
- •Міністерство аграрної політики України
- •Мирогощанський аграрний коледж
- •Тема 1. Вступ. Загальна будова автомобіля Значення і перспективи розвитку автомобільного транспорту
- •Загальна будова і класифікація автомобілів
- •Позначення автомобільного рухомого складу
- •Приклади позначень:
- •Основні агрегати автомобіля
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Система то і ремонту автомобілів. Діагностика технічного стану
- •Обладнання для технічного обслуговування автомобілів
- •Види і методи проведення ремонтів автомобілів
- •Діагностика технічного стану автомобілів. Обладнання для проведення діагностики
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Безпека праці під час технічного обслуговування і проведення лабораторно – практичних занять Загальні вимоги техніки безпеки при проведенні то і ремонтів автомобілів
- •Вивішування автомобіля
- •Робота в оглядовій канаві
- •Знімання, встановлення агрегатів і їх переміщення
- •Інструменти і пристосування
- •Правила техніки безпеки при проведенні ремонтних і обслуговувальних робіт автомобілів Правила техніки безпеки при обслуговуванні акумуляторних батарей
- •Правила техніки безпеки при виконанні зварювальних робіт
- •Правила техніки безпеки при виконанні вулканізаційних та шиномонтажних робіт
- •Правила техніки безпеки при виконанні фарбувальних робіт
- •Правила техніки безпеки при виконанні робіт з обслуговування системи живлення двигунів.
- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторно-практичних занять
- •Монтажно-демонтажні роботи:
- •Лабораторія паливної апаратури:
- •Лабораторія електричного обладнання:
- •Лабораторія шасі та робочого обладнання автомобіля:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Щоденне технічне обслуговування автомобілів
- •Контрольні роботи
- •Прибиральні й мийні роботи
- •Змащувальні, очисні і заправні роботи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Загальна будова і робочий процес двигуна. Кривошипно - шатунний і газорозподільний механізми
- •Призначення:
- •Спосіб сумішоутворення:
- •Спосіб охолодження:
- •Основні механізми і системи двигуна
- •Основні поняття й визначення
- •Робочий цикл одноциліндрового чотирьохтактного карбюраторного двигуна
- •Багатоциліндрові двигуни
- •Кривошипно-шатунний механізм
- •Газорозподільний механізм
- •Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
- •Тепловий зазор в клапанному механізмі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Системи мащення і охолодження двигунів Призначення і типи систем мащення двигунів
- •У сучасних двигунах внутрішнього згоряння олива до тертьових
- •Особливості конструкції системи охолодження (двигун МеМз-245)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Система живлення двигунів Призначення і загальна схема системи живлення карбюраторного двигуна
- •Паливо для карбюраторних двигунів
- •Паливоповітряні суміші для двигунів
- •Найпростіший карбюратор
- •Робота карбюратора на різних режимах роботи двигуна
- •Карбюратори
- •За напрямом потоку пальної суміші
- •За принципом роботи
- •Загальна схема системи живлення карбюраторного двигуна
- •Тема 8. Технічне обслуговування систем і механізмів двигуна
- •Після регулювання зазорів впускного клапана 1– го і випускного
- •Технічне обслуговування системи охолодження двигуна МеМз - 245
- •Технічне обслуговування системи мащення двигуна МеМз - 245
- •Після перших 5000 км пробігу:
- •Технічне обслуговування системи живлення двигуна МеМз - 245
Робота карбюратора на різних режимах роботи двигуна
Карбюраторний двигун працює на наступних основних режимах:
пуск холодного двигуна;
холостий хід і малі навантаження;
середні навантаження;
повні навантаження;
розгін (прискорення) двигуна.
Для отримання найбільш ефективної роботи двигуна в кожному режимі дуже важливо, щоб пальна суміш до моменту її запалювання електричною іскрою була найвигіднішою за складом. Пальна суміш повинна бути однорідною, а паливо в ній повинне бути в пароподібному стані.
Графік зміни складу пальної суміші, яка подається в циліндр двигуна, в залежності від його навантаження Nе, %, називається характеристикою карбюратора. Щоб забезпечити найбільш ефективну роботу двигуна, карбюратор повинен мати характеристику, яка представлена кривою 1 на рис. 7. 3.
Рис. 7. 3. Характеристика карбюратора.
1 - характеристика карбюратора, необхідна для різних режимів роботи двигуна;
2 - характеристика найпростішого карбюратора.
При пуску холодного двигуна сумішоутворення затруднене через недостатнє розрідження в дифузорі, недостатню швидкість повітря і низьку температуру деталей двигуна. Тому при пуску в циліндри необхідно подавати багату пальну суміш ( = 0,5...0,6), щоб для запалювання в ній було достатньо легких фракцій палива, що швидко випаровуються.
При роботі на холостому ходу і з малими навантаженнями дросельна заслінка прикрита, так як в двигун треба подавати невелику кількість пальної суміші. Розрідження для розпилювання і випаровування недостатнє. Тому карбюратор повинен готувати збагачену суміш з коефіцієнтом =0,6...0,8 (крива 1, ділянка а- б).
По мірі збільшення навантаження (ділянка б- в) дросельна заслінка відкривається, швидкість повітря і розрідження збільшуються, температура впускного трубопроводу підвищується, і, як наслідок, покращується сумішоутворення. Тому пальна суміш повинна потрохи збіднюватись, а коефіцієнт надлишку повітря відповідно збільшуватись до >1,1.
При середніх навантаженнях (ділянка в- г), приблизно від 40 до 90% повного навантаження двигуна, в його циліндри треба подавати різні кількості пальної суміші, але склад її весь час повинен залишатись постійним і злегка збідненим (=1,10...1,15) для отримання найбільш економічної роботи.
При повних навантаженнях двигуна (дросельна заслінка повністю відкрита, ділянка г-д) для отримання від двигуна максимальної потужності пальна суміш повинна бути збагаченою (> 0,85...0,90).
В найпростішому карбюраторі (крива 2) при пуску двигуна, роботі на холостому ході з малими навантаженнями через недостатнє розрідження в дифузорі з розпилювача поступає мало палива, і пальна суміш виходить бідною чи збідненою.
При середніх навантаженнях в зв’язку із збільшенням розрідження кількість палива , яке поступає в змішувальну камеру, збільшується. В той же час збільшується і кількість повітря, але в меншій мірі. Це призводить до перезбагачування суміші. При переході до повних навантажень найпростіший карбюратор не дає необхідного поступового збагачення суміші.
Т
аким
чином, найпростіший карбюратор при цих
режимах дає зміни складу суміші, що
протилежні необхідним.
При різкому відкритті дросельної заслінки необхідно в циліндри подавати збагачену суміш, щоб двигун швидко набирав оберти, збільшуючи свою потужність. В найпростішому карбюраторі при різкому відкритті дросельної заслінки пальна суміш збіднюється.
У зв’язку з цим сучасні карбюратори мають додаткові пристрої і системи, що усувають недоліки найпростішого карбюратора.
Головний дозуючий пристрій забезпечує поступове збіднення (компенсацію) суміші при переході від малих навантажень двигуна до середніх. У карбюраторах вітчизняних автомобілів застосовують спосіб компенсації суміші, який називають пневматичним гальмуванням палива.
Система холостого ходу призначена для приготування пальної суміші при малій частоті обертання колінчастого вала двигуна.
Економайзер призначений для збагачення пальної суміші при повних навантаженнях (при повному відкритті дросельної заслінки).
Прискорювальний насос призначений для збагачення суміші при різкому відкритті дросельної заслінки.
Пусковий пристрій, виконаний у вигляді повітряної заслінки, призначений для збагачення суміші під час пуску і прогрівання холодного двигуна.