 років — 31 календарний день. Для працівників окремих професій тривалість щорічної основної відпустки встановлюється спеціальними актами законодавства. Проте в будь-якому разі тривалість відпустки таких працівників не може бути меншою ніж 24 календарних дні.
У розділі IV "Соціальні відпустки" Закону України "Про відпустки" встановлено надання таких видів відпусток [1]:
оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, що надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю:
1) до пологів - 70 календарних днів;
2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками зазначена відпустка надається одному з батьків на їх розсуд;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18), що може надаватися як матері, так і батькові дитини, бабі, дідові чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одному із прийомних батьків;
одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд);
додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, що надається щорічно жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків.
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.
Порядок надання і оформлення відпусток відбувається за чітко складеним графікам. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджуються керівником підприємства або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводиться до відома всіх працівників .
При складанні графіків ураховуються інтереси установи, організації, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Заява також подається у разі, якщо працівник з певних обставин бажає піти у відпустку в інший час, ніж той, що передбачений графіком.
Коли власник (уповноважений ним орган) візує заяву, то або погоджується із запропонованим працівником строком, або вносить свої корективи, про що повідомляє працівника. Заява, підписана керівником, передається до відділу кадрів, який готує наказ про надання відпустки, що потім передається до бухгалтерії [12].
Схематично послідовність документального оформлення процесу надання щорічних відпусток можна зобразити так, як показано на рисунку 1.2.
Рис.
1.2. Схема оформлення відпустки
У наказі, розпорядженні слід вказати прізвище, ім'я, по батькові, посаду працівника, вид, дату початку та строк відпустки, а також робочий рік, за який надається щорічна відпустка. Наказ видається у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Підписується керівником установи, організації, узгоджується з начальником відділу кадрів і керівником структурного підрозділу.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та виплати матеріальної допомоги для оздоровлення провадиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100. Пунктом 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому надається відпустка [2].
Водночас працівник має право на заміну грошовою компенсацією частини щорічної відпустки. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.