
- •Методика української мови як наука і предмет вивчення.
- •Методи дослідження в методиці навчання української мови.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.
- •Власне методичні принципи навчання української мови.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
- •9.Формування пізнавальної самостійності учнів на уроках української мови.
- •Завдання в системі української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них.
- •Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.
- •Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь з української мови як навчального передмета.
- •Структура уроку української мови.
- •Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.
- •Типи умінь з української мови. Формування в учнів навчально-мовних умінь. Формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчення мовних тем.
- •Формування в учнів правописних умінь.
- •Формування в учнів мовленнєвих умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів української мови. Методи засвоєння знань.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування навчально-мовних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування правописних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування мовленнєвих умінь.
- •Кабінет української мови у школі.
- •Мовленнєвий розвиток учнів як науково-методична проблема. Зміст поняття «мовленнєвий розвиток».
- •27.Формування в учнів поняття про мовлення, мовленнєву діяльність, її різні види.Основні види мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь .
- •28.Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.
- •29.Засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення
- •30. Формування в учнів поняття про текст як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку.
- •31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
- •38. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів. Значення твору як виду роботи та методика його підготовки і проведення.
- •39. Взаємозв’язок переказів і творів у процесі мовленнєвого розвитку учнів.
- •40. Засоби навчання української мови. Підручник як провідний засіб навчання. Особливості підручників з української мови. Реалізація в підручнику принципів і цілей навчання
- •41. Засоби унаочнення, їх види. Комп’ютер як засіб оптимізації навчального процесу
- •43. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок методики.
- •44. Фонетика як фундамент шкільного курсу української мови. Практичні цілі вивчення фонетики в умовах комунікативно зорієнтованого навчання української мови.
- •46. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.
- •47. Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих можливостей словотвору.
- •48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
- •50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів. У широкому плані головним мотивом організації навчальної діяльності з будь-якого предмета є реалізація змісту навчання, У вузькому плані під мотивами навчання вбачають усвідомлення учнями практичної спрямованості вивчення теми, засвоєння матеріалу, закладеного в темі уроку, досягнення мети організації уроку. Справді, усвідомлення учнями практичної спрямованості навчального процесу є важливою умовою його мотиваційного забезпечення. Але, як пише Н.Г. Морозова, чи не найважливішим мотивом навчання є інтерес. Під інтересом дидакти насамперед розуміють таке емоційно-естетичне ставлення учнів до предмета, його змісту та самого процесу навчання, яке спонукає до активної пізнавальної діяльності. Відтак потрібне прогностичне моделювання вчителем відповідних емоційних реакцій, естетичного сприйняття предмета діяльності та самої діяльності, усвідомлення учнями краси та величі української мови, її милозвучності, виразності, сприйняття української мови як національного, духовного феномена, вияву обдарованості, талановитості народу, відчуття її краси та виразності, багатства відтінків значень у слові, виховання в учнів естетичного мовного чуття, естетичного мовного смаку. На мотиви впливають також інші чинники. Становлячи системне утворення, мотиви навчальної діяльності суттєво впливають на зміст і характер навчальної діяльності, підвищують її ефективність.
Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
Стрижнем моделювання уроку виступає мета його організації, вона зумовлюється темою і, осмислена через зміст навчального матеріалу з теми, конкретизується в проміжних цілях, які виражаються у формі «що учні мають знати і що вміти» і відображають дозування навчального матеріалу для його чіткого засвоєння. Йдучи на урок, учитель повинен чітко визначити, що учні мають знати з теми уроку і що вміти (не можна діяти за принципом «щось з чимось поєднаю і щось з цього вийде»). Разом з проміжними цілями досягаються супровідні, якими виступають цілі виховання і різнобічного розвитку особистості, а також цілі повторення і закріплення навчального матеріалу, формування міцних знань, умінь і навичок. Зв'язок між проміжними і супровідними цілями уроку зумовлюється метою і змістом навчання української мови, системним характером навчального процесу, взаємозв’язком процесів навчання, виховання і розвитку учнів, взаємозв'язками, існуючими між різними рівнями мовної системи, міжпредметними зв'язками, насамперед з літературою, взаємозв'язками у формуванні власне предметних і загальнопредметних умінь, у формуванні навчально-мовних, правописних і мовленнєвих знань, умінь і навичок. Системний підхід до організації навчального процесу на уроці української мови забезпечує інтенсивніший порівняно з традиційним розвиток і виховання мовної особистості. Взаємозв'язана реалізація різноманітних цілей уроку суттєво впливає також на мотиви навчальної діяльності, оскільки приводить до урізноманітнення навчальних дій, різноманітність запобігає втомі, викликає інтерес, активізує діяльність учнів, а відтак підвищує її ефективність. Цілі уроку української мови подаються учням у змісті навчальних завдань і досягаються в процесі виконання їх. Система завдань є засобом і одночасно способом керування навчальною діяльністю учнів і спрямована на реалізацію комплексу навчальних, розвивальних і виховних цілей. Завдання організовують навчальні дії, спрямованіи на формування у школярів хнань, навчально-мовних, правописних і мовленнєвих умінь і навичок, а також виховання і розвиток учнів. Тому оволодіння учнів способами дії, а отже операційною діяльністю набуває особливого значення. Мета навчання досягається за умови комплексної побудови завдань, тобто якщо завдання будуються таким чином, що дозволяють водночас досягати декількох цілей. Ефективність навчальної діяльності значно підвищується, якщо завдання, які використовуються на уроці, одночасно спрямовуються на реалізацію проміжних і супровідних цілей уроку. Комплексні навчальні завдання стають свого роду мікроетапами уроку, своєрідною клітиною, актом навчання, виховання та розвитку учнів.