- •16. Рівняння матеріального балансу газового родовища при газовому режимі
- •17. Газовилучення газового родовища при газовому режимі і методи його збільшення
- •19. Прогнозування коефіцієнта кінцевого газовилучення
- •20 Крива середньої продуктивності
- •21 Метод прямої лінії
- •25. Розміщення свердловин на площі газоносності.
- •26 Період розробки газових родовищ
- •22 Газовіддача газових родовищ при водонапірному режимі
19. Прогнозування коефіцієнта кінцевого газовилучення
Знаходимо кінцевий коефіцієнт газовилучення (βкін ) за формулою:
(1)
де
– кінцевий тиск, МПа;
-
коефіцієнт стисливості газу;
– пластовий
тиск, МПа;
– коефіцієнт
стисливості газу при кінцевому пластовому
тиску і пластової температури.
визначають за аналітичними залежностями:
1)
(2)
де Н – середня глибина залягання родовища, м
– приведена
температура,
Знаходимо приведений тиск, за формулою:
(3)
де – кінцевий тиск, МПа;
– середньокритичний
тиск, МПа.
Знаходимо за формулою:
(4)
де – приведена температура;
– приведений
тиск, МПа.
2) За формулами знаходимо для 2 аналітичної залежності:
(5)
3) За формулами знаходимо для 3 аналітичної залежності:
(6)
4)
(7)
За формулою (7) знаходимо для 4 аналітичної залежності:
За формулою (3) знаходимо :
За формулою (4) знаходимо :
За
формулою (2.11) знаходимо
Знаходимо прогнозне середнє значення кінцевого коефіцієнта газовилучення за формулою:
(8)
На стадії проектування розробки родовища коефіцієнт кінцевої газовіддачі визначають за формулою (8.3), виходячи з очікуваного кінцевого тиску. Значення його знаходять на основі проведення комплексу газодинамічних і техніко-економічних розрахунків або визначають наближено, за залежностями (8.4) — (8.7) У зв'язку з тим, що значення коефіцієнта кінцевої газовіддачі в основному визначається особливостями геологічної будови і розробки конкретного родовища, його надалі уточнюють за промисловими даними. Для цього запропоновано використовувати криву середньої продуктивності та криву зміни в часі річних відборів газу, побудовану в напівлогарифмічній системі координат (метод прямої лінії). Дані методи можна застосовувати тільки для періоду спадаючого видобутку газу. При цьому точність визначення коефіцієнта кінцевої газовіддачі збільшується з ростом тривалості розробки родовища в період спадаючого видобутку газу.
Аналіз промислових даних свідчить, що крива середньої продуктивності і метод прямої лінії можуть бути використані для прогнозування коефіцієнта кінцевої газовіддачі і у випадку водонапірного режиму.
20 Крива середньої продуктивності
Крива середньої продуктивності характеризує залежність між річним і сумарними відборами газу, вираженими в частках або відсотках від початкових запасів. Враховуючи, що граничне значення річного відбору газу становить менше 0,1 % від початкових запасів, коефіцієнт кінцевої газовіддачі визначають за параметрами точки перетину екстрапольованої ділянки кривої середньої продуктивності з віссю абсцис (як, наприклад, на рис.8.3, побудованому для Битківського газоконденсатного родовища).
21 Метод прямої лінії
В основу метода прямої лінії покладена залежність зміни в часі річного відбору газу в період спадаючого видобутку, яка описується показниковою функцією такого вигляду
(8.8)
де
-
– річні відбори газу відповідно в
моменти часу з початку розробки родовища
t
і на початку періоду спадання видобутку
t0,
виражені в абсолютних величинах або у
відсотках під початкових запасів; b
- коефіцієнт, який має певне значення
для кожного конкретного родовища. За
t0
можна вибирані будь-який
момент часу з початку розробки родовища,
який
відповідає періоду спадання видобутку
газу.
