- •Методика української мови як наука і предмет вивчення.
- •Методи дослідження в методиці навчання української мови.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.
- •Власне методичні принципи навчання української мови.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
- •9.Формування пізнавальної самостійності учнів на уроках української мови.
- •Завдання в системі української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них.
- •Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.
- •Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь з української мови як навчального передмета.
- •Структура уроку української мови.
- •Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.
- •Типи умінь з української мови. Формування в учнів навчально-мовних умінь. Формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчення мовних тем.
- •Формування в учнів правописних умінь.
- •Формування в учнів мовленнєвих умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів української мови. Методи засвоєння знань.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування навчально-мовних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування правописних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування мовленнєвих умінь.
- •Кабінет української мови у школі.
- •Мовленнєвий розвиток учнів як науково-методична проблема. Зміст поняття «мовленнєвий розвиток».
- •27.Формування в учнів поняття про мовлення, мовленнєву діяльність, її різні види.Основні види мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь .
- •28.Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.
- •29.Засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення
- •30. Формування в учнів поняття про текст як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку.
- •31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
- •38. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів. Значення твору як виду роботи та методика його підготовки і проведення.
- •39. Взаємозв’язок переказів і творів у процесі мовленнєвого розвитку учнів.
- •40. Засоби навчання української мови. Підручник як провідний засіб навчання. Особливості підручників з української мови. Реалізація в підручнику принципів і цілей навчання
- •41. Засоби унаочнення, їх види. Комп’ютер як засіб оптимізації навчального процесу
- •43. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок методики.
- •44. Фонетика як фундамент шкільного курсу української мови. Практичні цілі вивчення фонетики в умовах комунікативно зорієнтованого навчання української мови.
- •46. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.
- •47. Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих можливостей словотвору.
- •48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
- •50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
З погляду дидактики, урок є основною організаційною формою шкільного навчання. У сучасній дидактиці навчання розглядається як навчальна діяльність, отже урок є основною організаційною формою навчальної діяльності. У сучасній школі класно-урочна форма є головною (основною), її ключовим компонентом є урок. Урок – це «відрізок» навчального процесу, який є викінченим у смисловому, часовому й організаційному відношенні. Незважаючи на малу тривалість, уроки мають ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання в цілому, зокрема: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінно-результативний. Тому від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу. Над удосконаленням уроку працює багато теоретиків і практиків усього світу. Вироблені загальні вимоги до уроку, які повинен знати кожен педагог і дотримуватися їх повсякчас. З-поміж загальних вимог, яким повинен відповідати сучасний урок, виділяються такі: 1. Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процессу. 2.Оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидактичних принципів і правил. 3. Забезпечення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і потреб. 4. Встановлення міжпредметних зв'язків, усвідомлених учнями. 5. Зв'язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку школярів. 6. Стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості. 7. Логічність і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності. 8. Ефективне використання педагогічних засобів. 9. Зв'язок з життям, особистим досвідом учнів. 10. Формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності. 11. Формування уміння вчитися, потреби постійного поповнення своїх знань. 12. Діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку. Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвиваючими і виховними вимогами. До дидактичних (освітніх) вимог належать: - чітке визначення освітніх завдань кожного уроку; - раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб; - впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності; - раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання; - творчий підхід до побудови структури уроку; - поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів; - забезпечення оперативного зворотного зв'язку; дієвого контролю й управління. До розвиваючих вимог належать: - формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності; - вивчення й урахування рівня розвитку та психічних властивостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»; - стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному,емоційному, соціальному розвиткові учнів. Виховні вимоги до уроку включають: - визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці; - постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями і змістом навчальної роботи; - формування в учнів життєво необхідних якостей: старанності, відповідальності, ретельності, охайності, самостійності, працездатності, уважності, чесності та ін.; - формування світоглядної, моральної, правової, політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури; - співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.
