Зміст

Вступ 1

Розділ 1. Аналіз літературних джерел 3

1.1. Загальна характеристика громадських організацій 3

1.2. Характеристика діяльності громадських організацій 9

Розділ 2. Огляд, аналіз та вибір програмних засобів, за допомогою яких є можливість вирішити поставлення завдання в мережі Інтернет. 11

2.1. Використання Інтернет-технологій для розвитку громадських організацій 11

2.1. Роль соціальних мереж в просуванні інформації 13

Розділ 3. Практична реалізація 18

3.1. Описання реалізації завдання 18

Висновки 25

Список використаної літератури 27

Вступ

Актуальність теми. Дослідження інформаційного забезпечення діяльності громадських організацій полягає у вдосконаленні самої діяльності. Розглядаючи діяльність громадських організацій можна сказати, що вона потребує розвинених, і виважених комунікаційних стратегій і тактик, які діють на задоволення потреб організацій у якісній та оперативній інформації, забезпечать суспільство, окремі організації, і групи повними, і вичерпними відомостями про свою діяльність з метою показати власну соціальну значущість, викликати довіру до себе, й дістати підтримку громадськості для виконання своєї місії. На сьогоднішній день важливим є доступ до інформаційних ресурсів, і скорочення часових витрат на розв'язання задач пов'язаних з інформаційним забезпеченням.

Мета дослідження. Метою дослідження є те, що попри постійне збільшення кількості громадських організацій та розширення видів їх діяльності, також спостерігається наявність у громадянському суспільства питомої ваги членських організацій. За статистикою можна побачити, що переважна більшість громадян не належать до жодної з громадських організацій чи рухів. Це свідчать про те, що активно діючих українських громадських організацій в Україні є небагато, а більшість громадських організацій не виконують своїх обов’язків, і поставлених перед собою завдань. Для реалізації мети, необхідно виконати такі основні завдання:

• Аналіз літературних джерел;

• Зробити огляд, аналіз та вибір програмних засобів в мережі Інтернет, для вирішення проблеми інформаційного забезпечення громадських організацій;

• Описати процес вирішення проблеми інформаційного забезпечення громадської організації.

Об’єктом дослідження є громадські організації.

Предметом дослідження є система інформаційного забезпечення громадських організацій .

Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 30 сторінок.

Розділ 1. Аналіз літературних джерел

1.1. Загальна характеристика громадських організацій

За визначенням, громадська організація — як об'єднання громадян утворюються для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, 27 соціальних тощо). Громадська організація як один із видів об'єднання громадян, передбачений Законом України «Про об'єднання громадян»: Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Відповідно до ст. 3 цього Закону: Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. [1]

Це широке коло організацій, які мають будь-яку мету, крім політичної.

Останні віднесені Законом до інших видів об'єднань — політичних партій.

Поняття громадської організації не охоплює також і релігійних, господарських та інших об'єднань громадян, порядок і діяльність яких визначаються відповідним законодавством. Профспілки належать до громадських організацій. Особливості правового статусу їх регулюються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Держава сприяє розвиткові активності та творчої ініціативи громадян, створює рівні умови для діяльності всіх організацій. Спільними для всіх громадських організацій ознаками є принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності.

Громадські організації вільно обирають напрям своєї діяльності. Разом з тим належність чи неналежність до тієї чи іншої громадської організації не може бути приводом для обмеження прав і свобод або надання державою будь-яких пільг та переваг. Залежно від територіальних меж діяльності створюються громадські організації із загальноукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Усі вони можуть також на добровільних засадах створювати або 28 вступати у спілки (асоціації тощо), укладати між собою угоди про співробітництво та взаємодопомогу.

Громадські організації відповідно до своїх завдань поділяються на:

• благодійні організації. Особливості правового регулювання діяльності благодійних організацій визначається окремим законом України;

• фахові об’єднання - є видом самоорганізації громадян і юридичних осіб, що створюється з метою реалізації суспільних інтересів і впровадження засад саморегулювання у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності. Особливості правового регулювання діяльності фахових об’єднань визначається окремим законом України;

• інші громадські організації: представляють інтереси своїх членів (хворих, наприклад УДС, військових, тощо); не займаються благодійництвом; не мають статусу фахового об’єднання.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані громадські організації користуються правом:

1) виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові

і немайнові права;

2) представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси

своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

3) проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

4) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші громадські

організації, надавати допомогу в їх створенні;

5) створювати установи та організації;

6) одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

7) вносити пропозиції до органів влади і управління;

8) розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

9) засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

Громадські організації користуються іншими правами, передбаченими законами України. Права фахових об’єднань регулюються окремим законами України. З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські

організації можуть здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, засновувати підприємства, установи та організації.

Громадські організації зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову, податкову звітність та статистичну інформацію про свою господарську діяльність.

Громадські організації набувають велике значення у сучасному українському суспільстві, бо ставлять собі за мету розв’язання значного спектру соціальних питань, серед яких насамперед боротьба з бідністю, соціальний захист незаможних груп громадян, сприяння розвитку соціогуманітарної сфери, сприяння урядовим органам і установам у виконанні ними окремих функцій, наприклад, розвитку охорони здоров’я, захисту довкілля, опікування проблемами дітей і молоді тощо. Найвищим покликанням цих організацій є служіння конкретним громадським інтересам.

З огляду на це неурядові організації мають постійно інформувати громадськість про свою діяльність і звертатися до неї за підтримкою. А це означає, що їхня діяльність міцно пов’язана з досконалим інформаційним забезпеченням що має оперативний зворотній зв’язок.

Зважаючи на досвід такого зв’язку, можна підкреслити, що завдання неурядових організацій у сфері інформаційного забезпечення полягають у тому, щоб через різні канали масової та міжособистісної комунікації доводити до свідомості населення проблеми і питання, які щоденно постають перед ними, переконувати людей, чому вони потрібні суспільству, розповідати про поточну діяльність та розвиток і завдяки цьому примножувати свій пабліцитний капітал і покращувати репутацію.

Узагальнюючи проведені дослідження з проблем функціонування інформаційного забезпечення у громадських організаціях, можна зазначити, що особливість загальних зусиль громадських організацій полягає у виконанні таких завдань:

1) формулювання ключових заяв про політику таких організацій, доведення, що їх діяльність здійснюється винятково в інтересах людей;

2) зосередження уваги на інтерпретації їхньої діяльності, інформування громадськості щодо ролі і місця організацій у розвитку суспільства й задоволенні нагальних потреб людей;

3) зв’язки з громадськістю мають стати епіцентром інноваційного розвитку неурядових організацій, формування й піднесення їхньої репутації як творчих, сумлінних, соціально відповідальних і корисних організацій, що опікуються проблемами людей.

На сьогодні актуальним є висвітлення діяльності громадської організації міста як складової частини інформаційного забезпечення населення. Це забезпечення надає мешканцям міста необхідну, повну та достовірну інформацію про роботу громадської організації, діє на задоволення потреб організацій у якісній та оперативній інформації, забезпечує суспільство, окремі організації, і групи повними, і вичерпними відомостями про свою діяльність з метою показати власну соціальну значущість, викликати довіру до себе, й дістати підтримку громадськості для виконання своєї місії.

Для здійснення статутних завдань, і цілей зареєстровані громадські організації можуть здійснювати необхідну діяльність без мети отримання прибутку, засновувати підприємства, установи та організації. Громадські організації зобов’язані здійснювати первинний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову, податкову звітність та статистичну інформацію про свою господарську діяльність. Громадські організації набувають велике значення у сучасному українському суспільстві, бо ставлять собі за мету розв’язання значного спектру соціальних питань. Найбільшою відповідальністю. Громадської організації є служіння народу і виконання своїх функцій. З огляду на це неурядові організації мають постійно інформувати громадськість про свою діяльність і звертатися до неї за підтримкою. А це означає, що їхня діяльність міцно пов’язана з досконалим інформаційним забезпеченням, що має оперативний зворотній зв’язок.

Станом на 27.01.2012 за даними Міністерства юстиції в Україні налічується 3526 громадських організацій [2]. Культура розвитку та активності громадських організацій є різною в різних регіонах України. Так Львівська міська рада взаємодіє з понад 150 громадськими організаціями. Згідно із Законом України «Про об'єднання громадян» засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України та інших країн, особи без громадянства, які досягли 18 років, а щодо молодіжних та дитячих організацій – 15 років.

Членами громадських організацій, за загальним правилом, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних і дитячих громадських організацій повинен відповідати характеру їхньої діяльності. [3]. Учасниками деяких громадських організацій, наприклад, наукових, можуть бути також колективні члени.

Офіційне визнання громадської організації здійснюється реєстрацією в органах, зазначених у закон «Про об'єднання громадян», або повідомленням про створення цих органів. Відмова в реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку. З моменту реєстрації громадської організації визнається юридичною особою, тобто може бути учасником цивільно-правових відносин, набувати від свого імені майнових та особистих прав, а також бути носієм інших прав, передбачених ст. 20 Закону «Про об'єднання громадян». З цього моменту вона набуває права засновувати підприємства, а також інші господарські організації із статусом юридичної особи, які необхідні для виконання її статутних цілей. Власністю громадської організації є кошти та інше майно, передані їй засновниками, членами або державою, набуті від вступних внесків, пожертвувані громадянами та організаціями, а також набуті внаслідок діяльності створених підприємств, господарських організацій, за рахунок власних коштів або на інших засадах, не заборонених законом. За порушення законодавства до громадських організацій можуть бути застосовані покарання у вигляді попередження, штрафу, тимчасової заборони діяльності або окремих видів її примусового розпуску. [4].