
- •Методика української мови як наука і предмет вивчення.
- •Методи дослідження в методиці навчання української мови.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.
- •Власне методичні принципи навчання української мови.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
- •9.Формування пізнавальної самостійності учнів на уроках української мови.
- •Завдання в системі української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них.
- •Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.
- •Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь з української мови як навчального передмета.
- •Структура уроку української мови.
- •Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.
- •Типи умінь з української мови. Формування в учнів навчально-мовних умінь. Формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчення мовних тем.
- •Формування в учнів правописних умінь.
- •Формування в учнів мовленнєвих умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів української мови. Методи засвоєння знань.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування навчально-мовних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування правописних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування мовленнєвих умінь.
- •Кабінет української мови у школі.
- •Мовленнєвий розвиток учнів як науково-методична проблема. Зміст поняття «мовленнєвий розвиток».
- •27.Формування в учнів поняття про мовлення, мовленнєву діяльність, її різні види.Основні види мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь .
- •28.Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.
- •29.Засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення
- •30. Формування в учнів поняття про текст як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку.
- •31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
- •38. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів. Значення твору як виду роботи та методика його підготовки і проведення.
- •39. Взаємозв’язок переказів і творів у процесі мовленнєвого розвитку учнів.
- •40. Засоби навчання української мови. Підручник як провідний засіб навчання. Особливості підручників з української мови. Реалізація в підручнику принципів і цілей навчання
- •41. Засоби унаочнення, їх види. Комп’ютер як засіб оптимізації навчального процесу
- •43. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок методики.
- •44. Фонетика як фундамент шкільного курсу української мови. Практичні цілі вивчення фонетики в умовах комунікативно зорієнтованого навчання української мови.
- •46. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.
- •47. Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих можливостей словотвору.
- •48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
- •50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
Залежно від мети, змісту висловлення, структури і добору мовних засобів тексти можуть належати до різних типів мовлення: розповіді, опису і роздуму. Як терміни методологічні і частково логічні, частково філологічні вони давно використовувались в літературі. Учні мають збагнути, що в описі говориться про ознаки предмета чи особи, місцевості, стану природи чи людини, в розповіді – про послідовні в часі дії, в роздумі – про причини якостей і явищ. Змістом опису – є навколишня дійсність, а роздуму – зв’язки між предметами і явищами, які виявляються людиною. Щоб визначити тип мовлення, потрібно також виділити структурні компоненти (частини) висловлювання. Опис включає загальне враження, окремі ознаки, деталі, в розповідному тексті виділяються початок дії, її розвиток, кінець, у текті типу міркування виділяється вступ, основна теза (думка, яка доводиться), аргументи, висновок. В описі місцевості основну інформацію містять слова, що позначають предмети та їх розташування. Ця інфор в реченнях повязується за допом дієслів наявності.Учні мають усвідомити, що в художній розповіді подається конкретно-емоційне зображення подій засобами мови – за допомогою дієслівних форм, поєднання різних видів речень. Змістом роздуму є звєзки між предметами та явищами, які визначає людина. Роздум - це текст, який містить логічно послідовне доведення чи пояснення чогось, низку думок, муркувань. Складниками роздуму є теза, аргумент та висновки.
36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
Переказ у школі становить собою вправу, в основі якої лежить відтворення змісту висловлення і складання тексту за готовим матеріалом.Значення переказу в навчальному процесі надзвичайно важливе:робота над ним сприяє оволодінню такими видами мовленнєвої діяльності, як слухання і читання; виробляє навички побудови самостійного висловлювання;допомагає вчителеві перевірити якість засвоєння учнями програмового матеріалу.Переказ- ефективний засіб розвитку памяті, мислення і мовлення. Переказ виробляє навички уважно слухати (чи уважно читати) текст, з тим щоб зрозуміти й запам'ятати його зміст, а потім з належною повнотою й докладністю відтворити в усній чи письмовій формі.Проведення переказу сприяє розвитку логічного мислення, оскільки виробляє вміння й навички аналізувати текст, виділяти в ньому головне й другорядне, родові й видові поняття, розкривати внутрішні зв'язки й закономірності, що лежать в основі змісту тексту, а потім у чіткій послідовності переказувати його. У процесі проведення переказів актуалізується і збагачується лексика учнів, розвивається вміння правильно вживати слова, а також користуватися засобами виразності мови. Учні практично переконуються у великій ролі мовних засобів і необхідності дбайливого відбору їх для повноцінного розкриття ідейного змісту й забезпечення вимог художньої передачі.
Праця над переказами допомагає свідомо зміцнювати орфографічні й пунктуаційні навички. Види переказів-За способом передачі тексту: усні;письмові;2. За характером текстового матеріалу:розповіді;описи;роздуми.3.Залежно від докладності передачі змісту тексту й міри збереження його композиції:докладні, або близькі до тексту;стислі;вибіркові;творчі;перекази-переклади.4За метою проведення:навчальні.контрольні;
У школі найчастіше практикуються докладні перекази.Тексти для них можуть бути розміром від 100 до 350-450 слів(залежно від класу ).Завдання докладного переказу- відтворити як найповніше зміст вихідного тексту. Докладний переказ дається ще з метою привернути увагу школярів до виражальних засобів мови письменника.Стислий переказ має коротко передати зміст тексту.Робота над ним вимагає уміння відбирати в тексті головне й суттєве.Він привчає школярів висловлюватися лаконічно і чітко. Для вибіркового переказу є детальний, послідовний виклад змісту однієї з підтем.Творчий переказ це усний чи письмовий виклад вихідного матеріалу, який не лише відтворює текст, а й містить у собі окремі творчі елементи.Робота над такими переказами вчить не лише правильно відтворювати готовий текст, а й стимулює словесну творчість учнів і тим самим готує їх до самостійного складання висловлювань. Добираючи тексти для переказів у різних класах, необхідно дотримуватися принципу послідовного нарощування труднощів. Це виявляється в тому, що при доборі текстів враховують вікові особливості учнів. Різною має бути й кількість слів у текстах для переказів. Враховуючи можливості учнів, варто вводити в роботу більш складний за змістом і мовним оформленням текстовий матеріал,ускладнюючи додатковими лексичними і граматичними завданнями. Програма орієнтує вчителя на таку послідовність роботи над різними видами переказів.5кл.Докладний усний і письмовий переказ невеликих художніх текстів розповідного характеруз елементами опису і роздуму.Докладний вибірковий переказ текстів наукового стилю.6кл.Докладний і вибірковий переказ художніх текстів розповідного характеру жз елементами опису приміщення і природи та роздуму,щоб викликати інтерес до їх змісту.7кл.Докладний і стислий перекази розповідних текстів з елементами опису і роздуму.Детальний усний переказ текстів публіцистичного складу.8кл.Докладний стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису місцевості, памяток історії і культури.Стислий переказ текстів наукового і публіцистичного стилів.9кл.Стислий і вибіркові перекази текстів наукового, публіцистичного і художнього стилів
37.Лінгвістичний аналіз тексту під час підготовки докладного переказу.
Лінгвістичний аналіз тексту під час підготовки до переказу передбачає розгляд тексту крізь призму провідних понять, відтак можуть бути виділені три види аналізу тексту в процесі підготовки до навчального переказу: змістово-композиційний (провідні поняття: текст, його тема, головна думка, мікротеми, абзаци, план); мовно-типологічний (провідні поняття: функціонально-значеннєвий тип мовлення, або типовий фрагмент тексту, його структура, мовні засоби); мовно-стилістичний (провідні поняття: функціональний стиль, його жанрові різновиди, стилістичні ресурси мови);
Повний аналіз тексту становить з’ясування теми, основної думки висловлювання, типу мовлення і стилю, виділення в тексті фрагментів з типовим значенням: (розповідь, опис і його різновиди, роздум), визначення способів зв’язку речень, спостереження над функціонуванням мовних засобів.
Лінгвістичний аналіз тексту допомагає глибше зрозуміти зміст тексту, усвідомити добір мовних засобів для вираження цього змісту, запам»ятати їх, з тим щоб побудувати похідний текст, не викрививши змісту, ні форми, не зруйнувавши їх як єдність, що відображає неповторність мовної особистості автора.
Лінгвістичному аналізові текстів під час підготовки до переказів належить важлива роль у збагаченні школярів мовними засобами. Цінним є те, що, аналізуючи мовні засоби, учні бачать їх у конкретному застосуванні.
Завдяки лінгвістичному аналізові тексту під час підготовки до переказу робота над збагаченням мовного запасу школярів проводиться на комунікативній основі, у процесі роботи з текстом, що суттєво впливає на мотиваційне забезпечення досягнення цієї мети, полегшує запам’ятовування і використання засвоюваних мовних засобів у власному мовленні школярів.
Переказам належить особлива роль у формуванні мовленнєвих умінь. З погляду психології мовлення, переказ включає два взаємопов’язаних процеси — сприймання висловлювання та його відтворення. Працюючи над переказом, учні оволодівають способами осмисленого слухання та читання тексту і вчаться репродукувати його в усній і писемній формах мовлення. Ці процеси відповідають усім чотирьом основним видам комунікативної діяльності.