- •Методика української мови як наука і предмет вивчення.
- •Методи дослідження в методиці навчання української мови.
- •Реалізація загальнодидактичних принципів у навчанні української мови.
- •Власне методичні принципи навчання української мови.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності учнів.
- •Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •Мета уроку як системне утворення та шляхи її досягнення.
- •9.Формування пізнавальної самостійності учнів на уроках української мови.
- •Завдання в системі української мови як засіб керування навчальною діяльністю учнів і дидактичний матеріал до них.
- •Організація на уроці виконання різноманітних навчальних дій і видів діяльності.
- •Оволодіння учнів способами виконання навчальних дій як умова успішного формування умінь з української мови як навчального передмета.
- •Структура уроку української мови.
- •Залежності й закономірності, властиві урокові української мови як системному утворенню.
- •Типи умінь з української мови. Формування в учнів навчально-мовних умінь. Формування науково-навчального мовлення учнів на уроках вивчення мовних тем.
- •Формування в учнів правописних умінь.
- •Формування в учнів мовленнєвих умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів української мови. Методи засвоєння знань.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування навчально-мовних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування правописних умінь.
- •Методи організації навчальної діяльності учнів,спрямованої на формування мовленнєвих умінь.
- •Кабінет української мови у школі.
- •Мовленнєвий розвиток учнів як науково-методична проблема. Зміст поняття «мовленнєвий розвиток».
- •27.Формування в учнів поняття про мовлення, мовленнєву діяльність, її різні види.Основні види мовленнєвої діяльності і мовленнєвих умінь .
- •28.Засвоєння учнями поняття про усне і писемне мовлення, ознаки і властивості усного й писемного мовлення.
- •29.Засвоєння учнями особливостей монологічного і діалогічного мовлення
- •30. Формування в учнів поняття про текст як основа роботи з їх мовленнєвого розвитку.
- •31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •35.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
- •36.Переказ як вид роботи у системі роботи з формування мовленнєвих вмінь.Види переказів.Добір текстів для переказу.
- •38. Учнівські твори як засіб мовленнєвого розвитку учнів. Значення твору як виду роботи та методика його підготовки і проведення.
- •39. Взаємозв’язок переказів і творів у процесі мовленнєвого розвитку учнів.
- •40. Засоби навчання української мови. Підручник як провідний засіб навчання. Особливості підручників з української мови. Реалізація в підручнику принципів і цілей навчання
- •41. Засоби унаочнення, їх види. Комп’ютер як засіб оптимізації навчального процесу
- •43. Комунікативно зорієнтоване вивчення синтаксису як актуальний і перспективний напрямок методики.
- •44. Фонетика як фундамент шкільного курсу української мови. Практичні цілі вивчення фонетики в умовах комунікативно зорієнтованого навчання української мови.
- •46. Збагачення мовлення учнів українською фразеологією.
- •47. Комунікативно зорієнтоване вивчення складу слова і словотвору. Засвоєння учнями текстотворчих можливостей словотвору.
- •48. Функціональна характеристика морфологічних категорій. Вивчення морфологічних категорій як мовних засобів формування тексту.
- •50. Формування творчих здібностей учнів на уроках української мови.
31.Формування в учнів поняття про типи мовлення і типологічну структуру тексту.
Залежно від мети, змісту висловлення, структури і добору мовних засобів тексти можуть належати до різних типів мовлення: розповіді, опису і роздуму. Як терміни методологічні і частково логічні, частково філологічні вони давно використовувались в літературі. Учні мають збагнути, що в описі говориться про ознаки предмета чи особи, місцевості, стану природи чи людини, в розповіді – про послідовні в часі дії, в роздумі – про причини якостей і явищ. Змістом опису – є навколишня дійсність, а роздуму – зв’язки між предметами і явищами, які виявляються людиною. Щоб визначити тип мовлення, потрібно також виділити структурні компоненти (частини) висловлювання. Опис включає загальне враження, окремі ознаки, деталі, в розповідному тексті виділяються початок дії, її розвиток, кінець, у текті типу міркування виділяється вступ, основна теза (думка, яка доводиться), аргументи, висновок. В описі місцевості основну інформацію містять слова, що позначають предмети та їх розташування. Ця інфор в реченнях повязується за допом дієслів наявності.Учні мають усвідомити, що в художній розповіді подається конкретно-емоційне зображення подій засобами мови – за допомогою дієслівних форм, поєднання різних видів речень. Змістом роздуму є звєзки між предметами та явищами, які визначає людина. Роздум - це текст, який містить логічно послідовне доведення чи пояснення чогось, низку думок, муркувань. Складниками роздуму є теза, аргумент та висновки.
33.Формування в учнів поняття про стилістику і стилі мовлення.Система роботи з вивчення стилістики і стилів мовлення. Стилістика укр.мови вивчається в основній школі протягом усього періоду навчання на уроках укр.. мови і л-ри та в позаурочній роботі. Вивчення стилістики поч. з 5 класу й проводиться на спец.рівні і в процесі засвоєння. Всіх розділів програми. Основне завдання вивч. стилістики полягає у тому, щоб практично ознайомити учнів з функц стилями мовле, показати стилістичну роль основних мовних одиниць, залежність їх функціонування від певних стилів, сформувати в учнів певні стиліст. вміння і навички, опанувати основи стилістично диференційованого усного й писемного мовлення. У кожному наступному класі уч поглиблюють знання стилів мовлення, удосконалюють вміння розрізняти стильові різновиди тексту, набувають навичок доцільного використання лексичних, словотворчих і граматичних засобів у всіх стиліх. Ця робота проводиться на ур мовл розв і під час вивчення мовних тем у процесі спостереження над функціонуванням мовних засобів у тестах різних стилів. У 5 класі після вивч тем з мовлення доречно провести урок, присвячений форм учіння поняття про стилі мовлення. У результаті уроку учні мають знати основні стилі укр. мови, ознаки кожного функціонального стилю, сферу застосування кожного зі стилів, жанри, у яких реалізовується кожний зі стилів мовлення. Учні мають вміти розпізнавати стиль тексту, на пропедевтичному рівні будувати висловлення у різних стилях, користуватися різними жанрами мовлення, добирати мовні засоби відповідно до стилю мовлення, виправляти стилістичні недоречності.Значення стилістики сприяють підвищенню грамотності людини, виробляють уміння користуватися мовними засобами у різних сферах спілкування і в різних життєвих ситуаціях.
34.Вивчення стилістики у 7-9кл..Формування в учнів 7-9 кл.публіцистичного стилю мовлення.
У 7кл.вивчається публіцистичний стиль, далі у 8-9 кл.,здійснюють повторення і закріплення вивченого матеріалу у попередніх класах. Робота над кожним стилем вимагає відповідної послідовності:1)зясування ситуації спілкування, в якій може реалізуватися конкретний стиль;2)добір теми висловлювання відповідно до стилю;3) розкриття мовних ознак стилю.Мовленнєвий розвиток учнів передбачає наявність такого складника як володіння публіцистичним мовленням. Загальноосвітня школа має озброїти учнів достатнім рівнем мовленнєво-публіцистичних умінь. Важливою особливістю публіцистичного стилю є поєднання логічного викладу з його експресивністю, емоційністю. Оволодіваючи публіцистичним стилем мовлення, школярі мають навчитися максимально точно, доречно, влучно виражатися в газетному чи журнально-публіцистичному тексті, щоб писати й усно висловлюватися творчо, дотримуючись літературних норм, але зрозуміло для найрізноманітніших читачів, писати просто й образно. Як і інші функ. стилі, публіцистичний стиль має основні характеристики: сфера-використання, основне призначення, основні мовні засоби. Досвід переконує, що вивченню жанрів публіцистики у кожному класі має передувати повторення вивченого у попередніх класах про стилі, жанри і типи мовлення. У 7 класі мають вивчатися замітка і репортаж, у 8 кл мають вивчатися такі жанри публіцистики, як репортаж (повторення), стаття в газету і портретний нарис, їх будова і мовні особливості, у 9 кл після повторення слід розглянути есе і дорожній нарис як різновид жанру худ публ, а також рецензію як письмовий аналіз, що містить критичну оцінку худ та ін. творів м-ва.
