1. Аналітичний огляд джерел

   1. Огляд наукових та навчально-методичних джерел

Серед загальної маси управлінських документів виділяють окремий комплекс, яким оформляються трудові правовідносини між фізичними і юридичними особами. Документи, що регулюють питання прийому на роботу, переведення, надання і оформлення відпусток, належать до документів з особового складу (кадрових документів).

В.П. Козоріз з’ясував, що найхарактернішим для усіх документів є те, що вони є джерелами або носіями інформації і мають відповідати таким вимогам, як придатність до тривалого зберігання, максимальна наочність, тому він повинен бути правильно складений відповідно до вимог [11].

Багато відомих авторів вивчали питання по кадрах, зокрема і про оформлення відпусток. Певні відомості про оформлення відпусток можна знайти у підручнику А. Ю. Пелехи  «Кадрове діловодство» [16]. Зокрема автор зупиняє свою увагу на правильному написані заяви на відпустку, а також подає зразки заяв. Пише про обов’язкові реквізити такі як: назва установи, дата складання, печатка, підпис. Також пише, про підготовку наказів(розпоряджень) про надання відпустки. У цьому підручнику А. Ю. Пелехи можна знайти не тільки роз’яснення і порядок складання, а й подивитись на зразки оформлення документів.

Жернаков В.В. в підручнику «Трудове право» в розділі 9 «Час відпочинку» окремим підпунктом описав відпустки: поняття, види та порядок надання. Де дав детальне визначення відпустки: Відпустка - це встановлена законом, колективним договором або трудовим контрактом певна кількість календарних днів безперервного відпочинку, які надаються працівникові роботодавцем у календарному році з оплатою або без оплати їх із збереженням місця роботи (посади) за працівником на цей час. Також подав детальну класифікацію відпусток, описав про порядок надання, оформлення відпустки, обрахування стажу роботи на відпустку, а також вказав на те, як можна поділити відпустку [8].

У працях В. А. Блощинської «Сучасне діловодство» також детальніше розглядаються документи по особовому складу, а саме окремим підпунктом іде надання відпусток [6]. Автор пише, що Статею 45 Конституції України передбачено: кожний, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про відпустки" і ст. 79 КЗпП України щорічна основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи в даній установі, організації. Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові у будь-який час відповідного робочого року.

Певні відомості про оформлення відпусток можна знайти в працях О. Загорецької [9], А. Н. Діденка [7], Ю.І. Палехи [16],та ін. Однак спільного дослідження, присвяченого наданням відпусток відділу кадрів в умовах реформування державного управління ще не було.

Відпустка - це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. Право на відпустки мають всі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи [16].

Право працівників на відпочинок наданням їм щорічної оплачуваної відпустки законодавчо гарантовано статтею 45 Конституції України. Тривалість і порядок надання щорічних відпусток установлено КЗпП України та Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР [1].

Одним з основних напрямів побудови і подальшого розвитку інформаційного суспільства в нашій країні є створення нормативно-правової бази, яка регулює інформаційні відносини на законодавчому рівні і визначається спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства» від 17 жовтня 1997р. 1153, де обумовлюється порядок складання документів, ведення справ, оформлення відпусток, створення архіву для забезпечення зберігання найцінніших документів [3].

Основні функції і обов'язки кадрових служб регламентуються «Положенням про кадрову службу», яка розробляється відповідно до «Типових положень про кадрову службу органів виконавчої влади», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.96 р. №912 і затверджується керівником установи. Положення повинне передбачати різною мірою деталізацію нормативного акта залежно від рівня органу управління.

Багата джерельна база, використана в процесі проведення дослідження, дозволила всебічно та глибоко проаналізувати питання оформлення відпусток відділу кадрів на прикладі Добротвірської ТЕС. Основними джерельними матеріалами є: Закон України «Про інформацію», прийнятий ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів». ДСТУ 3843-99 «Державна уніфікована система документації. Основні положення», ДСТУ 3844-95 «Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови», ДСТУ 2732-2004 «Діловодство та архівна справа» [4].

Також «Положення про відділ кадрів», в якому прописані основні функції і завдання відділу кадрів. А також описані права відділу кадрів і відповідальність. «Інструкція про порядок ведення трудових книжок», «Положення про відділ технічного навчання та підготовки кадрів», «Посадова інструкція начальника бюро з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців і службовців відділу підготовки кадрів», «Посадова інструкція начальника бюро оформлення та статистики відділу кадрів», «Посадова інструкція начальника бюро по роботі з робочими кадрами відділу кадрів», Закон України «Про оплату праці».

До методичної документації підприємства відносяться: «Практика кадровика», «Довідник кадровика», «Праця і зарплата», «Класифікатор професій», «Довідник кваліфікаційних характеристик працівників», «Діловодство відділу кадрів».