Обладнання для технічного обслуговування автомобілів

Для полегшення процесів технічного обслуговування і ремонтів автомобілів на підприємствах автомобільного транспорту широко використовують стаціонарне обладнання для механізації виконуваних робіт.

В склад його входять:

• прибирально - мийне обладнання ( для легкових автомобілів- щітково-мийні машини М-130);

• оглядові канави;

• підйомно - транспортне обладнання ( підйомники з гідравлічним чи електромеханічним приводом);

• обладнання для змащування і заправки автомобілів мастилами, водою і повітрям (стаціонарний солідолонагнітач моделі 1127, маслороздавальна колонка моделі 3155М з електропідігрівом, комбінована установка моделі 3141).

Види і методи проведення ремонтів автомобілів

Ремонт – це комплекс операцій по встановленню справності чи працездатності і відновленню процесу автомобіля чи його складових частин. Ремонт проводиться при потребі, яку виявляють в процесі ТО.

Розрізняють два види ремонту:

• поточний;

• капітальний.

Поточним називають ремонт, який проводять для усунення відказів і несправностей, й що сприяє виконанню встановлених норм пробігу до капітального ремонту при мінімальних простоях. Потребу в проведенні поточного ремонту встановлюють при контрольних оглядах, при всіх видах технічного обслуговування, а також за заявками водія.

Поточний ремонт рухомого складу проводять в автотранспортних підприємствах чи на станціях технічного обслуговування.

Капітальний ремонт призначений для відновлення працездатності автомобілів і його агрегатів та забезпечення пробігу до наступного капітального ремонту (чи списання), що становить не менше 80 % всіх норм пробігу для нових автомобілів та агрегатів.

Автомобіль направляється на капітальний ремонт, якщо рама і кабіна (кузов легкового автомобіля), а також не менше трьох інших основних агрегатів в будь-якому поєднанні вимагають капітального ремонту.

Капітальний ремонт автомобілів повинен виконуватись на спеціалізованих авторемонтних підприємствах з повним розбиранням його на агрегати, а агрегатів на деталі.

Розрізняють два методи ремонту автомобілів:

• індивідуальний (з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і після ремонту встановлюють на той же автомобіль);

• агрегатний (з автомобіля знімають несправні агрегати і замість них ставлять відремонтовані чи нові з ремонтного фонду).

Діагностика технічного стану автомобілів. Обладнання для проведення діагностики

Діагностування дозволяє:

• оцінити технічний стан автомобіля в цілому і окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання;

• виявити несправності, для усунення яких необхідні регулювальні чи ремонтні роботи;

• прогнозувати ресурс надійної роботи автомобіля.

За часом проведення діагностування буває:

• безперервне (проводиться водієм в процесі експлуатації за допомогою зовнішнього огляду, прослуховування чи контрольно-вимірювальних приладів, що входять в конструкцію автомобіля);

• періодичне (проводиться при наявності певного пробігу автомобіля).

У відповідності з діючою системою технічного обслуговування і ремонтів діагностування поділяють на два основних види:

• загальне Д1;

• поелементне (поглиблене) Д2.

При загальному діагностуванні:

• визначають технічний стан вузлів і агрегатів, що забезпечують безпеку руху;

• оцінюють придатність автомобіля до дальшої експлуатації.

При поелементному діагностуванні (перед ТО - 2):

• виявляють несправності;

• оцінюють технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля;

• прогнозують ресурс справної роботи;

• встановлюють обсяги регулювальних і ремонтних робіт, необхідних для підтримання справного стану автомобіля до слідуючого ТО- 2.

До зовнішніх засобів діагностування відносяться:

• стаціонарні тягові і навантажувальні стенди з біговими доріжками для імітації умов дорожнього руху (для легкових автомобілів – К-409М, К-424 тощо);

• переносні прилади;

• пересувні станції, які комплектуються необхідними вимірювальними приладами.

Вмонтовані засоби діагностування є складовою частиною автомобіля. Це – датчики і прилади на панелі приладів. Їх використовують для безперервного чи доволі частого вимірювання параметрів технічного стану автомобіля. Більш складні засоби вмонтованого діагностування дозволяють водію постійно контролювати стан гальмівних систем, витрату палива, токсичність відпрацьованих газів, а також вибирати найбільш економічні і безпечні режими роботи автомобіля чи своєчасно зупинятись при аварійних ситуаціях.