- •Методика української мови як наука і предмет вивчення.
- •Методи дослідження в методиці навчання української мови.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.
- •Власне методичні принципи навчання української мови.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
- •9.Формування пізнавальної самостійності учнів на уроках української мови.
- •Завдання в системі української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них.
- •Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.
- •Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь з української мови як навчального передмета.
- •Структура уроку української мови.
- •Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.
- •Типи умінь з української мови. Формування в учнів навчально-мовних умінь. Формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчення мовних тем.
- •Формування в учнів правописних умінь.
- •Формування в учнів мовленнєвих умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів української мови. Методи засвоєння знань.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування навчально-мовних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування правописних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування мовленнєвих умінь.
- •Кабінет української мови у школі.
- •Мовленнєвий розвиток учнів як науково-методична проблема. Зміст поняття «мовленнєвий розвиток».
- •27.Формування в учнів поняття про мовлення, мовленнєву діяльність, її різні види.Основні види мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь .
- •28.Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.
- •29.Засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення
- •30. Формування в учнів поняття про текст як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку.
- •31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
- •38. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів. Значення твору як виду роботи та методика його підготовки і проведення.
- •39. Взаємозв’язок переказів і творів у процесі мовленнєвого розвитку учнів.
- •40. Засоби навчання української мови. Підручник як провідний засіб навчання. Особливості підручників з української мови. Реалізація в підручнику принципів і цілей навчання
- •41. Засоби унаочнення, їх види. Комп’ютер як засіб оптимізації навчального процесу
- •43. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок методики.
- •44. Фонетика як фундамент шкільного курсу української мови. Практичні цілі вивчення фонетики в умовах комунікативно зорієнтованого навчання української мови.
- •46. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.
- •47. Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих можливостей словотвору.
- •48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
- •50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
Структура уроку української мови.
Кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів. 1. Організаційна частина. До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці. 2. Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. 3. Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань. 4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій. 5. Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання. 6. Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів. 7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт, усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу. 8. Закріплення нового матеріалу. Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок. 9. Підбиття підсумків уроку. Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. 10. Повідомлення домашнього завдання. Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник.
