- •Методика української мови як наука і предмет вивчення.
- •Методи дослідження в методиці навчання української мови.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.
- •Власне методичні принципи навчання української мови.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
- •9.Формування пізнавальної самостійності учнів на уроках української мови.
- •Завдання в системі української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них.
- •Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.
- •Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь з української мови як навчального передмета.
- •Структура уроку української мови.
- •Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.
- •Типи умінь з української мови. Формування в учнів навчально-мовних умінь. Формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчення мовних тем.
- •Формування в учнів правописних умінь.
- •Формування в учнів мовленнєвих умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів української мови. Методи засвоєння знань.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування навчально-мовних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування правописних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування мовленнєвих умінь.
- •Кабінет української мови у школі.
- •Мовленнєвий розвиток учнів як науково-методична проблема. Зміст поняття «мовленнєвий розвиток».
- •27.Формування в учнів поняття про мовлення, мовленнєву діяльність, її різні види.Основні види мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь .
- •28.Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.
- •29.Засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення
- •30. Формування в учнів поняття про текст як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку.
- •31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
- •38. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів. Значення твору як виду роботи та методика його підготовки і проведення.
- •39. Взаємозв’язок переказів і творів у процесі мовленнєвого розвитку учнів.
- •40. Засоби навчання української мови. Підручник як провідний засіб навчання. Особливості підручників з української мови. Реалізація в підручнику принципів і цілей навчання
- •41. Засоби унаочнення, їх види. Комп’ютер як засіб оптимізації навчального процесу
- •43. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок методики.
- •44. Фонетика як фундамент шкільного курсу української мови. Практичні цілі вивчення фонетики в умовах комунікативно зорієнтованого навчання української мови.
- •46. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.
- •47. Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих можливостей словотвору.
- •48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
- •50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
Значна частина шкільного курсу укр.мови пов’язана з вивченням морфології. Учні знайомляться з найважливішими граматичними формами і категоріями, це має допомогти в їх мовленнєвій практиці, оскільки морфологічні явища,як правило,характеризуються багатством і різноманітністю форм, лексико-семантичних і стилістичних можливостей. Вивчаючи морфологічні категорії,учні мають отримати відомості про їх ознаки,засвоїти функціонально-стилістичну характеристику цих ознак, особливості й умови використання у мовленні виучуваних морфологічних засобів мови.
Уся організація роботи з мовленнєвого розвитку під час вивчення морфології має проводитися з урахуванням особливостей і можливостей морфологічного матеріалу. Будуючи навчальні завдання до кожного уроку з морфології,слід враховувати комунікативні можливості морфологічних категорій і особливості їх використання в мовленні.
Висунення на перший план завдань мовленнєвого розвитку,формування комунікативних умінь має принципово важливе значення для уроків морфології.
Морфологічні засоби у тексті виконують насамперед роль міжфразового зв’язку,поєднуючи в одне ціле сусідні завершені речення і цілі об*єднання речень. Завдяки семантико-граматичній природі головне місце в здійсненні між фразових зв’язків належить трьом частинам мови:займенникам.прислівникам і сполучникам.
49. Засвоєння учнями особливостей і норм використання морфологічних категорій у текстах різних стилів, типів і жанрів мовлення. Види навчальних завдань в умовах комунікативно зорієнтованого вивчення морфології.
Значна увага в навчальному процесі з морфології має бути приділена засвоєнню учнями особливостей і норм використання морфологічних категорій у текстах різних стилів,типів і жанрів мовлення,вивченню морфологічних синонімів,оволодінню учнями основними нормами морфологічно правильного мовлення,навчанню школярів використовувати морфологічні засоби в тексті.
Головне завдання полягає в осмисленні використання морфологічних одиниць у спілкуванні,сприйнятті їх в єдності значення,форми і функції,з*ясуванні функціонування їх у різних типах і стилях мовлення,осмисленні використання у власному мовленні.
Для вивчення морфології мають добиратися такі завдання,у яких реалізовуються значення морфологічних категорій в реченнях тексту,проявляючи при цьому ті або інші відтінки значень. Умовно їх можна поділити на три групи:1)завдання,що дозволяють познайомити учнів із загальними і деякими окремими значеннями морфологічних категорій,що вивчаються,з особливостями їх функціонування у мовленні;2)завдання,що сприяють формуванню у школярів навичок використання морфологічних синонімів і їх варіантів в мовленнєвій практиці;3)завдання,за допомогою яких відбувається навчання школярів правил використання вивчених морфологічних категорій у текстах різних жанрів.
50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
Творчість - це сукупність різних здібностей людини. Творче мислення - це своєрідний експеримент індивідуального характеру з використанням традиційного логічного мислення та фантазії. При творчій роботі відбувається кілька складних розумових процесів, але людина цього не усвідомлює. Зазвичай, людина не замислюється над тим, якими здібностями вона володіє. Тому змалку необхідно спонукати дитину до участі в різних заходах, що сприятимуть розвитку її творчих здібностей. Завдання курсу української мови широкі та багатогранні. По-перше, учні повинні ознайомитися з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити, її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, різноманітність і багатство мовних засобів. По-друге, необхідно повсякденно розв’язувати і практичні питання, що полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. Тому розвиток творчих здібностей учнів — важливий складник вивчення рідної мови в будь-якому закладі освіти. Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок — усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні. Творчі методи, які активізують роботу учнів на уроках української мови та літератури: Стимулювати бажання учнів працювати самостійно; Заохочувати до роботи над проектами, запропонованими для роботи самими учнями; Переконувати учнів у тому, що вчитель є їхнім однодумцем; Заохочувати до максимальної захопленості у спільній діяльності.; Виключати будь-який тиск на дітей, створювати атмосферу "відвертості"; Надавати дитині свободу у застосування своїх здібностей.
У різних типах і видах письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання. Творчі або підготовчі вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, окремі види ділових паперів тощо.
