
- •Методи розрахунків, що використовуються при оцінці збитків
- •Питомі збитки, завдані здоров’ю населення (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери, грн.
- •Питомі збитки сільському і лісовому господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн грн. Фондів) залежно від концентрації пилу й сірчистого ангідриду
- •Величина коефіцієнта f2, який враховує висоту викиду
- •Питомі збитки від викиду 1 т токсичної речовини в атмосферу, грн/т
- •Величина коефіцієнта l, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону.
- •Навчальні завдання:
- •Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів
- •Навчальні завдання:
- •Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів
- •Шкала еколого-господарського значення земель (Шегз)
- •Навчальні завдання:
- •Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів
- •Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід
- •Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами, з розрахунку на 1 м3 підземних вод
- •Навчальні завдання:
- •Порядок обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
- •Навчальні завдання:
- •Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Середні біологічні показники з основних промислових видів риб
- •Навчальні завдання:
- •Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів
- •Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів
- •Порядок обчислення збору
- •Навчальні завдання:
- •Методика розрахунку наднормативних викидів та розмірів збитку, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •Коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту
- •Навчальні завдання:
- •Економічна оцінка лісових насаджень
- •Навчальні завдання:
- •Економічна оцінка лісових земель
- •Навчальні завдання:
- •Економічна оцінка водних ресурсів
- •Водні ресурси основних рік Тернопільської області
- •Таксаційні показники поверхневих водних ресурсів в розрізі адміністративних районів Тернопільської області.
- •Середньовиважені орієнтовні величини коефіцієнтів, що враховують якісний стан та екологічне значення водних об’єктів
- •Навчальні завдання:
- •Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •Навчальні завдання:
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •Коефіцієнти, які враховують тип певної функції використання земельної ділянки (Кф)
- •Коефіцієнти, які характеризують регіональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км1)
- •Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів різного адміністративного статусу та їх місце в системі розселення України (Кр1)
- •Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, розташованих в приміських зонах великих міст
- •Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, які мають статус курортів (Кр3)
- •Орієнтовні показники зональних факторів місцерозташування земельної ділянки щодо центру населеного пункту, концентрованих місць прикладення праці і місць масового відпочинку населення
- •Коефіцієнти, які враховують зональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км2)
- •Коефіцієнти, які характеризують локальні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км3)
- •Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними умовами (Кл1)
- •Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за інженерно-геологічними умовами (Кл2)
- •Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за історико-культурними умовами (Кл3)
- •Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за природно-ландшафтними умовами (Кл4)
- •Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за санітарно-гігієнічними умовами (Кл5)
- •Коефіцієнти відносної якості частин території населених пунктів до 20 тис, жителів (Кв)
- •Базова вартість 1 м2 земельної ділянки в межах населених пунктів
- •Навчальні завдання:
- •Словник термінів
- •Список використаної літератури
- •Економіка природокористування
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра прикладної екології
Економіка природокористування
Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт
для студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
Напрям підготовки 0708 – екологія
Спеціальність 6.070800 – екологія, охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування
Освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр
Біла Церква
2008
УДК 504.062:330.15
Рекомендовано до друку
радою екологічного факультету
(Протокол № 9 від 20.03.2008 р.)
Укладачі: Барановський М.М., д-р с.-г. наук
Грабовська Т.О., асистент Слободенюк О.І., канд. біол. наук Грабовський М,Б., канд. с.-г. наук
Економіка природокористування: Методичні вказівки щодо виконання лабораторно-практичних робіт для студентів екологічного факультету/ М.М.Барановський, Т.О. Грабовська, О.І. Слободенюк, М.Б. Грабовський. – Біла Церква, 2008. – 80 с.
Методичні вказівки спрямовані на опанування студентами теоретичного матеріалу з питань вивчення раціонального природокористування, а також оволодіння практичними навичками щодо оцінювання еколого-економічного стану природних ресурсів. Розв’язання задач дозволить вирішувати конкретні ситуації на окремих підприємствах та їх інтеграційних утвореннях, обчислювати розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних, водних, лісових ресурсів і атмосфери.
Рецензент: В.Г. Герасименко, д-р біол. наук, академік УААН, зав. кафедри екології і біотехнології БНАУ
© БНАУ, 2008
ВСТУП
Оцінка та аналіз природних ресурсів території як важливої передумови економічного, соціального, екологічного розвитку лежить в основі формування єдиної цінової і податкової політики держави та уряду і має стати одним із важелів нового економічного механізму, який буде забезпечувати раціональне, комплексне, збалансоване використання, в подальшому – відтворення природних ресурсів, їх охорону та захист від можливих несприятливих наслідків господарювання. Саме тому стратегія і тактика вирішення поставлених завдань пов’язана з підготовкою кадрів, які володіють світоглядом і спеціальними знаннями в галузі економіки природокористування та промислової екології.
Основною метою дисципліни є вивчення нової галузі науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини на природу для підтримання динамічної рівноваги, колообігу речовин у природі, а також у формуванні знань та вмінь студентів у галузі управління раціональним використанням природних ресурсів і охорони довкілля, соціально-економічних аспектів природокористування і природоохоронного законодавства, а також: еколого-економічного світогляду.
Для досягнення мети необхідно вивчати інтеграцію економіки та природи, що представляє собою взаємопов’язане та взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і натуральних процесів у природі.
Студенти повинні опанувати знаннями щодо головних об’єктів забруднення земельних та лісових ресурсів, водного та повітряного басейнів, мінерально-сировинних ресурсів та їх впливу на навколишнє середовище.
Основними задачами дисципліни є одержання знань та навичок, які потрібні у практичній діяльності при проведенні економічного обґрунтування природоохоронних заходів та їх варіантів, пов’язаних з раціональним використанням природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.
Після вивчення курсу “Економіка природокористування” студент повинен знати і вміти:
Визначати економічну оцінку окремих видів природних ресурсів.
Застосовувати показники економічної оцінки природних ресурсів при розрахунках ефективності природоохоронних заходів і формуванні платежів за їх використання.
Розкривати основні підходи до економічної оцінки збитку.
Користуватися існуючими методиками та рекомендаціями по розрахунках економічних збитків. Виконувати розрахунки з оцінки економічного збитку у відповідності з методиками.
Вибирати оптимальний варіант розрахунку ефективності проведення природоохоронних заходів, обґрунтовувати альтернативність здійснення різних видів природоохоронної діяльності.
Розраховувати економічний ефект від проведення природоохоронного заходу і окремі його складові (економічний результат, витрати, збитки).
Лабораторно-практична робота № 1
Методи розрахунків, що використовуються при оцінці збитків
Мета: ознайомитися з методикою розрахунків, що використовуються при оцінці збитків.
Теоретичні відомості. Методи розрахунків що використовуються при оцінці збитків, зводяться до трьох основних типів:
1. прямого розрахунку (базується на порівнянні показників, що характеризують збитки з умовно чистим контрольним, або еталонним, районом);
аналітичні (на основі математичних залежностей, наприклад багатофакторного аналізу, кореляційних залежностей і т. п.);
емпіричні (залежність величини збитків від рівня забруднення, отриманої із застосуванням попередніх методів, поширюється на подібні ситуації та об’єкти).
Економічні збитки розраховують у п’яти видах:
фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді:
можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;
відвернені, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;
ліквідовані – та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;
потенційні – збитки, що можуть бути завдані суспільств) в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.
Економічні збитки від забруднення атмосфери нині розраховуються емпіричним методом.
Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин в атмосфері, то обсяг економічних збитків визначають за формулою 1:
Зб = Σ Зdзн * R + Σ Зdкг * R + Σ Зdсг * S + Σ Зdпр *Ф (1)
де: Зdзн – питомі збитки, завданні здоров’ю населення, грн. на 1 особу (Таблиця 1);
R – чисельність населення в зоні впливу підприємства;
Зdкг – питомі збитки комунальному; господарству, грн. (Таблиця 1):
Зdсг – питомі збитки сільському господарству і лісовому господарству, грн. (Таблиця 2);
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.;
Зdпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн грн. фондів наведено в Таблиці 2;
Таблиця 1
Питомі збитки, завдані здоров’ю населення (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери, грн.
Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 |
Питомі збитки |
Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду мг/м3 |
Питомі збитки |
||
здоров’ю населення |
комунальному господарству |
здоров’ю населення |
комунальному господарству |
||
0,30 |
35 |
10 |
0,10 |
20 |
5 |
0,45 |
55 |
30 |
0,25 |
30 |
15 |
0,60 |
70 |
50 |
0,20 |
37 |
24 |
0,75 |
85 |
60 |
0,25 |
44 |
32 |
0,90 |
100 |
87 |
0,30 |
47 |
39 |
1,05 |
110 |
100 |
0,35 |
50 |
44 |
1,20 |
114 |
102 |
0,40 |
52 |
49 |
1,35 |
119 |
106 |
0,45 |
53 |
51 |
1,50 |
121 |
110 |
0,50 |
54 |
52 |
1,65 |
124 |
115 |
0,55 |
55 |
53 |
Таблиця 2